- •Вопрос 1. Мова. Основні поняття(датн визначення наступним поняттям: мова; літературна мова; загальнонаціональна мова; функції мови).
- •Вопрос 2. Контракт, договір, угода, їх реквізити.
- •Вопрос 3.
- •Вопрос 1. Норми літературної мови.
- •Вопрос 2. Службові листи, етикет ділового листування.
- •Вопрос 3.
- •Вопрос 1. Способи дієслів, практичне використання знань про способи дієслів у професійному мовленні.
- •Вопрос 2. Телефонна ділова розмова.
- •Вопрос 2. Службова телефонна розмова складається з таких компонентів:
- •Вопрос 3.
- •Вопрос 1. Особливості використання дієслів та дієслівних форм у професійному мовленні.
- •Вопрос 3.
- •Вопрос 1. Правопис складних іменників.
- •Вопрос 2. Ділова бесіда.
- •Вопрос 3.
- •Вопрос 1. Пароніми у професійному мовленні.
- •Вопрос 2. Особові займенники, суплетивні форми займенника. Особливості використання займенників у професійному мовленні.
- •Вопрос 3.
- •Вопрос 1. Способи дієслів, практичне використання знань про способи дієслів у професійному мовленні
- •Вопрос 2. Правопис слів іншомовного походження.
- •Вопрос 3.
- •Вопрос 1. Іменник, загальна характеристика. Відмінювання іменників (о.В. Кл.В.).
- •Вопрос 2. Дискусія, правила ведення дискусії.
- •Вопрос 3.
- •Вопрос 1. Відмінювання іменників II відміни р.В.
- •Вопрос 2. Комп’ютерний переклад
- •Вопрос 3.
- •Вопрос 1. Відмінювання числівників.
- •Вопрос 2. Абревіатури, графічні скорочення.
- •Вопрос 3.
- •Вопрос 1. Особливості використання дієслів та дієслівних форм у професійному мовленні.
- •Вопрос 2 Протокол, його реквізити.
- •Вопрос3.
- •Вопрос 1. Поділ прикметників на якісні, відносні та присвійні. Ступені порівняння прикметників.
- •Вопрос 2. Наказ, його реквізити
- •Вопрос 1. Терміни та професіоналізми
- •Вопрос 2. Правопис географічних назв
- •Вопрос 3.
- •Вопрос 1. Синоніми, синонімічний ряд
- •Вопрос 2. Особливості використання іменників у професійному мовленні
- •Вопрос 3.
- •Вопрос 1 Правопис прислівників
- •Вопрос 2 Акт, його реквізити
- •Вопрос 3 Зробити переклад тексту фахового змісту
- •Резюме, його реквізити.
- •Зробити переклад тексту фахового змісту.
- •Омоніми у професійному мовленні.
- •Як готуватися до публічного виступу.
- •Зробити переклад тексту фахового змісту.
- •Особливості використання прикметників у професійному мовленні.
- •2.Наказ, його реквізити.
- •Зробити переклад тексту фахового змісту.
- •Публічний виступ, основні частини публічного виступу.
- •Протокол, його реквізити.
- •Особливості перекладу текстів українською мовою.
- •Витяг з протоколу, його реквізити.
- •Зробити переклад тексту фахового змісту.
- •Види доповідей.
- •Відмінювання іменників II відміни р.В.
- •Зробити переклад тексту фахового змісту.
- •Правопис складних прикметників.
- •Резюме, його реквізити.
- •Зробити переклад тексту фахового змісту.
- •Вопрос 1. Терміни та професіоналізми.
- •Вопрос 2. Правопис географічних назв.
- •Вопрос 3
- •Вопрос 1 Правопис прислівників.
- •Вопрос 2 Особливості використання іменників у професійному мовленні
- •Вопрос 3
- •Вопрос 1 Терміни та професіоналізми.
- •Вопрос 2. Правопис географічних назв.
- •Вопрос 3
- •Вопрос 1 Правопис прислівників.
- •Вопрос 2 Особливості використання іменників у професійному мовленні.
- •Вопрос 3
- •Вопрос 1 Синтаксичні особливості професійних текстів.
- •Вопрос 2 Мовлення, ознаки мовлення.
- •Вопрос 3
Вопрос 1 Терміни та професіоналізми.
Термін — це слово або усталене словосполучення, що чітко й однозначно позначає наукове чи спеціальне поняття. Термін не називає поняття, як звичайне слово, а, навпаки, поняття приписується терміну, додається до нього
Професіоналізмами називаються слова, вживання яких обмежене вузькоспецифічними потребами представників певної професії. До професіоналізмів звичайно належать назви знарядь виробництва, назви трудових процесів, різні професійні означення загальномовних понять і т. Д
Вопрос 2. Правопис географічних назв.
Правопис складних і складених географічних назв
1. Написання окремо. Окремо пишемо:
а) географічні назви, що складаються з прикметника або порядкового числівника та іменника: Бі́ла Це́рква, Ве́рхня Силе́зія,;
б) власні назви й номенклатурні родові назви при них: Головни́й Кавка́зький хребе́т, Кри́мський піво́стрів,
в) географічні назви, що становлять сполучення імени та прізвища або імени й по батькові: се́лище Лев
2. Написння разом. Разом пишемо:
а) географічні назви — іменники, утворені від прикметника та іменника, з’єднаних сполучним звуком, а також прикметники, що походять від них: Білопі́лля, Верхньодніпро́вськ
Написання через дефіс. Через дефіс пишемо:
а) географічні назви, що складаються з двох іменників (без сполучного звука) або з іменника й наступного прикметника, а також прикметники, що походять від них: Ба́ня-Лу́ка — ба́ня-лу́цький;
б) географічні назви, що становлять поєднання двох імен або імени та прізвища (прізвиська) за допомогою сполучного звука (зрідка — без нього) й зі зміною форми другого компонента, а також похідні від них прикметники: Дмитро́-Варва́рівка — дмитро́-варва́рівський;
в) географічні назви, що складаються з иншомовних елементів, а також похідні від них прикметники: Адди́с-Абе́ба, Але назви з другими компонентами -даг, -дар’я, -тау пишемо разом: Алата́у, Амудар’я́,
г) географічні назви з першими складовими частинами соль-, спас-, усть- та вест-, іст-, нью-, сан-, санкт-, сант-, санта-, сен-, сент- і под., з кінцевими частинами -ріка, -гора і под. та -ривер, -ситі, -сквер, -стрит, -фйорд і похідні від них прикметники Соль-Іле́цьк, Спас-Кле́пики,
ґ) географічні назви, що складаються з двох іменників, поєднаних між собою прийменниками або иншими службовими словами, а також утворені від них прикметники: А́льтгайм-бі́ля-У́льма, Новосі́лки-на-Дніпрі́, Росто́в-на-Дону́,
д) прикметники, утворені від географічних назв, до складу яких входять прикметники із суфіксами -ів (-їв), -ов, -ев(-єв), -ин, -їн, -ськ, -цьк, -зьк: дави́дово-брі́дський (від Дави́дів Брід),
е) прикметники, утворені від географічних назв, що становлять поєднання імени та прізвища: іва́но-франкі́вський (село Іва́на Франка́).
Вопрос 3
Існує вплив на правильність показань лічильника при малихнавантаженнях (при малому значенні струму) надає моменттертя в рахунковому механізмі і опорах рухомої частинилічильника. Очевидно, що момент тертя, що діє назустрічобертального моменту, буде зменшувати кутову швидкістьдиска і врахована лічильником енергія буде меншевитраченої. Для зменшення похибки лічильника від дії моменту тертя за допомогою спеціальних пристосувань у всіхтипах лічильників створюють додатковий обертаючиймомент. Цей момент називають компенсаційним моментом.Найбільшого поширення набули три способи створеннякомпенсаційного моменти: 1) за допомогою гвинта змагнитомягкие матеріалу, ввернутого в протівополюс піддиском лічильника; 2) за допомогою короткозамкнутого витка, що розміщується на шляху потоку над диском лічильника; 3) за допомогою повідця, прикріпленого до протівополюсу піддиском лічильника.
Білет№28