Зразок розбору

Людина, що не дивиться вгору, буде дивитися вниз і дух, який не ширяє високо, приречений підлещуватися (Б. Дізраєлі).

Вгору – прислівник (куди?), обставинний, місця, іменникового походження, у реченні виконує синтаксичну функцію обставини місця.

Питання для самоконтролю

1. Яка частина мови називається прислівником?

2. Яке категоріальне значення прислівника?

3. Які розряди має прислівник ? Як це питання розглядається в науковій літературі ? Як поділяються прислівники на групи за шкільною граматикою ?

4. Які прислівники мають ступені порівняння ? Як вони утворюються ? Наведіть приклади.

5. Чому прислівники вчора, вголос, всюди та ін. ступенів порівняння не утворюють ?

6. Від яких частин мови утворюються прислівники ? Як ви вважаєте, які прислівники переважають у мові: первинні чи вторинні? Обґрунтуйте свою відповідь.

7. Які ви знаєте правила щодо написання прислівників?

8. Які частини мови і за яких умов можуть переходити у прислівники ?

9. У якому класі і в якому обсязі вивчається прислівник у шкільному курсі ?

Лабораторне заняття № 1

ТЕМА. Морфологічний, морфемний, словотвірний розбір прислівника

МЕТА: узагальнити та систематизувати знання студентів про прислівник як повнозначну частину мови.

Методичні рекомендації

1. Перед виконанням письмових завдань повторіть теоретичний матеріал (див. ПЗ № 1, 2).

2. Повторіть схеми морфемного та словотвірного аналізів.

3. На заняття принесіть роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”.

Письмові завдання

Вправа 1. Виписати із роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” 13 речень, у структурі яких є такі прислівники: якісно-означальні (2 речення), кількісно-означальні (2 р.), способу дії (2 р.), місця (2 р.), часу (2 р.), причини (2 р.), мети (1).

ЗРАЗОК: Стояла рання весняна пора надворі (Панас Мирний).

Стояла надворі – обставинний прислівник, місця, зв’язок-прилягання, обставина місця.

Вправа 2. Виконати морфологічний, морфемний, словотвірний аналіз прислівників із виписаних речень.

Зразок

Морфологічний аналіз

Надворі – прислівник, обставинний, місця, іменникового походження, обставина місця.

Морфемний аналіз

Надворі

Надворі – похідна, вільна, проста, відкрита;

двор- – вільний, аломорфи – двір-; дві[р'];

на- – словотворчий, продуктивний;

і – словотворчий, продуктивний.

Словотвірний аналіз

Надворі  на дворі

1. надворі – похідна;

2. на – прийменник, дворі – іменникова;

3. –

4. неморфологічний спосіб словотвору, морфолого-синтаксичний, адвербіалізація (синтаксична), адвербіалізується іменник дворі місцевого відмінка із прийменником на.

Самостійна робота №1

Тема. Особливості правопису і наголошення прислівників у сучасній українській мові

План

1. Правопис прислівників, прислівникових сполук.

2. Наголос у прислівниках, співвідносних з іменниками.

3. Наголос у прислівниках, співвідносних з прикметниками.

4. Наголос у прислівниках, співвідносних з числівниками.

5. Наголос у прислівниках, співвідносних з займенниками.

6. Наголос у прислівниках, співвідносних з дієсловами.

7. Наголос у складних прислівниках.

Література

Сучасна українська мова. Морфологія / За ред. І.К. Білодіда. – К.: Наук. думка, 1969. – С. 461-469.

Словник-довідник з культури української мови. Укладачі Д. Гринчишин, А. Капелюшний, О. Сербенська, З. Терлак. – Львів: Видавництво “Фенікс”, 1996. – 368 с.

Український правопис. – К.: Наук. думка, 1990. – С. 40-43.

Методичні рекомендації

Опрацюйте рекомендовану літературу, тезисно висвітліть 2-7 питання плану, вивчіть напам’ять орфографічні правила щодо написання прислівників і прислівникових сполук.

Практичні завдання

Вправа 1. Запишіть прислівники і прислівникові сполуки, знявши риску.

По/малу, по/хлоп’ячому, по/латині, на/гора, без/ладу, без/ладно, з/ранку, під/тюпцем, за/одно, на/четверо, як/не/як, обі/руч, спокон/віку, напів/дорозі, віч/на/віч, всього/на/всього, плече/в/плече, раз/по/раз, день/у/день, з дня/на/день, рано/вранці, неждано/негадано, ані/трохи, де/коли, не/аби/як, десь/інде, від/тоді, що/ранку, без/кінця/краю, до/вподоби, до/сих/пір, на/світанку, на/щастя, по/змозі, будь/де, у/сто/крат, по/щирості.

Вправа 2. Доберіть фразеологічні синоніми до слів близько, давно, далеко, недоречно, скрізь, як-небудь.

Вправа 3. Випишіть із речень прислівники, виконайте морфологічний, словотвірний, морфемний розбори.

1. Грицько вужем вислизає з хати надвір, а надворі – сонце в небі схоже на велетенський барабан. 2. Пальма виходить із-за комори й тюпає назустріч, повертає морду вбік, аби краще дивитися вперед здоровим правим оком… 3. Пальма вдоволено примружується. 4. У воді безшумно, загадково пульсують мініатюрні блискавки. 5. Стиха зойкнувши, Мар’яна починає здогадуватися, де всі ці дні пропадала вчителька. І чому сьогодні навідалися до них (Є. Гуцало).

Вправа 4. Дібрати матеріал для написання словникового диктанту на правопис прислівників разом, окремо, через дефіс (50 слів) і підготуватися до його проведення на практичному заняття.