46.Проаналізувати філософські погляди Дмитра Донцова

Говорячи про філософсько-етичні погляди Дмитра Донцова необхідно зазначити, що його ідеї формувалися під впливом філософії Платона, Н. Макіавеллі, Г. Сковороди, І. Канта, А. Шопенгауера, Ф. Ніцше, Х. Ортега-і-Гассета, Г. Спенсера , В. Парето, А. Тойнбі. В основі філософії Донцова є принцип волі (запозичений в Шопенгауера) який тлумачено ірраціонально, зверхність волі над розумом. Метою існування волі є постійна її самореалізація. Воля реалізується через силу. Тобто, переможець має всі моральні права підкорити, знищити і, відповідно, нав’язати свою волю переможеному. За цей момент Донцов часто підвергався, і підвергається, критиці. Дійсно даний момент в його філософії виглядає жорстоко, якось антигуманно, але хіба вся історія людства – це не перемога сильних та фіаско слабких. Ідею волі Донцов розвиває більш детально. Для кращого розуміння реалізацію волі можна умовно розділити на два напрямки – внутрішньополітичний та зовнішньополітичний. Для відображення повної картини необхідно зазначити, що Донцов чітко не класифікує шляхи реалізації волі, але ознайомившись з його працями можна помітити, що вся його філософія побудована навколо реалізації волі в середині держави та між державами.

47. Проаналізувати філософські погляди представників Києво – Могилянської академії. Г. Сковорода.

Українські філософи були добре обізнані із вченнями Декарта, Гоббса, Спінози і під їх впливом розвивали також деїстичні ідеї, згідно з якими Бог, після створення світу вже не втручається в хід природних законів, бо запроектувавши їх і “сам зв’язав себе законами”. А відтак, втручаючись в них в подальшому, – розмірковує той же Ф. Прокопович, – він би “суперечив сам собі”. Подібні погляди київських учених доводять, що їх філософське мислення переорієн­товувалось від богопізнання до пізнання при­роди і Всесвіту. Українські барокові філософи підносили значення розуму й інтелекту до універсальних категорій, які забезпечують людську життє­діяльність, дають людині реальну силу у перетворенні світу і власного життя. Інтелект і розум – це ті атрибути, які роблять людину рівною Богові, бо, як твердить Ф. Прокопович: “вона (людина) може набути усе потрібне для збере­ження життя та користування ним”.

Серед вихованців Києво-Могилянської академії найталановитішим і найунікальнішим по праву вважається Григорій Савович Сковорода (1722–1794), якого називають типовим представником української просвітницької філософії. 

48.Ідеалістичний та метерріалістичний підходи до розуміння суспільства.

Існують два - матеріалістичний та ідеалістичний - підходи до розуміння суспільства та його історії. Ідеалістичний підхід - вважати першопричиною розвитку суспільства дух, ідею, свідомість /наприклад, вчення що соціальний поступ, як результат розвитку абсолютної ідеї /. Матеріалістичний підхід - це визнавати, що суспільство розвивається в першу чергу на базі матеріальних чинників, зокрема виробництва. К.Маркс розглядає наявність у суспільстві двох факторів - матеріального та ідеального. Матеріальні фактори займають про¬відне місце, вони виражаються в наявності виробничих відносин, які в своїй сукупності складають економічний базис суспільства. Ідеальні фактори є відбитком матеріальних факторів і складають в своїй сукупності надбудову. Таким чином, К.Маркс ввів в історіографію принцип матеріалістичного розуміння історії /на відміну від ідеалістичного принципу/, суть якого зводиться до того, що не суспільна свідомість визначає суспільне буття, а, навпаки, суспільне буття визначає суспільну свідомість.