38.Охаракт-ти категорії онтології: субстанція, причинність.

під онтологією розуміють ту частину філософії, яка з'ясовує основні, фундаментальні принципи буття, першоначала всього сутнісного. Саме поняття «онтологія» у перекладі з грецької мови означає вчення про суще, сутнісне, найважливіше (онто — суще, сутнісне, логія — вчення). Це вчення про першооснови буття, про субстанцію,матерію, простір, час, рух, причинність тощо.Субста́нція, Перви́нна субста́нція (лат. substantia — істотність; те, що лежить в основі, синоніми: істотність, речовинність, істота, річ, матерія, суть, основа, голова) — в арістотелівській логіці перша з десяти категорій (класів, розрядів, які спрощують процес розумового визначення будь-якої речі), річ яка існує сама по собі, а не лише як видозміна чогось іншого. Приклади окремих субстанцій можна легко знайти в усіх природніх тілах: мінералах, рослинах, істотах. Різноманітні частини цих тіл, такі яклистя, стовбури, органи та кінцівки теж входять в категорію первинних субстанцій.Причинність або причинно-наслідковий зв'язок — зв'язок між однією подією, яку називають причиною, та іншою подією, яку називають наслідком, що з необхідністюслідує за першою.Наведене визначення неформальне й не дуже строге. Філософський аналіз причинності — складне питання, над розв'язанням якого філософи мислили впродовж тисячоліть. У західній філософії питання причинності досліджував ще Арістотель, і його ще досі досліджують в сучасних філософських журналах. Хоча причина й наслідок звичайно стосуються подій, але слово подія у наведеному визначенні можна замінити іншими сутностями, такими як процес, властивість, змінна, факт і стан справ.

39.Пояснити суть «філософії життя» Фрідріха Ніцще.

суть «ф.життя» Фрідріха Ніцше: 1.він протиставляє нормам та цінностям, вважаючи що саме людські слабкість і незахищеність спричинили виникнення культури, як системи штучних засобів виживання. 2. мораль- це засіб боротьби слабких проти сильних.3. життя не підлягає моральним оцінкам, бо воно є лише таким, яким воно може бути.

40.Показати яким чином світ ділиться на сфери буття.

2 сфери буття: матеріальна і духовна.

41.Охарактеризувати некласичну філософію та її напрямки (позитивізм, марксизм)

У не клас.ф. говорити про буття безвідносно до людського сприйняття та уявлення безглуздо. Ми можемо судити лише про те що ввійшло в контексти нашого сприйняття та знання поза цим питання про буття залишається відкритим. На 1 план у людській психіці виходять чинники які за своєю суттю та природою нерозумні або поза розумні. Оскільки нерозумні чинники психіки потужніші то розум не здатний їх опановувати. Отже не клас.ф. наважилась сприймати людину такою, якою вона є насправді. Позитивізм, який розроблений Огюстом за Кантом позитивне має такий зміст: -На відміну від-

Спостережуване-неспостережуване, реальне- химерне, корисне- шкідливого, достовірне-сумнівного, точне-непевного, конструктивне руйнівного. Іншим варіантом розроблення наукової ф. став марксизм, який заснував К.Маркс, і розвинув Енгельс. Маркс вважав що джерело розвитку матерії постає внутрішні суперечності, таку концепцію світу назвали «діалектичний реалізм».