49. Прямі та непрямі вимірювання. Класифікація непрямих вимірювань.

За способом визначення результатів вимірювання розрізняють два види вимірювання:прямі і непрямі.

Пряме вимірювання – це вимірювання однієї величини,значення якої знаходиться безпосередньо

Непряме вимірювання – це вимірювання в якому значення однієї чи декількох вимірювальних величин знаходяться після обчислення за відомими залежностями їх декількох величин аргументів, що отримуються прямими вимірюваннями.

Непрямі поділяються:1)опосередковані2)сукупні3)сумістнії

При опосередкованих вимірюваннях значення однієї величини визначається за результатами прямих вимірюваннях інших величин з якими вимірювана величина пов’язана фундаментальною залежністю.

Опосередковані вимірювання виконуються тоді, коли значення визначити не можливо або складно виміряти «прямо» або коли опосередковані вимірювання забезпечують більшу точність ніж прямі.

Сукупні вимірювання – непрямі вимірювання, в яких значення одночасно вимірювальних однорідниї величин отримують розв’язанням рівнянь, що повязують різні спол. Цих величин, які вимірюються прямо або опосередково.

Сумісними – називають непрямі вимірювання, яких значення декількох одночасно вимірювальних величин отримуються розв’язанням рівнянь, які пов’язують їх величинами, що вимірюють прямо або опосередковано.

Сумісні вимірювання використовуються,для визначення залежності.

50.Класифікація фізичних величин

Фізична величина - це властивість, яка є загальною, спільною у якісному відношенні для багатьох фіз. систем(об’єктів). Але в кількісному відношенні індивідуальна для кожного з них.

Класифікація фізичних величин

1)за характером прояву значень під час вимірювання фіз. вел. поділяються на:

1)пасивні(параметричні)

2)активні(енергетичні,генераторні)

Активні – здатні самі проявляти свої значення(напруга,температура,тиск). Пасивні – виявляються при дії на об’єкт відповідної активної фіз. вел(електричний опір виявляється при дії ел. струму). Крім активних і пасивних розрізняють скалярні та векторні.

Скалярні – можуть бути не полярними тобто мати лише значення, або полярними, тобто мати крім розміру щей знак(ел.заряд має + або -).

Векторні величини поряд із розміром мають напрям(сила,швидкість,прискорення).

Розміри фіз..вел. можуть змінюватися не перервно або стрибко подібно(дискретно).Розрізняють аналогові та дискретні величини. Залежність фіз.. вел від простору та часу може розглядатися як ф-я часу і\абоф-я простору.

Залежність фіз.. вел від ф-ї часу наз. процесом, а від просторових координат назив. – полем.

51.Цифровий вимірювач інтервалів часу. Структурна схема, принцип роботи.

Спрощена структурна схема вимірювача інтервалів часу (хронометра) наведена на рис. 7.3. Часовий інтервал вимірюється підрахунком кількості імпульсів стабільної частоти , які надходять до лічильника імпульсів за час його тривалості.

Рис. 7.3 Структурна схема та часовідіаграмироботивимірювачаінтервалів часу (хронометра)

Формувач імпульсів ФІ із вхідного сигналу формує імпульсні сигнали тривалістю прямокутної (чи іншої потрібної) форми. За проміжок часу підраховується кількість імпульсів, які надходять на вхід лічільника імпульсів ЛІ, а результат відображається на пристрої відображення інформації ПВІ.

Оскільки кількість імпульсів, підрахованих лічильником імпульсів, дорівнює

то вимірюваний проміжок часу можна визначити як .

При такому перетворенні виникає похибка квантування, яка зумовлена несинхронністю (незбіганням) початку та закінчення вимірюваного інтервалу ( з моментами появи відповідних квантуючих імпульсів. У найгіршому випадку похибка квантування не перевищує ±1 імпульс, а відносне значення цієї похибки становить,тобто є обернено пропорційною до тривалості вимірюваного інтервалу.