Комплекс рухів

Біг із зігнутими колінами.

Перескік з ноги на ногу.

Кроки з піднятою вперед на 45° ногою і витягнутим підйомом.

Бічний приставний крок з присіданням.

Піднімання й опускання рук в першій позиції та в сторони в не­високу другу позицію.

Передача образів рухів різного характеру тварин, птахів, ігра­шок, казкових персонажів, але в складнішій формі; вимоги до якості виконання зростають.

Елементи танцю - припадання, бігунець, бічна доріжка, галоп.

Побудови

Уміти самостійно будувати рівне коло.

Дотримуватись інтервалів між парами.

Звужувати і розширювати коло.

Розходитись з пар в різні сторони.

Запам’ятовувати рухи й дотримуватись послідовності їхнього виконання.

Використовувати вивчені рухи у своїх самостійних етюдах, іг­рах, танцях.

Передавати характер музики, відзначаючи темп, динамічні відтінки.

Легко, невимушено виконувати вивчені ігри, танці, хороводи.

Починати й закінчувати рух одночасно з музикою.

Чітко виконувати рухи, передаючи зміст танцю в помірному темпі. Емоційно забарвлювати танець.

Самостійно організовувати ігри, дотримуючись точності побудови.

Водити хороводи за власною ініціативою.

Виконувати сольні уривки в танцях та індивідуальні ролі в іграх

Приблизний репертуар, його тематика

Принцип добору репертуару залишається той самий, що й у гру­пі чотирьох-п’яти років, але він ускладнюється відповідно до віко­вих особливостей.

Картини природи: зима, весна, літо, осінь; ігри-завдання, етюди, танці, триваліші за часом, складніші за композицією, рухами і зміс­том.

Календарні свята (перераховані у групі чотирьох-п’яти років), складніші за композицією маскаради, карнавали.

Ігри-танці, етюди, хороводи на матеріалі українських народних танців.

Примітка. Репертуар можна брати і з першої групи, але усклад­нюючи його відповідно до віку.

Дітям надається більша можливість самостійної творчості.

Виховання танцювальної культури, так само як і в групі чоти­рьох-п’яти років, відбувається через образ.

У розучуванні рухів, завдань, ігор, побудові етюдів, танців застосовуються ті ж самі методичні прийоми, що й у групі чотирьох-п’яти років, але з підвищеними вимогами, в більш швидшому темпі.

Рухи розучують спершу без музичного супроводу, а після засво­єння їх - із супроводом.

Методика проведення занять з дітьми віком ь-7 років

Шести-семирічні діти сповнені великої енергії. Вони постійно перебувають у русі, дії: бігають, метушаться. Сидіти спокійно їм дуже важко. Їхня емоційна сфера збагачується, але вона ще нестійка; по­глиблюються почуття, але діти ще не навчились володіти ними, на­впаки, почуття підпорядковують їх собі. Перша-ліпша невдача засму­чує їх. Діти охоче за все беруться, починають, але не завжди доводять справу до кінця, легко відволікаються. Чорнову й нецікаву роботу не люблять, зате прагнуть бути в центрі уваги, показати свої досягнення і з нетерпінням чекають оцінки своєї роботи. З однолітками почува­ють себе добре.

У дітей цього віку розширюються уявлення про те, що треба зробити для правильного виконання руху, танцю. Вони можуть спря­мовувати Я перевіряти самих себе. Стають уважніші до якості вико­нання завдання і краще розуміють художню форму й сміливіше керують своїми рухами в різних темпах. У них розвивається абстракт мислення, робота підсвідомості, роль якої в пізнавальній діяльності дуже велика.

Основним методом у роботі з дітьми цього віку є ігровий метод.

Залишаючись на тих самих принципах - вільного виявлення ди­тячої творчості, педагог має можливість ставити перед ними виші вимоги щодо підвищення майстерності й самостійності в їхній роботі.

Введення в навчання початкових (полегшених) прийомів екзер­сису класичного танцю, які не перевантажують м’язовий апарат ді­тей, дає педагогу можливість піднести виховання танцювальної куль­тури на необхідний естетичний рівень.

Завдання і зміст роботи для групи шести-семи років залива­ються ті самі, що й для дітей п’яти і шести років, але ускладнюються відповідно до віку. Збагачується й поглиблюється зміст усіх завдань; збільшується тривалість номерів, ускладнюється композиція, підви­щуються вимоги до виконання.

При розв’язанні нових завдань діти повинні уміти застосовувати знання й навички, якими вони оволоділи в попередніх групах.

Поповнюється запас рухів і діти повинні краще координувати їх в залежності від музичного супроводу. Поглиблюється розвиток ру­хових навичок у більш швидкому темпі. Діти повинні за­пам’ятовувати послідовність розвитку дії у танцях, іграх, завданнях, етюдах; виразніше відтворювати образи, брати участь у постановці танців за завданням педагога, самостійно придумувати рухи для тан­ців.