11. Ординалістський підхід в теорії поведінки споживача – 12 б.

Ординалісти – напрям, який вважає вимірювання корисності неможливим та пропонують порядковий принцип порівняння корисності, на основі якого базується вибір споживача. Ординалістський підхід полягає в вимірюванні суб’єктивної корисності шляхом не абсолютної, а відносної шкали, яка показує уподобання споживача чи ранжування спожитого набору благ. Порядковий підхід дозволяє оцінювати тільки те, якому набору благ споживач надає перевагу, не намагаючись оцінити корисність кожного блага. Графічно система уподобань споживача зображується за допомогою кривих байдужості.

Крива байдужості – це крива, кожна точка якої характеризує споживацький вибір у вигляді певного набору товарів чи послуг, що приносить споживачу однакову корисність.

Криві байдужості мають наступні властивості:

1) Через будь-яку точку в графічному просторі товарів може бути проведена відповідна крива байдужості;

2) Набори благ на кривих байдужості більш віддалені від початку координат, забезпечують споживачеві більшу корисність;

3) Криві байдужості ніколи не перетинаються;

4) Крива байдужості має від’ємний нахил. Це пояснюється тим, що зменшення кількості одного товару в споживчому наборі має компенсуватися збільшенням кількості другого товару для збереження загальної корисності;

5) Крива байдужості має опуклу форму до початку координат, що є свідченням дії закону спадної граничної корисності.

Карта кривих байдужості — сукупність кривих байдужості споживача, кожна з яких представляє інший рівень корисності;

Бюджетна лінія – це геометричне місце точок, які представляють собою набори благ, купівля яких потребує однакових витрат.

Властивості бюджетної лінії:

- має негативний нахил, кут нахилу залежить від співвідношення цін товарів і показує від якої кількості одного блага треба відмовитись, щоб придбати певну кількість іншого блага;

- при зміні доходу, бюджетна лінія зрушується у відповідний бік, але паралельно початковому положенню

- зміна співвідношення цін на товари призводить до зміни кута нахилу бюджетної лінії;

12. Крива байдужості споживача – 12 б.

Крива байдужості – це крива, кожна точка якої характеризує споживацький вибір у вигляді певного набору товарів чи послуг, що приносить споживачу однакову корисність.

Криві байдужості мають наступні властивості:

1) Через будь-яку точку в графічному просторі товарів може бути проведена відповідна крива байдужості;

2) Набори благ на кривих байдужості більш віддалені від початку координат, забезпечують споживачеві більшу корисність;

3) Криві байдужості ніколи не перетинаються;

4) Крива байдужості має від’ємний нахил. Це пояснюється тим, що зменшення кількості одного товару в споживчому наборі має компенсуватися збільшенням кількості другого товару для збереження загальної корисності;

5) Крива байдужості має опуклу форму до початку координат, що є свідченням дії закону спадної граничної корисності.

Карта кривих байдужості — сукупність кривих байдужості споживача, кожна з яких представляє інший рівень корисності;

Для визначення обсягу товару, від якого споживач готовий відмовитись заради одиниці іншого, використовується гранична норма заміщення (або субституції). Це співвідношення граничної корисності двох благ. Математично вона виражається:

MRS_xy = - .

Це відношення від’ємне, тому що зміна кількості двох благ відбувається в супротивних напрямках, тобто збільшенню кількості одного блага відповідає зменшення кількості іншого.

Економічний зміст граничної норми заміщення полягає у визначенні кількості товару Х, від якої споживач готовий відмовитись, щоб придбати додаткову одиницю товару Y, залишаючись при цьому на кривій споживчої байдужості.

Зона субституції – це відрізок кривої байдужості, за межами якого заміна одного блага іншим виключається.