Методика поелементної оцінки знань, умінь та навичок з читання

При застосуванні поелементної оцінки засвоєння програмового матеріалу з читання (як і при поелементному контролі засвоєння знань, умінь та навичок з граматики та орфографії) тексти оповідань, казок, байок та ін. розчленовуються на закінчені за смислом елементи, кожний з яких оцінюється умовними одиницями, залежно від його значущості по відношенню до інших елементів у цьому ж тексті; найбільша одиниця присвоюється тому елементу, який розкриває головну думку твору. Поелементний контроль здійснюється шляхом порівняння результату виконання кожної суттєвої операції тексту з еталоном. Проілюструємо сказане відповідним прикладом (див. табл.4.12).

Таблиця 4.12

Оцінка елементів відповіді учня умовними одиницями

Розділ курсу

Тема клас

Елементи відповіді та їх оцінка

Загальний набір умовних одиниць

Назвати зміни у природі восени

Пояснити значення

Використати при читанні

Визначити

Робота над текстом

Картини осінньої природи “Дрімають села”, І.Франко (3-й клас)

сонце ходить низько

переважають жовті, червоні і коричневі барви

погода стає дощовою, холодною, похмурою

птахи збираються у зграї і готуються відлітати у теплі краї

словосполучення “дрімають села”

вислову “тихо гріються хатки”

повільний темп

розповідну інтонацію

знижений, підвищений рух голосу

головну думку твору

спільні й відмінні ознаки осені, що описані у творі і які спостерігаємо за вікном

2

1

1

1

4

4

3

3

3

5

5

32

Як свідчать дані таблиці, у темі “Картини осінньої природи” виділено 11 суттєвих елементів відповіді учня, які сумарно оцінені у загальному наборі 32 умовними одиницями. Якщо гіпотетично передбачити, що оцінка елементів відповіді учня становитиме, наприклад, 18 умовних одиниць, то за формулою: К=а/р=18/32, коефіцієнт засвоєння ним цієї теми дорівнюватиме 0,5. За шкалою переходу від умовних одиниць до балів (див. табл. 4.4) оцінка засвоєння учнем навчального матеріалу становитиме 7 балів.

Отже, застосування даної системи завдань сприятиме одержанню матеріалів, аналіз і узагальнення яких дасть змогу педагогу всебічно (із застосуванням різних методичних підходів) проаналізувати стан засвоєння знань, умінь та навичок з читання в учнів з ПМР.

4.1.4. Методика виявлення особливостей засвоєння програмового матеріалу з математики

Проведений аналіз навчальної програмами з математики для спеціальних шкіл для дітей з ПМР свідчить, що вивчення натуральних чисел, нуля і формування математичних понять у програмі тісно пов’язане з навчанням розв’язувати прості арифметичні задачі. У процесі роботи над ними в учнів формуються вміння, що сприяють оволодінню аналізом, необхідним для розв’язання складних задач. У підготовчому і 1 класах розв’язуються прості задачі, у програму 2 класу входять неважкі складені задачі, у 3-4 класах складність задач наростає. При перевірці знань, умінь та навичок вирішувати арифметичні задачі, крім оцінки рівня сформованості математичних понять, враховується стан уміння школярів читати текст задачі, вичленовувати відомі та невідомі величини, контролювати себе у виборі арифметичних дій, встановлювати їх послідовність для відповіді на питання задачі, а також точно пояснювати виконані дії та складати повну відповідь на питання задачі.

У зв’язку з поступовим розширенням кола чисел, що вивчаються, і послідовним введенням нових одиниць виміру програма передбачає також вивчення учнями на протязі всього початкового навчання різних величин та способів їх виміру. У 4 класі всі вивчені одиниці виміру величин приводяться у систему.

Отже, в цілому, приділяючи значну увагу формуванню в учнів свідомих та міцних, а в багатьох випадках доведених до автоматизму навичок обчислення та вміння вирішувати задачі різними способами, програма передбачає: формування у дітей доступних узагальнень навчального матеріалу; розуміння загальних принципів та законів, що лежать в основі матеріальних фактів; усвідомлення тих зв’язків, які існують між явищами, що розглядаються. Програма передбачає розкриття взаємозв’язку між прямими та оберненими діями, між компонентами та результатами дій. Важливе значення надається постійному використанню співставлення, порівняння, протиставлення пов’язаних між собою понять, дій, з’ясуванню схожості і відмінності у фактах, що вивчаються.

Узагальнюючи, зауважимо, що у програмі з математики чітко визначені ті знання і вміння, які учні засвоюють у початкових класах. Учні повинні знати: 1 клас: назву, послідовність і позначення чисел від 0 до 20; таблицю додавання в межах 10 і відповідні випадки віднімання; 2 клас: послідовність і назви чисел від 0 до 100; таблицю додавання однозначних чисел і відповідних випадків віднімання (на рівні автоматизованих навичок); назви цих чисел і чисел, що відшукуються при додаванні і відніманні; 3 клас: назви дій при множенні та діленні, їх позначення; прийоми перестановки множників; таблицю множення однозначних чисел; порядок виконання дій, що містить 2-3 дії (з дужками і без них). У кінці третього року навчання учні повинні знати таблицю додавання і множення однозначних чисел (на рівні автоматичної навички); послідовність чисел від 0 до 1000 (називати, читати, писати); одиниці довжини, маси, часу та їх позначення; 4 клас: таблиці виміру величин; взаємозв’язок між такими величинами як ціна, кількість та вартість; швидкість, час та шлях при рівномірному русі.

Учні повинні вміти: 1 клас: читати і записувати числа від 0 до 20; усно виконувати додавання і віднімання у межах 20 з виконанням засвоєних прийомів обчислення (додавання числа за його частинами, перестановка чисел – при додаванні; віднімання числа за його частинами і віднімання на основі знання відповідного виду додавання) і утворювати числа першої і другої п’ятірки; рахувати десятками й одиницями; читати, записувати і знаходити значення простих числових виразів (без дужок); вирішувати прості задачі на додавання, віднімання; розпізнавати і називати прості геометричні фігури. 2 клас: послідовно називати числа від 0 до 1000; використовувати таблицю додавання та віднімання однозначних чисел; знаходити числові значення буквеного виразу; вирішувати задачі у 2-3 дії (арифметичні дії додавання і віднімання); знаходити значення числового виразу, що містить 2-3 дії (з дужками і без них). 3 клас: читати і записувати прості вирази (суму, різницю, частку, добуток); застосувати правило порядку виконання дії у виразах, що мають дві дії; вирішувати задачі на 1-2 дії (за діями і за складанням виразу); знаходити довжину відрізку; накреслювати відрізок даної довжини. У кінці третього року навчання учні повинні вміти правильно виконувати чотири арифметичні дії в межах 1000; письмово виконувати додавання і віднімання багатозначних чисел і називати компоненти графічних дій; розв’язувати текстові задачі, що містять відношення “менше на”, “більше на”, “менше в”, “більше у”. 4 клас: читати та записувати числа в межах мільйона; виконувати письмово множення та ділення багатозначних чисел на одно та двозначне число.

Зміст текстів розроблених перевірочних робіт повинен включати в себе основні питання розглянутих розділів курсу математики чотирирічної структури початкової школи; завдання готуються з урахуванням вимог до знань, умінь і навичок учнів. Головний зміст розроблених завдань складають натуральні числа, чотири арифметичні дії з цілими невід’ємними числами і найважливіші їх якості. Тобто перевіряються ті знання, уміння й навички, на основі яких в учнів із ПМР формується свідоме засвоєння усних та письмових математичних обчислень.

Разом з тим завдання розробляються таким чином, щоб це дало змогу виявити в учнів ступінь сформованості уміння розв’язувати текстові задачі, а також рівень засвоєння геометричного та алгебраїчного матеріалу. Значна увага при подальшому аналізі одержаних матеріалів приділяється визначенню глибини засвоєння учнями математичної термінології. Для визначення стану засвоєння програмового матеріалу також використовується якісний, рівневий та поелементний методи перевірки й оцінки знань та умінь.