56.Теорії економічного зростання та економічного розвитку. Римський клуб.

Римский клуб возник в 1968 году благодаря Печчеи. Главной задачей его было выяснение проблем в мировом масштабе. В его состав входили многочисленные экономисты, философы, финансисты, ученые. На первом заседании в 1972 году была поставлена проблема экономического роста и экономического развития. Рассматривалось то, что через 75 лет все сырьевые ресурсы будут исчерпаны, а это вызовет экологические проблемы, голод. Все это требовало контроля над темпами роста и они решили выйти из этого положения путем использования нулевого экономического роста, иными словами простого воспроизводства. Это же вызвало большое недовольство у развитых стран. После того как в 1973 году в следствии начала энергетического кризиса проблемы экономического роста подтвердились, стало понятно что необходимо учитывать численность населения. Так же необходимо было решить проблемы темпа роста, какой темп роста наиболее приемлемый, а какой необходимо отсечь. Главной идеей была идея анализа глобальных проблем: темпов роста, экономического развития, исчерпаемости сырьевых ресурсов, демографические проблемы, экологические (т.е. загрязнение окружающей среды). На последнем заседании обнародованные данные вызвали дискуссию и в дальнейшем были сглажены.

58.П Самуельсон ( 1908-2006) Концепція « кейнсіансько- неокласичного синтезу.»

П.А. Самуэльсон является одним из видных пропагандистов и создателей “неоклассического синтеза”. В начале 50-х годов он выступил с обоснованием необходимости объединения неокейнсианства и неоклассической школы в некое единое направление. Особое место идея о неоклассическом синтезе заняла в третьем издании учебника П. Самуэльсона (1955 г.), где он выражал надежду на то, что такой синтез “устранит брешь между агрегативной макроэкономикой и микроэкономикой и сведет их к взаимодополняющему единству”. Основным принципом этого синтеза является следующий принцип: разрешая ключевые проблемы денежной и фискальной политики с помощью категорий теории дохода, мы тем самым возрождаем классические истины и придаем им законную силу. Основой процесса неоклассического синтеза является соединение кейнсианской теории “эффективного спроса” и неоклассической теории производства и распределения, т.е. главного содержания данных концепций. Особенность синтезируемых течений в том, что предметом их являются количественные функциональные зависимости капиталистического воспроизводства. Но немалую роль в таком синтезе играет и то обстоятельство, что как кейнсианство, так и неоклассическая школа представляют собой различные течения буржуазной политической экономии, имеющие в целом общую классовую базу, во многом схожие методологические установки и теоретические позиции. С “великим неоклассическим синтезом” буржуазные теоретики и политики связывали “великие надежды” на устранение кризисных процессов в политической экономике, приобретающих все более острый характер. Самуэльсон видел задачу “неоклассического синтеза” в “существенном сокращении, как безработицы, так и инфляции в демократических обществах...”. Другим аспектом “неоклассического синтеза” являлась попытка решить важную идеологическую задачу - преодолеть раздробленность течений и направлений буржуазной политической экономии и создать наконец единую экономическую теорию. Однако “неоклассический синтез” оказался неспособным решить эти задачи. Нарастание как экономических, так и социальных противоречий капитализма во второй половине 60-х годов заставило и главного пропагандиста “неоклассического синтеза” несколько поубавить тон.

11.Особливості промислового перевороту в Німеччині ( кінець XVIII ст. - 1870 p.).с.66-68

12.Соціально-економічні причини та наслідки буржуазної революції в США.с.58-59

13.Промисловий переворот у США.с.68-71

14.Соціально-економічні причини та наслідки громадянської війни в США(1861-1865 pp.).

15. Розвиток економіки Англії з 1870 по 1913 pp. С.78-80

16.Розвиток економіки Франції з 1870 по 1913 pp. С.80-81

17.Розвиток економіки Німеччини з 1870-1913 pp. С.77-78

18.Розвиток економіки США з 1870 по 1913 pp.с.75-77

19.Вплив першої світової війни на економіку Англії, Франції, Німеччини та США.с.86-88

20. Економіка Англії в період 1914-1939 pp. С.90

21.Економіка Франції в період 1914-1939 pp. С.90-91

22.Економіка Німеччини в період 1914-1939 pp. С.91

23.Економіка США в період 1914-1939 pp.с.89-90

24.Криза 1929-1933 pp. та її вплив на господарство Англії, Франції, Німеччини та США.с.92-93

25. Криза 1929-1933 pp. в США. Новий курс Рузвельта. С.94-96

26.Вплив другої світової війни на економіку США. С.103

27.Розвиток економіки США в 50-60 pp. XX ст. с.103

28.Розвиток економіки США в 70-90 pp. XX ст.с.116

29..Вплив другої світової війни на господарство Англії. Післявоєнні перетворення в економіці. С.103-104

30.Розвиток економіки Англії в 50-60 pp. XX ст.

41. Розвиток сільського господарства, ремесла і торгівлі Київської Русі. С.149-152

42. Економічні причини та наслідки розпаду Київської Русі.

51.Початок промислового перевороту в Україні (30-50 pp. XIX ст.).

52.Реформа 1861 р. та її соціально-економічні наслідки.

53.Розвиток господарства України в 60-90 pp. XX ст. Сільське господарство. Промисловість. Транспорт. Торгівля. Фінанси. Соціальні процеси.

54.Розвиток економіки України в кінці XIX ст. на початку XX ст. Сільське господарство. Промисловість. Транспорт. Торгівля. Соціальні процеси.

55.Вплив монополій на розвиток господарств України (1900-1913).

56.Столипінська аграрна реформа. її суть та соціально-економічні наслідки.

57. Вплив першої світової війни на господарство України.

58. Господарство України в роки революції та громадянської війни. Політика "військового комунізму".

59.Розвиток господарства України в 1921-1928 pp. НЕП та її історико-економічний досвід.

60. Розвиток господарства України в 1928-1941 pp.

61. Індустріалізація. її соціально-економічні наслідки (1928-1941).

62. Колективізація сільського господарства України. Голодомор. Соціально-економічні наслідки колективізації.

63.Господарство України в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945 pp.).

64.Відбудова і розвиток господарства України в післявоєнні роки (1945-1950 pp.).

65.Розвиток економіки України в 50-60 pp. XX ст.

66.Господарські реформи 1957 р. та 1965 p., їх суть та соціально-економічні наслідки.

67.Розвиток економіки України в 70-80 pp. XX ст.

68.Розвиток економіки незалежної України.

1.Предмет історії економічної думк.и.

2.Метод дослідження в історії економічної думки.

3.Періодизація історії економічної думки.

4.Особливості формування економічних поглядів в країнах стародавнього світу та середньовіччя.

5.Економічні погляди Стародавнього Китаю. Конфуцій (551-479 до н.е.)та конфуціанство. Легізм та Шан Ян (390-339 до н.е.) Трактат "Гуань-цзи" (ІV в. до н.е.).

6.Економічна думка Стародавньої Греції. Ксенофонт (430-355/4 до н.е.), Платон (427-347 до н.е.), Аристотель (384-322 до н.е.).

7.Економічні погляди Стародавнього Риму. Катон (234-149 р.р. до н.е.), Тиберій (163-132 р.р. до н.е.) та Гай (153-121 р.р. до н.е.) Гракхи, Варрон (116-27 р.р до н.е.), Колумелла (І ст. н.е.)

8.Економічні погляди середньовіччя. Вчення каноністів про „справедливу ціну”. Фома Аквінський (1225-1274).

9.Економічні ідеї феодалізму в арабських країнах. Ібн Хальдун (1332-1406).

10.Ранній меркантилізм. Теорія грошового балансу. В.Стаффорд, Г.Скаруффі.

11. Зрілий меркантилізм. Теорія торгового балансу. Т. Мен, Ж. Кольбер, А. Монкретьєн.

12.В.Петті (1623-1687), його роль у формуванні англійської класичної економічної науки.

13.Французьке відгалуження класичної політекономії. П.Буагільбер (1646-1714).

14Економічні погляди Р. Кантільона (1680-1734). Перший погляд на оборот суспільного капіталу.

15.Історичні умови виникнення фізіократизму та його наукові здобутки. Аналіз чистого продукту.

16. «Економічна таблиця» (1758) Ф.Кене (1694-1774), її місце в історії економічної думки.

17. Подальше поглиблення вчення фізіократів. А.Р.Ж.Тюрго (1727-1781).

18.А.Сміт (1723-1790) – засновник економічної науки. Вчення про багатство нації та обставини, які його визначають. Структура праці “Дослідження про природу і причини багатства націй” (1776 р.)

19.А. Сміт (1723-1790) про розподіл праці, причини виникнення та його обмеження, про походження грошей.

20. Вчення А. Сміта (1723-1790) про дійсну і номінальну цінність товару.

21. А. Сміт (1723-1790) про складові частини ціни товару. «Догма» Сміта.

22. А. Сміт (1723-1790) про природну і ринкову ціну товарів.

23.А. Сміт (1723-1790) про капітал, його нагромадження та застосування.

24.Д.Рікардо (1772-1823) - економіст епохи промислового перевороту та розвитку капіталу, його праця “Початки політичної економії та оподаткування” (1817). Визначення предмета економічної науки. Вчення про вартість.

25.Вчення Д.Рікардо (1772-1823) про земельну ренту, заробітну платню та прибуток.

26. Наукові здобутки Т. Мальтуса: закон народонаселення, розвиток вчення про ренту, перше прогнозування економічних криз.

27. Наукові здобутки Ж.Б.Сея (1776—1832). Теорія факторів виробництва. Закон ринку.

28. Дж. Ст. Мілль (1806–1873) – систематизатор та класифікатор вчення класичної школи. Подальше осмислення економічних категорій та шляхів реформування суспільства.

29.Зародження системи національної політичної економії в Німеччині ( Ф. Ліст.). Етапи розвитку та основні положення історичної школи.

30.Витоки маржиналізму. О. Курно (1801-1877 ), Й. Тюнен (1783-1850), Г. фон Госсен (1810-1859).

31.Австрійська школа маржиналізму. К.Менгер (1840-1921), О. Бьом-Баверк (1851-1914), Ф.Візер (1851-1926).

32.Лондонська школа маржиналізму. В. Джевонс (1835-1882).

33.Лозанська школа. Теоретичні моделі Л. Вальраса (1834-1910) і В. Парето (1848-1923).

34.Американське відгалуження маржиналізму. Дж. Б. Кларк (1847–1938).

35.«Капітал» К. Маркса як наукове відображення руху капіталістичної системи. Теорія додаткової вартості.

36. Російське відгалуження марксизму. Ленін (1870-1924 р.р.).

37. Економічні здобутки М.І.Туган-Барановського (1865-1919) та продовження теорії циклів в працях М. Кондратьєва (1892-1938 р.р.).

38.Заснування кембриджської школи. «Принципи економікс» (1890) А. Маршалла (1842-1924 р.р). Нове визначення предмету економічної науки.

39.Розвиток А. Маршаллом (1842-1924 р.р) теорії попиту та пропозиції.

40. Зрівноважена модель А Маршалла (при зростаючої, незмінної, спадної віддачі). Механізм встановлення ринкової рівноваги.

51.Критика кейнсіанства. Наступ консерватизму. Ф. Хайєк, Л. Мізес.

52.Причини виникнення монетаризму у 70-х р.р. ХХ ст. М.Фрідмен (1912) - засновник чіказької школи.

53. Загальні положення та практичні рекомендації сучасного монетаризму.

54.Теорія економіки пропозиції. Крива Лаффера.

55.Теорії адаптивних та раціональних передбачень. Р. Лукас (1937-1995 р.р.).

56.Теорії економічного зростання та економічного розвитку. Римський клуб.

57. Теорія соціального ринкового господарства. Реформи Л. Ерхарда.

58. П. Самуельсон (1908-2006). Концепція «кейнсіансько-неокласичного синтезу».

59. Неоінституціоналізм. Методологічні особливості та загальні напрямки дослідження.

60.Теорія прав власності та трансакційні витрати. Теорема Р. Коуза.