Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
підручник екологія.doc
Скачиваний:
89
Добавлен:
29.04.2019
Размер:
8.95 Mб
Скачать

2.3.5. Екологічний стан водойм України.

Усі наші великі річки за міжнародними стандартами належать до забруднених та дуже забруднених , те саме стосується і більшої частини їх головних приток. Чимало річок, де гранично допустимі концентрації для однієї чи кількох речовин перевищені в десятки разів. Наприклад, у притоці р. Західний Буг в Полтаві у 20-30 разів перевищена допустима концентрація вмісту амонійного азоту, з Дніпра і Дунаю можна видобувати цинк. Своєрідними “родовищами” стали для міді і фенолу - р. Тисмениця, міді і марганцю - Південний Буг і Дніпро, нафтопродуктів Сіверський Донець і майже всі річки Приазов’я.

Рекордсменом за сукупністю забруднень визначено р. Полтаву. В її воді нижче Львова довго не з’являється кисень, зате розкошує сірководнь. Не набагато поступається їй притока Дністра Тисмениця, в якій усі контрольовані речовини спостерігалися з концентраціями , що перевищували ГДК. Суперників цих річок можна знайти лише на Сході та Донбасі.

Не набагато краща ситуація як на Дніпрі, так і в усіх його українських притоках. Вони забруднені насамперед нітритним та амонійним азотом і численними сполуками важких металів. Нижні водосховища збагачені фенолом, Дніпровське - нафтопродуктами. Все це – наслідок скидання брудних стоків, розплата за надто розвинену за десятиліття радянської влади промисловість зі старими технологіями.

Дещо краща ситуація в річках Криму, в здовж яких не має великих підприємств. Там лише у пониззі 1-3 рази перевищує ГДК азоту.

На морях максимальні рівні забруднення відразу кількома речовинами спостерігаються у портах і прилеглій до дельти Дунаю частині Чорного моря. Приємно хоч те, що вміст кисню задовільний в обох морях, а максимальні рівні забруднення перестали збільшуватися як це спостерігалось у 80-ті роки. Погана ситуація і з підземними водами, яку подають у комунальні водоводи. Фахівці переконані, що вони забрудненні “не подекуди”, а майже на всій території України. У багатьох місцях є надмір пестицидів, нітратів, хлоридів, подекуди щей фенолу, а у Криму до всього цього додають ще й миш’як і марганець.

Особливо високі концентрації шкідливих речовин у підземних водах спостерігаються у Донбасі, де були випадки отруєння ними шахтарів у вибоях.

Що стосується витоків стічних вод, то вони належать наступним рекордсменам всього обсягу зливу в ріки:

Електроенергетиці – 43%

Комунальному господарстві – 19,5%

Сільському господарстві – 16,6%

Чорній металургії – 9%

Хімії і нафтохімії – 3 %

Іншим – 8-9 %

Підсумовуючи можна стверджувати, що водні перспективи України погані. Хоча економічні негаразди зупинили частину виробництва і скоротили решту, зменшивши об’єм стічних вод, та це мабуть тимчасове явище. Відсутність капіталів на модернізацію промисловості змусить виробників для виживання і проникнення на світові ринки продовжувати випуск металу і виробів з нього на наявних підприємствах. Наслідки цього для якості води очевидні.