- •1.1.Металеві конструкції та їх використання в інженерних спорудах.
- •1.2. Коротка історія розвитку металоконструкцій
- •1.3. Основні принципи проектування металевих конструкцій
- •1.4. Організація проектування металевих конструкцій
- •1.5. Матеріали для металевих конструкцій Сталі. Склад сталей
- •Марки сталей.
- •Вибір сталей для мк.
- •Основні фізико-механічні властивості будівельних сталей.
- •Робота сталі на розтяг.
- •1.6. Корозія металевих конструкцій та методи боротьби з нею
- •1.7.Сортамент сталі
- •Листова сталь Поділяється на тонколистову, товстолистову та універсальну.
- •А. Гарячокатані профілі
- •Б. Гнуті профілі
- •1.8.Сортамент алюмінієвих сплавів
- •Лекція іі. Основні положення розрахунку мк
- •2.1. Навантаження на мк. Класифікація навантажень залежно від тривалості дії
- •2.2. Розрахункові значення навантаження. Коефіцієнти надійності за навантаженням
- •2.3. Сполучення навантажень. Коефіцієнти сполучень
- •2.4. Нормативні та розрахункові опори матеріалів
- •2.5. Метод розрахунку конструкцій за граничними станами
- •2.6. Суть розрахунку конструкцій за граничними станами
- •Лекція ііі. Розрахунок елементів мк на основні види опору
- •3.1. Розрахунок центрально розтягнутих елементів
- •3.2. Розрахунок центрально стиснутих елементів
- •3.3. Розрахунок згинальних елементів
- •Лекція іv. З’єднання в металевих конструкціях
- •4.1. Переваги та недоліки зварювання. Види зварювання в будівництві
- •4.2. Класифікація зварних швів
- •4.3. Типи зварних з’єднань
- •4.4. Розрахунок стикових швів при різних напружених станах з’єднань
- •4.5. Розрахунок кутових швів. Геометричні характеристики швів
- •4.6. Болтові з'єднання. Загальна характеристика
- •4.7. Розрахунок болтових з'єднань на звичайних болтах
- •4.8. Позначення та розміщення болтів в з'єднанні.
- •Лекція V. Балки та балочні конструкції
- •5.1. Загальна характеристика балок
- •5.2. Типи балок
- •5.3. Компоновка балочних кліток
- •5.4. Розрахунок плоского стального настилу
- •5.5. Загальні положення розрахунку балок
- •5.6. Розрахунок прокатних балок
- •Лекція vі. Проектування складених балок. Компоновка поперечного перерізу, забезпечення місцевої стійкості, опорні частини, стики балок
- •6.1. Розрахунок складених балок
- •6.2. Компоновка поперечного перерізу
- •IX , Iy , Wx , Sx, Sf (статичний момент одного поясу відносно осі х-х).
- •6.3. Зміна перерізу по довжині балки
- •6.4. Перевірка та забезпечення місцевої стійкості елементів складеної зварної балки
- •А. Стиснутий пояс
- •6.4. З'єднання поясів зі стінкою в зварних складених балках
- •6.5. Опорні частини балок
- •6.6. Стики балок
- •А. Заводські стики
- •Б. Монтажні стики
IX , Iy , Wx , Sx, Sf (статичний момент одного поясу відносно осі х-х).
Фактичне значення Wx повинно бути більшим за Wнеобх, яке визначалося на початку: Wx Wнеобх .
8. Виконуються перевірки підібраного перерізу балки:
а) на міцність за max і за max аналогічно прокатним балкам (при цьому перевірка за max виконується на даному етапі розрахунку тільки для балок постійного перерізу);
б) на загальну стійкість;
в) на жорсткість. Якщо h hmin , то виконувати перевірку жорсткості не обов’язково.
6.3. Зміна перерізу по довжині балки
П окажемо розрахункову схему балки і проаналізуємо епюри зусиль.
Згинаючий момент М зменшується від середини до опор. Переріз балки підбирається за Мmax і має значний запас міцності в інших перерізах. З метою економії сталі переріз балки можна зменшувати у напрямку зменшення моменту, тобто від середини до опор.
Зміну перерізу можна здійснювати двома способами:
-
зменшенням висоти стінки;
-
зменшенням перерізу поясів.
П ерший спосіб використовується рідко, оскільки така балка незручна у виготовленні.
Як правило, використовують другий спосіб, змінюючи ширину поясів bf, а товщину tf залишають постійною.
З міну перерізу в балках виконують при l>10…12 м. При l<30м переріз поясу змінюють тільки один раз (по одну сторону від середини балки), оскільки друга зміна перерізу дає тільки 3…4% економії сталі. Найбільш раціонально змінювати переріз поясів на відстані z = l/6 (від опор).
Поясні листи з'єднуються прямим стиковим швом. Для стиснутого поясу такий шов рівноміцний з основним металом: Rwy= Ry. Для розтягнутого поясу можливі два випадки:
а) якщо якість швів контролюється фізичними засобами контролю, то Rwy=Ry;
б) якщо контроль візуальний, то Rwy= 0,85Ry.
6.4. Перевірка та забезпечення місцевої стійкості елементів складеної зварної балки
Місцеве випучування окремих елементів в конструкції під дією стискаючих і називається втратою місцевої стійкості. Втрата місцевої стійкості є небезпечним фактором. Втративший місцеву стійкість елемент виключається з робочого перерізу. Переріз стає несиметричним. Центр згину зміщується, в результаті чого балка передчасно втрачає несучу здатність.
Для забезпечення місцевої стійкості повинні виконуватися певні конструктивні заходи.
А. Стиснутий пояс
Місцева втрата стійкості поясу може виникнути при дії стискаючих напружень. Покажемо схему втрати місцевої стійкості стиснутого поясу.
М ісцева стійкість поясу забезпечується обмеженням відношення розрахункового звисання пояса bef до його товщини tf:
Як правило, місцева стійкість стиснутого пояса забезпечується при компоновці поперечного перерізу балки. В цьому випадку перевірка не потрібна.
Б. Стінка
Місцева втрата стійкості стінки може відбуватися від дії нормальних стискаючих напружень , дотичних напружень та місцевих напружень loc (під зосередженими силами).
Для забезпечення місцевої стійкості стінку укріплюють системою поперечних та поздовжніх ребер жорсткості (парних – з обох сторін симетрично, або односторонніх).
П окажемо приклади системи ребер (шви умовно не показані):
1 – поперечні основні ребра; 2 – внутрішні опорні ребра;
3 – поздовжні ребра; 4 – проміжні короткі ребра;
5 – зона дії великих згинаючих моментів.
Підвищення стійкості стінки за рахунок збільшення її товщини недоцільно, оскільки це призводить до перевитрат сталі.
Як правило, обмежуються постановкою тільки поперечних ребер.
Коли необхідно ставити поперечні ребра жорсткості?
Стінки балок необхідно укріплювати поперечними ребрами жорсткості, якщо значення умовної гнучкості стінки
w>3,2 – при відсутності рухомого навантаження ;
w>2,2 – при наявності рухомого навантаження на поясі балки.
де hef – розрахункова висота стінки.
В ідстань “а” між поперечними ребрами жорсткості не повинна перевищувати:
при w 3,2 – a 2hef ;
при w< 3,2 – крок “а” ребер не перевіряється, оскільки вони відіграють тільки конструктивну функцію (наприклад, для прикріплення балок настилу в одному рівні або під зосередженими силами).
Поздовжні ребра використовуються у високих балках при w>6.
Ребра жорсткості виготовляють з листової сталі. Їх розміри призначаються:
hef
bh + 40 мм;
30
-
т овщина ребра
.
Розміри відсіка:
а – відстань між осями ребер жорсткості;
h ef – розрахункова висота стінки;
tw – товщина стінки.
Місцева стійкість відсіку перевіряється за формулою:
д е - стискаючі напруження на розрахунковій межі стінки
- середнє дотичне напруження
сг , сг - критичні нормальні та дотичні напруження для відсіку (за формулами СНиП);
M, Q – момент і поперечна сила, які визначаються:
при a hef – в середньому перерізі відсіка;
при a > hef – в середині більш напруженої ділянки відсіка довжиною hef.
П еревіряти відсіки стінок на стійкість не потрібно, якщо в балках з двосторонніми поясними швами:
w 3,5 - при loc=0;
w 2,2 - при loc0.