Аналіз видів діяльності

Музична грамота

• доступність та чіткість понять, термінів тощо;

• наявність та якість наочності, ефективність та вміння користуватись нею;

• методи, прийоми, музично-ритмічні та слухові ігри, вправи, які сприяють засвоєнню матеріалу;

• вірність методичних зауважень;

• взаємозв’язок з іншими видами діяльності.

Розспівування

• мета вправ, поспівок, якість її виконання;

• зв’язок музичного репертуару розспівок із хоровим співом.

• вірність та художньо-образний зміст показу;

• ефективність прийомів і методів навчання.

Вокально-хорові навички

• емоційний настрій на виконання або розучування пісні (вступна бесіда, інформація про авторів, аналіз змісту тощо);

• якість показу, виразність виконання;

• послідовність етапів роботи над піснею;

• вірність та доступність методичних пояснень, вказівок, різноманітність прийомів

• вміння коригувати диригентським жестом;

• якість досягненої мети.

Сприймання музики

• емоційний настрій на слухання твору (розповідь, діалог);

• якість виконання або запису;

• логічність та доступність художнього аналізу твору;

• відокремлення основних моментів музик у зв’язку із змістом, формою твору;

• мета повторного слухання, її значення в аналізі;

• узагальнення засобів музичної виразності;

• зв’язок з іншими видами мистецтв;

• використовування прийомів “вільного диригування”, “пластичного інтонування”, методу роздумів про музику.

Організація закріплення вивченого матеріалу:

• вибір форми закріплення;

• чіткість поставлених запитань;

• ступінь засвоєння матеріалу учнями.

Професійні вміння та навички вчителя:

• контакт з класом;

• тон, темп і культура мови, стиль поведінки вчителя;

• раціональний розподіл часу на уроці;

• поведінка учнів.

Використання міжпредметних зв’язків, зв’язків з іншими видами мистецтв.

Досягнення навчально-виховної мети уроку, планування завдань розвитку.

Опитування та педагогічна оцінка на уроці.

Висновки та побажання.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ПРОВЕДЕННЯ І АНАЛІЗУ УРОКІВ ПРИРОДОЗНАВСТВА

Використання різноманітних методів в навчанні природознавству

І. Дослідницький метод пізнавальної діяльності учнів.

Навчання в школі необхідний етап підготовки людини до життя, до діяльності в суспільстві.

В початкових класах у учнів закладається фундамент конкретних уявлень про навколишню природу, суспільство, прививається любов до природи, розвивається спостережливість, логічне мислення і зв’язна мова.

Щоб досягти усього необхідно удосконалювати методику викладання природознавства. Увагу вчителів початкових класів повинні привернути дослідницький метод пізнавальної діяльності учнів. Основне завдання цього методу – навчити дітей самостійно добувати знання. Використовуючи цей метод вчитель допомагає учням осмислити поставлену перед ними задачу.

Наприклад: тема “Різноманітність природи України”.

Учня одержують завдання:

1. використовуючи карту розповісти про одну природну зону;

2. прочитати про цю зону статтю в підручнику;

3. виділити те, чого немає в тексті, а є на карті;

4. доповнити картографічні відомості;

5. підтвердити висновки, роблені за допомогою карти.

Вивчення цієї теми можна провести у вигляді самостійної роботи.

Спочатку проводиться вступна бесіда.

1. В якій послідовності розташовані природні зони України?

2. Які відмінності є у формах земної поверхні?

3. Що є спільного між рослинним і тваринним світом. Чим це можна пояснити?

Далі проводиться самостійна робота по заповненню таблиці

Особливості природних зон	Південний берег Криму	Степ	Лісостеп	Мішані ліси
Географічне положення
Характерні ознаки пір року
Поверхня, ріки, озера
Рослинність
Тваринний світ
Праця людей

Дослідницький метод пізнавальної діяльності молодших школярів може бути широко використаний під час проведення практичних робіт, екскурсій і спостережень в природі.

В 3 класі завдання дослідницького характеру даються при проведенні практичних робіт і дослідів з тем:

а) Вплив густоти посіву на врожай коренеплодів.

б) Вплив термінів висіву на врожай.

в) Вплив мінеральних та органічних добрив на врожай коренеплодів.

ІІ. Елементи проблемного навчання на уроках природознавства.

Основою проблемного навчання є розвиток пізнавальної діяльності учнів в пошуковій дослідницькій діяльності.

На уроках, які включають елементи проблемного навчання, учням пропонується вирішити задачу, яка містить нові відомості, для того, щоб вони оволоділи засобами добування і самостійного застосування знань на практиці.

Урок, який містить елементи проблемного навчання має такі етапи:

1. Створення проблемної ситуації та її аналіз;

2. Постанова проблеми;

3. Пошук вирішення проблеми (актуалізація старих знань і висування гіпотез, вибір найбільш правильних гіпотез і доказів);

4. Вирішення проблеми;

5. Перевірка вірності вирішення.

Щоб провести урок проблемного характеру вчитель повинен:

• заздалегідь виділити в ньому проблемні ситуації;

• намітити методичні засоби;

• продумати всі деталі уроку.

Перший етап проблемного уроку:

• виявлення опорних знань учнів.

• аналіз проблемної ситуації;

• мобілізація своїх знань і життєвого досвіду для рішення проблеми.

Другий етап проблемного уроку:

• самостійна діяльність учнів під контролем вчителя.

Приклад проблемного уроку в 2 класі (урок проводиться після весняної екскурсії в природу).

Тема: Рослини ранньою весною.

Мета: Узагальнити знання учнів про характерні ознаки ранньої весни. Познайомити з ранньоквітучими рослинами, їх особливостями. Розвивати спостережливість, логіку мислення, мову. Виховувати естетичні почуття та екологічну культуру.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань, умінь та навичок.

Обладнання: Зразки живих рослин (тюльпан, зірочки, підбіл, гербарні зразки, малюнки ранньоквітучих рослин, ілюстрації ранньої весни).

Хід уроку

І. Організаційний початок уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Бесіда про зміни в природі:

• Яка пора року настала?

• Які весняні місяці ви знаєте?

• Який зараз місяць настав?

• Як можна охарактеризувати цей місяць?

• Які зміни відбулись в неживій природі?

• Що відбулось в живій природі? (які дерева, кущі, трав’яні рослини).

ІІІ. Мотивація навчання. Повідомлення теми і мета уроку. Постанова проблемної ситуації.

Діти, подивіться на дошку і скажіть:

• Що ви бачите на дошці?

• Як називаються ці рослини?

• Де ви їх зустрічали?

• Як ви думаєте, чому вони так рано весною зацвітають?

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Знайдіть гербарії рослин, що зображені на дошці (тюльпан, зірочки, підбіл, фіалка).

2. Розгляньте ці рослини, скажіть які вони мають органи.

3. Опишіть кожну рослину окремо (який корінь, стебло, листя, квітки).

4. Порівняйте ці рослини і викажіть свою думку. чому ці рослини зацвіли так рано.

Розповідь вчителя про особливості ранньоквітучих рослин.

Ранньоквітучі рослини – це рослини, які зацвіли дуже рано. Ще сніг не повністю зійшов з землі і не дуже тепло. Часто дує холодний вітер , а в степу і у лісі можна побачити дуже красиві рослини – це проліски, тюльпани, зірочки, підбіл, фіалка.

• Які умови необхідні рослинам, щоб вони добре росли, розвивались та цвіли (світло, тепло).

• Давайте подумаємо і скажемо чи мають ці рослини такі умови?

• А звідки беруть рослини поживні речовини?

• Як ви думаєте, чому корінь у цих рослинах потовщений?

• Так звідки ж ще беруть поживні речовини ці рослини?

Постановка проблеми і самостійність її вирішення служать важливим стимулом до розвитку пізнавального інтересу у дітей.

У вирішенні проблеми основну частину часу займає практична робота. Так при вивченні тем “Осінь”, “Зима”, “Весна” можна поставити перед учнями такі проблемні запитання:

1. Чому восени відбувається зміна в житті комах?

2. Чому восени птахи відлітають в теплі краї?

3. Чому деякі тварини сплять взимку?

4. Чому восени наступає похолодання?

Необхідно пам’ятати, що керівна роль належить вчителю, що самостійність мислення, практичні і розумові дії учнів успішно розвиваються тоді, коли їх пізнавальною діяльністю вчитель керує постійно, послідовно.

ІІІ. Елементи програмованого навчання на уроках природознавства.

З метою активізації пізнавальної діяльності учнів і перевірки їх знань на уроках природознавства використовують програмоване навчання, яке дає змогу прослідку вати як учні володіють знаннями і встановити прогалини в знаннях учнів.

Для програмованого навчання необхідно:

• ретельний аналіз навчального матеріалу, його відбір і розподіл в логічній послідовності.

• керівництво пізнавальною діяльністю учнів.

принцип програмованого контролю зводиться до заміни усних відповідей учнів письмовими у вигляді у мовних позначок – цифр або відрізків. Основна перевага цього контролю в тому, що вчитель за короткий час може визначити ступінь засвоєння кожним учнем пройденого матеріалу.

Деякі варіанти програмового навчання.

І. Карточки-завдання тезисного типу.

В карточках під номерами приводяться назви природничих об’эктів (рослин, тварин). у відповідях учні не пишуть назви, а тільки записують відповідну цифру. Наприклад:

Тема: Природа рідного краю.

Завдання: виберіть: а) плодові дерева; б) декоративні дерева; в) чагарники; г) трави.

Тези:

1. Водяний перець. 8. Акація.

2. Шипшина. 9. Вишня.

3. Кульбаба. 10. Вовчі ягоди.

4. Чинара. 11. Конвалія.

5. Подорожник. 12. Тополя срібна.

6. Жасмин. 13. Яблуня.

7. Джида. 14. Шовковиця

15. Персик.

Відповіді : а) 7, 9, 13, 15.

б) 4, 8, 12, 14.

в) 2, 6, 10, 11.

г) 1, 3, 5.

Тема: Рослини нашої місцевості.

Завдання. Вкажіть ознаки, характерні для різних культурних рослин.

Тези:

1. Корені складаються із багатьох корішків.

2. Квітки крупні, жовтого кольору, цвітуть один день.

3. Стебло-соломина.

4. Стебло і листя мають сильний запах.

5. Із насіння одержують масло.

6. Плід-зернівка.

7. Плід-коробочка.

8. Стебло стеліться по землі, листя крупне, різне.

9. Листя вузьке і довге.

10. В плодах багато вітамінів.

11. Стебло пряме, листя крупне, лопатеве.

12. Одночасне цвітіння і дозрівання плодів.

13. Плоди великих розмірів, в них багато насіння.

14. Виробляються тканини.

15. Виготовляють силос.

Відповіді: Бавовник: 2,5,7,11,12,14

Бахчеві: 8,10,13

Зернові: 1,3,5,6,9,15

Томати: 4,10,12

ІІ. Цифрові програмовані завдання.

Робота проводиться на індивідуальних карточках. В карточках вказані завдання і дається ключ до відповіді.

Учень повинен знайти необхідний ключ.

Тема: Водойми.

1. Місце, звідки бере початок річка.

2. Заглиблення, по якому тече річка.

3. Місце, де на поверхню землі виходить підземна вода.

4. Природна западина на поверхні земля, заповнена водою.

5. Місце, де річка впадає в море.

6. Комахи, які бігають по поверхні води.

7. Річка, яка впадає в іншу річку.

Ключ:

1. Джерело.

2. Притока.

3. Витік.

4. Водомірка.

5. Русло.

6. Озеро.

7. Гирло.

Відповіді:

1. (3).

2. (5).

3. (1).

4. (6).

5. (7).

6. (4).

7. (2).

Тема: Природні зони.

На дошці вчитель вказує цифрами назви природних зон. Потім називає представників живої природи, які типові для тієї чи іншої зони.

Можна записати назви об’єктів на дошці з відповідними цифровими позначками

1. Кулан	8. Рись	15. Оленячий мох
2. Льон	9. Пальма	16. Саксаул
3. Полярний мак	10. Кедр	17. Цукровий буряк
4. Шавлія	11. Магнолія	18. Тушканчик
5. Чай	12. Північний олень	19. Лось
6. Ковила	13. Орел-змієїд	20. Сайгак
7. Лавр	14. Соняшник

Відповіді:

а) тундра: 3,12,15

б) ліс: 2,8,10,19

в)степ: 4,6,14,17

г) пустеля: 1,13,16,18,20

д) Чорноморське узбережжя Криму і Кавказу: 5,7,9,11

Програмовані завдання такого типу використовують на узагальнюючих уроках.

ІІІ. Програмовані дидактичні карточки.

Програмовані завдання використовують на уроках різних типів, а також в процесі індивідуальної і фронтальної роботи з учнями. Програмовані карточки складають по варіантах вивченої теми. В карточці дається запитання-завдання і три відповіді: повна і вірна, неточна, не вірна. Учень повинен записати в зошит номер карточки, а в дужках вказати номер вірної відповіді.

Наприклад:

Карточка №1.

Чому птахи восени відлітають в теплі краї?

1. Тому що стає холодно.

2. Їм нічого їсти.

3. Тому що стає холодно і голодно.

Відповідь: (3).

Карточка № 2.

Що називається грунтом?

1. Грунт – це природна копалина.

2. Верхній рихлий шар землі, на якому ростуть рослини.

3. Грунт – це верхній шар земля.

Відповідь (2).

При розробці програмованих контрольних завдань важливо враховувати, що вони є лише частиною різноманітних форм контролю знань учнів і що вони повинні використовуватись поряд з повторенням та закріпленням навчального матеріалу.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ПРОВЕДЕННЯ І АНАЛІЗУ УРОКІВ ПРАЦІ