- •Конспект лекцій з навчальної дисціпліни “механіка грунтів”
- •1. Природа грунтів і їх фізичні властивості
- •1.1 Основні закономірності механіки грунтів
- •1.1.1. Стисливість грунтів. Закон ущільнення
- •1.1.2. Водопроникність грунтів. Закон ламінарной фільтрації
- •1.1.3. Контактний опір грунтів зсуву. Умови міцності
- •1.1.4. Структурно-фазова деформація грунтів
- •1.2. Особливості фізико-механічних властивостей структурно нестійких грунтів
- •2. Визначення напруг у грунтовій товщі
- •2.1. Розподіл напруженнь у разі просторової задачі
- •2.2. Розподіл напруг у разі плоскої задачі
- •2.3. Розподіл тиску по підошві споруд, що спираються на грунт (контактна задача)
- •3. Теорія граничного напруженого стану грунтів
- •3.1. Фази напруженого стану грунтів при навантаженні
- •3.2. Рівняння граничної рівноваги для сипких і зв'язних грунтів
- •3.3. Критичні навантаження на грунт
- •3.4. Стійкість масивів грунту при зсувах
- •3.5. Деякі питання теорії тиску грунтів на огорожі
- •4. Деформації грунтів і розрахунок осідань фундаментів
- •4.1. Види деформацій грунтів і причини, що їх обумовлюють
- •4.2. Пружні деформації грунтів і методи їх визначення
- •4.3. Одновимірна задача теорії компресійного ущільнення (консолідації) грунтів
- •4.4. Розрахунок осідань фундаментів методом пошарового сумування
- •4.5. Розрахунок осідань фундаментів по методу еквівалентного шару грунту
- •5. Реологічні процеси в грунтах
- •5.1. Релаксація напруженнь і тривала міцність зв'язних грунтів
- •5.2. Деформації повзучості грунтів і методи їх опису
- •5.3. Врахування повзучості грунтів при прогнозі осідань споруд
- •6. Динаміка дисперсних грунтів
- •6.1. Загальні відомості про динамічні дії на грунт
- •6.2. Хвильові процеси в грунтах при динамічних діях
- •6.3. Зміни властивостей грунтів при динамічному впливі
- •6.4. Дія вибуху в грунтах
- •6.5. Врахування динамічних властивостей грунтів при розрахунку фундаментів
2.2. Розподіл напруг у разі плоскої задачі
Умови плоскої задачі матимуть місце у разі, коли напруження розподіляються по одній площині, у напрямі перпендикулярному вони будуть рівні нулю або постійні. Ця умова має місце для дуже витягнутих у плані споруд, наприклад стрічкових і стінних фундаментів, підґрунть підпірних стінок, насипів, гребель і подібних споруд. Для цих споруд у будь-якому місці, за винятком лише крайових ділянок (від краю 2 - 3 ширини споруди) розподіл напруг у будь-якому проведеному перетині буде таким же, як і в інших сусідніх, за умови, що у напрямі, перпендикулярному, що розглядається площини навантаження не змінюються.
Визначення напруг в умовах плоскої задачі значно спрощується і у багатьох випадках може бути представленим у зручній формі. Важлива властивість плоскої задачі, що полягає в тому що усі складові напруг на площині не залежать від деформаційних характеристик напівпростору (модуля загальної деформації і коефіцієнта поперечної деформації), що лінійно деформується, тобто буде справедливий для усіх тіл (суцільних, сипких і т. п.), для яких залежність між напругами і деформаціями може бути прийнятий лінійною (мал. 2.9)
Рис. 2.9. Схема дії рівномірно розподіленого навантаження в умовах плоскої задачі.
Використовуючи формули для напруг у масиві, що лінійно деформується, від погонного навантаження в умовах плоскої задачі шляхом інтеграції напруг від дії елементарних сил, виходять вирази для становлячих напруг різних видів розподілених навантажень: рівномірної, возрастаючої за законом прямої і ін.
Рис. 2.10. Епюри розподілу стискуючих напруг, по вертикальних (а) і горизонтальних (б) перетинах масиву ґрунту.
На мал. 2.10 показані епюри стискаючих навантажень для вертикальних і горизонтальних перетинів масиву ґрунту. Користуючись отриманими епюрами напруг, легко побудувати і криві рівних напруг. На мал. 2.11 а приведені лінії однакових вертикальних стискуючих напруг або тиску (ізобари), на мал. 2.11 б - лінії однакових горизонтальних напруг (распори) і на мал. 2.11 в - лінії однакових дотичних напруг (зсуви), характеризуючи всю напружену область ґрунту під полосообразним навантаженням. Область розподілу висувається у бік більш ніж на ширину площі підошви стрічкового фундаменту, а максимальні зсовуючи напруги мають місце під краями підошви полосообразного навантаження; по осі навантаження зсовуючи напруги рівні нулю. Для головних напруг і для максимальних зсовуючих лінії однакових напружень представляють кола, що проходять через крайові точки підошви полосообразного навантаження.
Рис. 2.11. Лінії рівних напруг у масиві, що лінійно деформується, у разі плоскої задачі: а - ізобари; б - распори; в - зсуви.
Головні напруги, тобто найбільші і найменші нормальні напруги, будуть для майданчиків, розташованих по вертикальній осі симетрії навантаження. Тоді зсовуюча напруга буде рівна нулю, тобто такі майданчики будуть головними. Можна показати, що головними майданчиками будуть також майданчики, розташовані по бісектрисах кутів видимості і майданчиках, ним перпендикулярних. Це дає можливість побудувати еліпси напруг для різних точок напруженого лінійно деформуйомого напівпростору (мал. 2.12), наочно ілюструючи зміну напружень у ґрунті під полосообразним навантаженням.
Рис. 2.12. Еліпси напруг при дії рівномірно розподіленого навантаження в умовах плоскої задачі
Трикутне навантаження. При визначенні напруг у ґрунтах від дії нерівномірного навантаження важливим складовим елементом є трикутне навантаження, тобто навантаження, інтенсивність якого міняється за законом трикутника. На мал. 2.13 б приведені епюри розподілу стискуючих напруг по горизонтальних і вертикальних перетинах масиву, що лінійно деформується, від дії трикутного навантаження у частках її від максимальної інтенсивності. Максимальні стискуючі напруги будуть у вертикальному перетині проходячому близько до центру тяжіння трикутного навантаження.
Рис. 2.13. Епюри розподілу стискуючих напруг по вертикальних і горизонтальних перетинах масиву ґрунту при дії трикутного навантаження.
Важливим випадком дії полосообразного навантаження буде навантаження, змінне по прямокутному і рівносторонньому трикутникам, трапецеїдальне і т. п., тобто що змінюються за законом прямої. Її величина визначається як алгебраїчна сума коефіцієнтів, відповідних навантаженню зліва і праворуч від вертикалі, що проходить через дану точку. При довільному виді суцільного полосообразного навантаження епюру зовнішнього тиску розбивають на прямокутні і трикутні елементи, наприклад, як показано на мал. 2.14 а і шляхом підсумовування напруг від прямокутних і трикутних елементів епюри тиску визначають величину стискуючої напруги у заданій точці ґрунтового масиву.
Рис. 2.14. Схема дії нерівномірного навантаження у разі плоскої задачі: а - розбиття криволінійної епюри тиску на елементи; б - розподіл стискуючих напруг при дії зовнішнього навантаження по трапецеїдальної епюрі.