8. Стійка рівновага на товарному ринку і механізм її підтримки

Ринкова рівновага – рівність попиту і пропозиції. Модель мікроекономічної рівноваги ринку будується шляхом поєднання кривих попиту і пропозиції на одному графіку. Точка перетину кривих попиту і пропозиції становить точку ринкової рівноваги Е. В цій точці обсяг попиту дорівнює обсягу пропозиції, а ціна влаштовує і продавців і споживачів. Ціна, яка відповідає ринковій рівновазі (Р_Е), називається рівноважною, а обсяг продажу (Q_E) – рівноважним обсягом.

Стійкою вважається ринкова рівновага, яка, порушуючись, відновлюється виключно за допомогою ринкового механізму, без державного втручання в ринкові процеси. Нестійка рівновага характеризується тим, що навіть невелике відхилення рівноваги призводить до порушення роботи ринку.

Криві попиту та пропозиції поділяють ринковий простір на 4 зони:

І – мертва зона (максимально можлива ціна попиту перевищує мінімально можливу ціну пропозиції)

ІІ – дефіцит (показує переважання інтересів споживачів)

ІІІ – надлишок (показує переважання інтересів виробників)

IV – зона можливих покупок і продажів

Дефіцит— ситуація, при якій за даною ціною величина попиту більше величини пропозиції.

Коли попит вище, ніж пропозиція, ціни зростають. При підвищенні ціни знизиться попит, а виробники збільшать пропозицію. Таким чином ринок повернеться у стан рівноваги.

Надлишок — ситуація, при якій за даною ціною величина пропозиції більше величини попиту.

Унаслідок надлишку ціни почнуть знижатися. Споживачі потроху збільшуватимуть попит, частка товаровиробників зменшить пропозицію, ринок повернеться до стану рівноваги.

9. Попит і пропозиція на товарному ринку в умовах контролю за цінами

Ринкова рівновага – рівність попиту і пропозиції. Модель мікроекономічної рівноваги ринку будується шляхом поєднання кривих попиту і пропозиції на одному графіку. Точка перетину кривих попиту і пропозиції становить точку ринкової рівноваги Е. В цій точці обсяг попиту дорівнює обсягу пропозиції, а ціна влаштовує і продавців і споживачів. Ціна, яка відповідає ринковій рівновазі (Р_Е), називається рівноважною, а обсяг продажу (Q_E) – рівноважним обсягом.

В більшості розвинених країн ринки регулюються державою. Однією із форм державного регулювання є контроль над цінами. Держава повинна втручатися у процеси ціноутворення з метою обмеження руйнівних властивостей ринкових цін або для вирішення окремих економічних і соціальних проблем. Крім того, ринкова економіка не здатна забезпечити виробництво суспільних благ в необхідній кількості, "продукує" негативні зовнішні ефекти (забруднення навколишнього середовища тощо), розвивається циклічно з притаманними економічному циклу інфляцією чи дефляцією. В таких випадках з метою послаблення негативних наслідків функціонування ринку держава вдається до регулювання механізму ринкового ціноутворення шляхом встановлення максимальної і нижньої межі ціни.

Якщо уряд встановлює максимальну ціну, яка найчастіше є нижчою за рівноважну ціну, то величина попиту буде вище, ніж величина пропозиції. В результаті виникає стійкий дефіцит товару, в магазинах будуть пусті полиці. Виробництво почне скорочуватися. З’являється «чорний ринок», на якому споживачі зможуть придбати необхідні товари, але набагато дорожче.

Мінімальні ціни найчастіше є вищими за рівноважну ціну. До таких цін уряд вдається тоді, коли ринкова ціна не дозволяє забезпечити необхідний рівень доходів виробникам і постачальникам економічних ресурсів. Слід зазначити, що за умови встановлення вищої від ринкової ціни, кожний виробник прагне виробити більше продукції, сподіваючись повністю ЇЇ реалізувати. Внаслідок цього обсяг пропозиції перевищує обсяг попиту. Негативним наслідком встановлення мінімальної ціни є надвиробництво продукції, недовикористання економічних ресурсів (зокрема, виникнення безробіття),