2. Ринковий попит на певний товар, нецінові детермінанти попиту

Індивідуальний попит на товар – це обсяги товару, які окремий споживач бажає і має можливість, виходячи із свого фінансового стану, придбати на ринку за кожною конкретною ціною.

Ринковий попит – це сума індивідуальних попитів, які висуваються на окремий товар за різних цін за певний проміжок часу. Перехід від графіків індивідуального попиту до графіку ринкового попиту здійснюється шляхом складання величин індивідуального попиту при різних цінах. Мова йде про поєднання по горизонталі кривих індивідуального попиту.

Функція попиту: Q_D = f(P; P₁; P₂; P₃; … ; P_n; N; W; I; E; O), де Р–Р_n – ціни товарів-субститутів і компліментів; N - кількість споживачів; W – нагромаджене багатство споживача; I – поточний доход споживача; E – очікування; O – смаки і уподобання споживача.

До нецінових детермінантів попиту відносяться:

• По-перше, це ціни товарів-субститутів. Якщо ціна товару субституту зменшилась, а ціна даного товару не змінилась, споживач частку свого попиту «переключить» на товар-субститут, тому попит на даний товар зменшиться.

• По-друге, це зміни доходу. Якщо доход споживача зростає, то при незмінних цінах він збільшує попит. Але тут треба розмежувати попит на нижчі і вищі товари. Якщо спершу доход споживача був таким низьким, що він не задовольняв свої потреби навіть у нижчих благах, то при незначному зростанні доходу він збільшить попит саме на нижчі товари. Якщо доход зростатиме і надалі, він почне скорочувати попит на нижчі товари і збільшить попит на вищі, нормальні товари.

• По-третє, це очікування споживачів. Якщо споживач очікує, що в майбутньому ціни на товари зростуть, він сьогодні спробує зробити запас товарів, тобто збільшить попит.

• На попит впливає також зміна смаків та уподобань чи то під впливом зміни моди, чи то внаслідок усвідомлення корисності чи шкідливості певного блага.

• Зміна попиту відбувається під дією нецінових факторів і графічно це зображується зміщенням кривої попиту, зсувом її праворуч і вгору, чи ліворуч і вниз.

3. Цінова еластичність попиту на товар

Під еластичністю розуміють міру реакції величини залежної змінної від впливу однієї з незалежних змінних.

Еластичність попиту за ціною показує, на скільки процентів зміниться обсяг попиту, якщо ціна на товар зміниться на 1%.

Еластичність виражається через коефіцієнт еластичності (Е), який представляє собою відносний показник, який відображає відсоткову зміну між залежними змінними. Розраховується цінова еластичність попиту за формулою:

Е_Р = де: Q – процентна зміна попиту. Р – процентна зміна ціни. Це цінова еластичність попиту визначена у точці.

Коефіцієнт еластичності попиту за ціною, як правило, є величиною від’ємною, але зазвичай економісти нехтують знаком «-» і користуються тільки абсолютною величиною (модулем |E|).

Розрізняють:

Еластичний попит – коли на відсоток зміни ціни припадає більше одного відсотка зміни попиту (попит змінюється швидше ніж ціна): Е_Р 1.

Нееластичний попит – коли на відсоток зміни ціни припадає менше відсотка зміни попиту (попит змінюється повільніше ніж ціна): Е_Р 1.

Одинична еластичність попиту – коли на відсоток зміни ціни припадає відсоток зміни попиту (попит змінюється відповідно до зміни ціни):Е_Р= 1.

Абсолютно еластичний попит – коли навіть за найменшого зростання ціни вище цього рівня попит зменшується до нуля, а за будь-якого зниження ціни попит необмежено зростає: Ер= ∞

Абсолютно нееластичний попит – будь яка зміна ціни товару не змінює попиту: Е_Р= 0.

Фактори, що впливають на еластичність попиту:

Наявність товарів-замінників. Якщо товар має замінник, попит на нього еластичний, тому що, коли підвищується ціна на основний товар, споживач може задовольнити свої потреби товаром-замінником.

Фактор часу. Для короткого періоду часу еластичність завжди буде меншою ніж для довгострокового.

Фактор значущості. Еластичність, менша за одиницю, характерна для товарів першої необхідності. А еластичність, значно більша за одиницю, характерна для предметів розкоші.

Доля товару у витратах споживача. Тобто еластичність залежить від того, яку частку свого доходу споживач може витрачати на певний товар.

Визначивши цінову еластичність попиту, фірма може приймати рішення щодо того, чи варто змінювати ціну на продукцію.