49. Проаналізувати світоглядні орієнтири Острозьких просвітників.І.Вишенський.

Острозької братської школи, у подальшому – академії і який очолив ректор Острозької академії Г.Смотрицький. До складу цього гуртка належали відомі письменники-полемісти Х.Філалет, С. Зизаній, В. Суразький, Клірик Острозький, З.Копистенський, М. Смотрицький, першодрукар І. Федоров та інші особи. До цього ж гуртка духовно належав І. Вишенський – вихованець Острозької академії та центральна постать української культури кінця XVI – початку XVII ст. В Острозькій академії викладали достатньо грунтовні філософські курси, автором яких був Ян Лятос.

У працях Острозьких полемістів, спрямованих на протистояння католицькій експансії, була чітко окреслена ідейна доктрина, зміст якої полягав у захисті українського народу як етнічної спільноти. Світоглядним орієнтиром для Острозьких просвітників були західноєвропейські реформаційні ідеї, трансформовані в традиціях східного християнства. Острозьким полемістам властива орієнтація на внутрішнє, духовне життя людини, що узгоджувалося з філософсько-світоглядними впливами Візантії, котрі були дуже потужними у тогочасній Україні. Особливе місце в полемічній літературі належить Івану Вишенському (1550-1620), вихованцеві Острозької академії. Мислителеві належить близько 20 полемічних творів.

У центрі уваги автора перебувала людина, її світогляд, соціальне буття, внутрішній світ та система моральних орієнтирів. Із гуманістами І.Вишенського споріднював пристрасний інтерес до народної мови. Він досить рішуче та емоційно поставав проти західних впливів на культуру та світогляд словенський, тобто український, вважаючи, що православна віра більше орієнтує людину на духовне самозаглиблення та щире почуття до Бога. У зв’язку із цим полеміст закликав відвернутися від облудного земного життя, нестійкого у своїй основі, закликав не вчити латину, бо слово Божіє прийшло на Русь словенською мовою.

50. Порівняйте філософські концепції Пвлв Русина та Юрія Дрогобича

Епоха українського Ренесансу пов'язана з формуванням нового ідеалу вільної особистості, оскільки ідеї західних філософів вплинули на творчість українських мислителів (Юрій Дрогобич, Павло Русин із Кросна, Станіслав Оріховський-Роксолан).Юрій Дрогобич у своїх працях звеличує людину-творця. Мету людського життя він вбачав у служінні людям. Павло Русин із Кросна, популяризуючи античну спадщину, поширював гуманістичні ідеї в Україні, які він доповнював елементами української культури давньоруської доби. На його погляд, сама людина має вшановуватися не за багатства й титули, а за розум та моральні чесноти. Виступаючи проти християнського розуміння розвитку історії, він стверджував, що історичний процес зумовлюється не промислом Божим, а є діяльністю людей, які беруть безпосередню участь в історичних подіях.

51.Охарак-ти Сократичний період розвитку античної філософії.

Сократівський період (5-4 до н.е) Сократ, Платон, Аристотель. Сократ відмовився від дослідження космології, але, з іншого боку, відкинув релятивізм софістів і переніс дослідження у моральну область, прагнучи знайти загальне і безумовне знання не в чомусь зовнішньому, а в собі самому. Самопізнання є початок мудрості і справжньої людської діяльності, теоретичної та практичної. Викриваючи уявне знання, Сократ відшукував універсальний початок розумного пізнання. Він стверджував моральну гідність людини як вільно-розумної істоти, що повинна здійснювати вищу правду. Цю школи заснували після смерті С.