- •Тема 13: Страхування. Страховий ринок
- •1. Економічна необхідність і роль страхування в забезпеченні безперервності суспільного виробництва
- •2. Сутність, призначення й функції страхування
- •3. Суб’єкти та об’єкти страхових відносин
- •4. Класифікація страхування
- •5. Поняття й сутність перестрахування
- •6. Організація страхової справи
- •7. Загальна характеристика та організаційна структура страхового ринку
- •8. Учасники страхового ринку
- •9. Формування й розвиток страхового ринку в Україні
7. Загальна характеристика та організаційна структура страхового ринку
Сукупність страхових компаній і послуг, що ними надаються, формують страховий ринок. Товаром цього ринку є страхова послуга – конкретний вид страхування. Страхові компанії, як правило, спеціалізуються на одній-двох галузях страхування. При цьому перелік їх страхових послуг та ціни на них різняться, що є предметом конкуренції. Як і на будь-якому ринку, наявність певних послуг визначається попитом на них, а ціна – урівноваженістю попиту і пропозиції.
Розвиненість страхового ринку є важливою передумовою стабільного функціонування економіки, забезпечення надійності у життєдіяльності громадян та досягнення раціонального використання наявних у суспільстві фінансових ресурсів.
Крім безпосередніх суб'єктів страхування, на страховому ринку діють страхові посередники – агенти і брокери. Страхові агенти укладають угоди страхування зі страхувальниками від імені страховика. Страхові брокери, також виконуючи функції укладення угод, діють від імені страхувальника, підбираючи йому найвигідніші умови і надійні страхові компанії.
Функціонування страхового ринку пов'язане з такими поняттями, як страхове поле і страховий портфель. Страхове поле – це наявність потенційних страхувальників з певного виду страхування. Страхове поле визначає потенційні масштаби страхування. Страховий портфель являє собою сукупність укладених певною компанією угод як з окремого виду страхування, так і з усіх видів. Страховий портфель характеризує діяльність кожної компанії на ринку. Мета – сформувати якомога більший страховий портфель, адже це збільшує доходи і здешевлює страхування.
Поняття страхового ринку трактується в економічній літературі у двох аспектах. По-перше, страховий ринок — це особлива сфера грошових відносин, де об’єктом купівлі-продажу виступає специфічна послуга — страховий захист і де формується пропозиція й попит на неї. По-друге, страховий ринок представляє собою складну інтегровану систему страхових і перестрахових організацій (страховиків), що здійснюють страхову діяльність.
Суб’єктами страхового ринку є страховики (страхові компанії), які надають страхові послуги, і страхувальники (фізичні та юридичні особи). Посередниками в проведенні страхування виступають брокери (брокерські фірми) і страхові агенти.
Специфічним товаром на страховому ринку виступають страхові послуги. Ціна страхової послуги знаходить своє виявлення у страховому тарифі й складається на конкурентній основі під впливом попиту і пропозиції.
Страховий ринок залежно від масштабів попиту і пропозиції на страхові послуги можна поділити на внутрішній, зовнішній і міжнародний. Функціонування страхового ринку базується на таких принципах:
демонополізація страхової справи;
конкуренція страхових організацій з надання страхових послуг, залучення страхувальників і мобілізації грошових коштів у страхові фонди;
свобода вибору для страхувальників умов надання страхових послуг, форм і об’єктів страхового захисту;
надійність і гарантія страхового захисту.
Розрізняють такі організаційно-правові форми страхових компаній: державна страхова компанія; акціонерні страхові товариства; товариства взаємного страхування; страховий пул.
Обов’язковим складовим елементом страхового ринку є спеціалізовані консалтингові фірми (компанії) страхових експертів.