9. Яке місце займає філософія в системі культури?

. Філософія займала і займає важливе місце в культурі людства — всіх матеріальних та духових продуктів і цінностей, створених людьми, на відміну від природи, що виникає й існує без стороннього втручання. Стародавні греки виділяли три розділи культури:пов'язаний з істиною — предмет науки; пов'язаний з красою — предмет мистецтва; пов'язаний з визначенням добра і зла — предмет філософії.

Важливо відзначити й те, що філософія і мистецтво приділяють суттєву вагу людському самовідчуттю та інтуїції, проте розходяться вони у тому, що філософія постаєрозумовим осягненням світу, а мистецтво подає його через почуття та переживання. Вихідною формою думки для філософії є поняття, а вихідною формою художньої творчості постає художній образ. Мистецтво до того ж надає вирішального значення уяві як творця, так і тої людини, яка сприймає його твори, тому воно зображує дійсність із значною долею умовності, хоча ця умовність постає своєрідним способом проникнення у глибини процесів дійсності.

10 Проаналізувати філософське значення суспільства

Суспільство — основоположна категоріяфілософії, соціології та антропології. Суспільство — також соціальна самодостатня система, заснована на співпраці людей і зі своєю власною динамічною системою взаємозв'язків його членів, об'єднаних родинними зв'язками, груповими, становими, класови­ми та національними відносинами. Відносини людей у межах суспільства називають соціальними.

11 Охарактеризувати філософські системи давньої Індії

Зародки філософського мислення в Індії з*явилися бл. 2 з пол. Тис. р. до н.е. В осн. Орієнтувалися на веди. Давніми вважали 7 шкіл: 1. Вендета(основа індуїзму) ,2.міманса(існує як матеріальний так і духовний світ) , 3. санкхя(мета життя- звітьнити душу від тіла), 4.няня, 5. вамишика, 6.йога( система послідовного очищення і просвітлення розуму) , 7. локаята.

12 Розрізнити поняття «метод,методика,методологія»Методи наукового пізнання

Метод- це систематизована сукупність кроків, які потрібно здійснити для виконання певної задачі, досягнення мети. Методика — це набір, низка методів. Методологія- система принципів і засобів організації та побудови теоретичної та практичної діяльності, а також учення про цю систему. В науці термін "методологія" розуміється у широкому і вузькому значенні. В широкому - філософська вихідна позиція наукового пізнання для всіх наукових дисциплін. Універсальною науковою методологією, що вивчає закони розвитку природи, суспільства і мислення, є філософія. Поняття "методологія" у вузькому значенні означає теорію наукового пізнання в конкретних наукових дисциплінах.

Пізнання не обмежене сферою науки, кожній формі суспільної свідомості: науці, філософії, міфології, політиці, релігії тощо — відповідають свої специфічні форми знання, але на відміну від всіх форм знання наукове пізнання — це процес отримання об'єктивного, дійсного знання, спрямованого на віддзеркалення закономірностей дійсності. Наукове пізнання має трояке завдання і пов'язано з описом, поясненням і прогнозом процесів і явищ дійсності.

Розрізняють також форми знання, що мають термінологічну, символічну або художньо-образну основу. У історії культури багатообразні форми знання, що відрізняються від класичного наукового зразка і стандарту, віднесені до відомства позанаукового знання: паранаукове, лженаукове, квазінаукове, антинаукове, псевдонаукове, буденно-практичне, особисте, «народна наука». Оскільки різна сукупність нераціонального знання не піддається строгій і вичерпній класифікації, то існує розділення відповідних пізнавальних технологій на три види: паранормальне знання, псевдонаука і девіантна наука.

Початкову структуру пізнання представляє суб'єктно-об'єктне відношення, де питання про можливість адекватного відтворення суб'єктом сутнісних характеристик об'єкта (проблема істини) є центральною темою гносеології. Залежно від рішення цього питання у філософії виділяються позиції пізнавального оптимізму, скептицизму і агностицизму.