13. Динамічні характеристики перетворення в часовій області.

Диференціальне рівняння динамічної системи є вичерпною її характеристикою, але його коефіцієнти важко піддаються експериментальному визначенню. Тому як характеристики перетворення в часовій області використовується імпульсна перехідна функція q(t) та перехідна функція h(t) лінійної динамічної системи. Імпульсна перехідна функція q(t)=Lδ(t) є відгуком динамічної системи на вхідне збурення у вигляді δ-функції, яка за визначенням має властивості , а . Прикладом перехідної характеристики h(t) може бути відхилення рухомої частини магнітоелектричного гальванометра при його вмиканні в коло з напругою.

14. Динамічні характеристики перетворення в частотній області.

З характеристиками перетворення в часовій області однозначно пов’язані характеристики перетворення в частотні області, що є наслідком дуальності часу і частоти. Усталена реакція на синусоїдний вхідний сигнал у загальному випадку є складною функцією параметрів засобів вимірювальної техніки і описується відповідними амплітудно-частотною та фазочастотною характеристиками, які можуть бути одержані з диференціального рівняння в результаті нижче поданих математичних дій.

де s – оператор Лапласа, Y(s) та X(s) – зображення за Лапласом відповідно, вихідної та вхідної величини.

15. Класифікація похибок засобів вимірюванння.

Похибка - відхилення значення вимірюваної величини від значення істинної величини. За характером зміни: систематичні – зумовлені дією незмінних за величиною напрямом факторів; випадкові – це похибки,які змінюються випадково, без будь-якої очевидної закономірності при повторних вимірювань тієї самої величини; грубі похибки зявляються в результаті прорахунку, промаху, які викликані причинами невірного читання показників вимір. приладу чи невірний їх запис. За місцем виведення: методичні – це складові похибки вимірювання джерелом яких є недосконалість методів вимірювання, вимір. перетворень, наближень та припущень; інструментальні – залежать від похибок використовуваного засобу вимірювання. За наявністю чи відсутністю функціонального зв’язку між похибкою вимір. та значеннями вим. фіз. вел. розрізн. такі складові похибки: адитивна – пох. яка не залежить від значення вимір. фіз. велич.; мультиплікативна – залежить від значення вимір. випадкової величини. За способом подання, змістом і критерієм оцінки точності вимір. пох. поділ.: абсолютна – рівна різниці між номінальним значенням міри, яку вона відтворює та істинним знач. вимір. величини; відносна.

16. Нормування похибок засобів вимірювання. Класи точності.

Нормування цих характеристик здійснюється з поділом похибки ∆ засобу вимірювань на систематичну ∆ та випадкову ∆ складові або без такого поділу. Для сукупності засобів вимірювань даного типу ∆ трактується як випадкова похибка, для якої нормують границю ∆доп її допустимого значення, математичне сподівання М[∆] та середнє квадратичне відхилення ∂[∆]. Основною нормованою зарактеристикою випадкової складової ∆ є границя ∂доп[∆] допустимого значення її середнього квадратичного відхилення. Для похибки ∆ засобу вимірювань, як і для ∆ нормують границю ∆доп допустимого її значеня, математичне сподівання М[∆] та середньоквадратичне відхилення.

Класом точності називається узагальнена кількісна характеристика ЗВТ, яка визначається гарантованими границями допустимих основної і додаткових похибок, а також іншими характеристиками ЗВТ, що впливають на похибку (точність) вимірювань і значення яких установлюються стандартами на окремі види ЗВТ. Дійсні значення основної повної похибки окремих екземплярів ЗВТ однакового типу можуть відрізнятися одне від одного як систематичними, так і випадковими складовими, але в цілому для даного типу ЗВТ вони не перевищують границі допустимої основної похибки. Таким чином, установленням і заданням класу точності нормується основна статична похибка ЗВТ, а всі додаткові похибки й інші метрологічні характеристики, що впливають на похибку ЗВТ, указуються окремо.

Відповідність реального значення основної похибки ЗВТ приписаному йому класу точності перевіряється при періодичних повірках. Якщо воно залишається менше від нормованого, то ЗВТ продовжує експлуатуватися, якщо ж реальне значення основної похибки ЗВТ більше від нормованого, то ЗВТ підлягає ремонту та регулюванню.