- •Тема 13: Страхування. Страховий ринок
- •1. Економічна необхідність і роль страхування в забезпеченні безперервності суспільного виробництва
- •2. Сутність, призначення й функції страхування
- •3. Суб’єкти та об’єкти страхових відносин
- •4. Класифікація страхування
- •5. Поняття й сутність перестрахування
- •6. Організація страхової справи
- •7. Загальна характеристика та організаційна структура страхового ринку
- •8. Учасники страхового ринку
- •9. Формування й розвиток страхового ринку в Україні
8. Учасники страхового ринку
Основними учасниками страхового ринку є страховик, страхувальник і застрахований.
Страховик – юридична особа – страхова компанія, яка діє на підставі відповідної ліцензії, беручи на себе зобов'язання щодо створення колективного страхового фонду і виплати з нього страхового відшкодування. За методом фінансової діяльності страховик є звичайною підприємницькою структурою, що діє на основі комерційного розрахунку. За предметом діяльності (фінансовими ресурсами) страховик є фінансовою інституцією.
Страхувальник – юридична чи фізична особа, яка на підставі відповідної угоди зі страховиком сплачує страхові внески до страхового фонду.
Застрахований – юридична чи фізична особа, якій належить страхове відшкодування при настанні страхового випадку. Крім того, може виділятись такий суб'єкт, як отримувач страхового відшкодування в тих випадках, коли його не може отримати застрахований.
Первинна ланка страхового ринку – страхове товариство чи страхова компанія.
Страхова компанія – історично визначена суспільна форма функціонування страхового фонду, являє собою відособлену структуру, що здійснює висновок договорів страхування і їхнє обслуговування. Страховій компанії властиві техніко-організаційна єдність, повна відособленість ресурсів, самостійний і повний їхній оборот. Економічно відособлені страхові компанії будують свої відносини з іншими страховиками на підставі відносин співстрахування і перестрахування. Вони можуть поєднуватися в союзи, асоціації, пули й інші об'єднання для координації діяльності, захисту інтересів своїх членів, здійснення спільних програм.
Страхові компанії поділяють:
За правом власності: на приватні і публічно-правові, акціонерні (корпоративні), взаємні, державні й урядові;
За характером виконуваних операцій: на спеціалізовані, універсальні і перестрахувальні;
За зоною обслуговування: регіональні, національні і міжнародні;
За величиною статутного капіталу й обсягу надходження страхових платежів, а також іншим техніко-економічним показникам, що визначають їхнє місце на страховому ринку: на дрібні, великі і середні.
Акціонерне страхове товариство (компанія) – форма організації страхового фонду на основі централізації коштів за допомогою продажу акцій. Являє собою юридичну особу, що має свій статут, у якому визначені мета суспільства, розмір капіталу, порядок управління справами. Акціонерне страхове товариство може включати крім головної компанії різні за рівнем самостійності і функціями, що виконуються, підрозділи.
Представництво займається збором інформації, рекламою, репрезентативними функціями, пошуком клієнтів в інтересах страховика в даному чи регіоні інших країнах, але не веде комерційну діяльність.
Агентству страхової компанії дозволено виконувати усі функції представництва, і деякі інші, наприклад, укладати й обслуговувати договори страхування.
Філія (відділення) страхової компанії є відособленим підрозділом компанії головний, але без права юридичної особи.
Афільовані страхові компанії – це страхові компанії, організовані одним чи більш власниками акцій акціонерної компанії на підставі наявного пакета акцій, але такого, що не складають контрольний пакет. Афільованою є дочірня компанія стосовно головної.
Товариство взаємного страхування – форма організації страхового фонду на основі централізації коштів за допомогою пайової участі його членів.