10. Зарубіжні осередки укр.. Громадсько-п оліт.Життя.

У зарубіжжі найбільшим осередками українського громадсько-політичного й культурного життя була Чехія та Словаччина. У Празі діяв український громадський комітет, численні політ.організації,наукові інститути, музеї,архіви. У Празі жили й працювали видатні ук.вчені,філософи,літературознавці(Чижевський), географ(Рудницький), та інші. Прага стала притулком для поета О.Олеся. Тут працювали Улас Самчук, О.Теліга, Є.Маланюк. Був заруб.центр у Відні. Туди в кінці 1919 року приїхав уряд УНР. Діяли видавництва: «Дувін», «Земля», «Вернигора». Чимало колоній посіло в Берліні. У 1928р. заходами Скоропадського засновано укр..науковий інститут. Найбільш відоме видавництво «Укр.слово». Укр.еміграція 20х олків у Франції найбільш прикметна( Знаходився Петлюра у Франції, виходило 8 укр.поетичних видань, 2 з них франц.мовою). Культурною діяльністю укр.. займалися в Болгарії, Італії та Югославії( Є.Опадський, Липовецька). В Швейцарії це Гачинський.

11. Олександр Олесь. Життєвий шлях

Олександр Іванович Кандиба (літературний псевдонім — Олександр Олесь) народився 5 грудня 1878 року в містечку Білопілля на Сумщині. По батьківський лінії його рід походив з чумаків по материнский з кріпаків . Батько Иван Федорович працював на рибних промыслах в Астрахани де й утопився у Возлі коли Сашкові виповнилося 11 р.І залишилась його мати Олександра Василівна , « з трьома дітьми і зтрьома карбованцями в кишені ». Як могла, прихиляла до дітей небо виховуючи у любові і добрі . В чотири роки Сашко уже вмів читать і незабаром перед ним почала відкриватися чарівна поезия Шевченкового « Кобзаря» . І рідному містечку навчався в початковій школі потім у двокласному училищі . Пятнадцятилитним юнаком Сашко вирушив з дому вступив до хліборобськоі школи у містечку Дергачі неподалік від Харькова. Навчався у хліборобській школі починає видавати рукописный журнал «Комета» , в якому друкує свої вірші писані російською та українською мовами. Став вільним слухачем агрономічного відділення Київського політехнічного інституту, незабаром через матеріальні нестатки Олесь змушений був залишити його. В 1903 Олесь вступив до Харківського ветеринарного інституту. Визначальним фактом у житті Олександра Олеся стала поїздка на відкриття пам'ятника І. П. Котляревському в Полтаві. В цей час він познайомився з Борисом Грінченком, Михайлом Коцюбинським, Лесею Українкою. Передреволюційні події 1905р. поет сприймає як необхідний процес оновленя, створює зкличні бойові пісні. У 1905 р. альманах «Багаття» вперше публікує твори Олександра Олеся. Спад революції викликав у душі поета розчарування, відчуття руїни мрій 1906р. влітку, поет їде в Крим разом зі своеюмойбутньою дружиною, де він укладає свою першу книгу «З журбою радість обнялась» .Друга і третя 1911р. збірки засвідчили, як глибоко переживає Олесь суспільні катаклізми , як болить йому народна доля . Наступними виданнями були « Драматичні спади. Книга четвертого столяття» 1914р. « Поезія . Книга пятого століття » 1917р. шостій підготовленній до друку збірці не судилося побачити світ.У 1912 році О. Олесь познайомився та провів кілька днів у Карпатах з І. Франком, В. Гнатюком, О. Кобилянською, М. Коцюбинським.У 1917 р Олександр Олесь видає нову книжку поезій, в якій особливу увагу привертає цикл «З щоденника. Р. 1917», наснажений урочистими інтонаціями, що передають перші кроки у виборюванні національної самостійності. Ліричний герой віршів циклі схвильований бурхливими подіями будівництва української державності, йому аж не віриться, що над поневоленим упродовж довгих віків краєм засяяло сонце свободи. Після більшовицького жовтневого перевороту Олесь опиняється за кордоном (1919). Еміграція стала трагедією життя Олеся. Після еміграції за кордон оселяється і періодично живе в Будапешті, Відні, Берліні, Празі. Олесь видає за кордоном ряд збірок, основна тема яких — туга за Україною .22 липня 1944 року Олександр Олесь помер у Празі, невдовзі після того, як одержав повідомлення про загибель сина Олега Ольжича. Похований на Ольшанському кладовищі в Празі.