- •Основи екології
- •Передмова
- •1.1.1. Еволюція взаємовідносин людини і природного середовища
- •1.1.2. Визначення, предмет, завдання екології
- •1.1.3. Історичний нарис виникнення, становлення
- •1.1.4. Сучасний стан, структура екології, її зв’язок з іншими науками
- •Мал.1 Місце екології в системі наук
- •1.1.5.Екологія і сільське господарство
- •Межі біосфери в гідросфері окреслені чітко: біосфера охоплює всю гідросферу, в тому числі найбільші океанічні западини, до 11 км, де існує значна кількість глибоководних видів.
- •• Здатність до самовідтворення шляхом розмноження.
- •1.2.2. Роль в.І. Вернадського у вивченні біосфери.
- •1.2.3.Кругообіг речовин у біосфері
- •1.2.4. Трансформація енергії у біосфері. Продуктивність біосфери
- •1.2.5. Вплив антропогенного фактора на кругообіг речовин та енергії у біосфері.
- •1.2.6. Ноосфера. Природні ресурси біосфери та їх використання
- •Тема: 1.3 організація і функціонування екологічних систем. План викладу і засвоєння матеріалу
- •1.3.2.Біоценоз, біогеоценоз, екосистема.
- •1.3.3. Продуктивність та продукція екосистеми. Сукцесії.
- •Тести по модулю №1
- •10. Що ви розумієте під евтрофікацією?
- •12. Що слід вважати екологічними факторами?
- •13. Виберіть з наведених варіантів правильне визначення сучасної екології:
- •14. Чим на ваш погляд є ноосфера?
- •15. Біомаса в регіоні різко зменшується, коли:
- •Практичні аспекти екології
- •2.1.2. Забруднення природного середовища, як екологічна проблема.
- •Основні можливі джерела забруднення природного середовища
- •2.2.2. Джерела і види забруднення атмосфери.
- •2.2.3 Кліматичний аспект забруднення атмосфери.
- •Вплив рН(кислотності середовища) на гідробіонти
- •2.2.4.Шкідлива дія забрудненого повітря на людей, тварин, рослин.
- •2.2.5 Стан повітряного середовища України.
- •2.2.6 Заходи боротьби із забрудненням атмосфери.
- •Правова охорона атмосфери. Закон України „Про охорону атмосфери повітря” 1992 р.
- •План викладення та засвоєння матерілу
- •Ключові поняття та терміни:
- •Ресурси води України, області.
- •2.3.3. Проблеми від зростання споживання води.
- •2.3.4. Проблеми водних ресурсів і заходи спрямовані на поліпшення джерел води. Забруднення води.
- •2.3.5. Екологічний стан водойм України.
- •Електроенергетиці – 43%
- •2.3.6. Заходи щодо зменшення ступеня забруднення води.
- •2.3.7. Правова охорона вод. Водний кодекс України.(1995р.)
- •Ключові поняття та терміни
- •Ерозія ґрунтів, охорона ґрунтів від ерозії.
- •2.4.3. Забруднення та засмічення ґрунтів.
- •Шляхи надходження забруднень у ґрунт
- •Класифікація ґрунтових забруднень
- •2.4.4. Меліорація земель та її екологічні наслідки
- •2.4.5. Сучасний стан ґрунтів України.
- •Земельні ресурси України.
- •2.4.7. Правова охорона земель. Земельний кодекс України 2001р.
- •2.5.2.Рослинні ресурси україни.Лісові ресурси,проблеми раціонального використання та їх охорони
- •Лісорослинні лікарські ресурси.
- •2.5.3. Охорона природних кормових угідь
- •Охорона рослинного світу
- •2.5.4.Значення тварин у природі та житті людини.
- •2.5.5.Причини вимирання тварин.
- •2.5.6.Охорона тваринного світу
- •2.5.7.Правова охорона флори і фауни. Закон україни про тваринний світ 1993 р.
- •0.Зниклі.
- •2.5.8.Заповідна справа
- •Тести по модулю №2
- •Організаційно-економічні аспекти раціонального природоркористування
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •Ключові поняття та терміни
- •Природні джерела
- •Джерела штучних радіонуклідів.
- •3.1.2. Міграція радіонуклідів у навколишньому середовищі та об'єктах сільськогосподарського виробництва.
- •3.1.3. Надходження та прогнозування радіонуклідів у сільськогосподарські рослини і організми сільськогосподарських тварин.
- •Надходження радіонуклідів у рослини з ґрунту.
- •3.1.4. Основні принципи організації ведення сільського господарства на забруднених радіонуклідами територіях.
- •3.1.5. 3Асоби зниження надходження радіонуклідів у сільськогосподарські рослини та в організми сільськогосподарських тварин.
- •План викладу і засвоєння матеріалу
- •Ключові поняття і терміни:
- •3.2.2. Захворювання, пов’язанні із забрудненням навколишнього середовища.
- •3.2.3. Екологічно безпечні продукти харчування
- •3.2.4. Раціональне харчування
- •3.2.5. Якість води і стан здоров’я людей.
- •3.2.6. Методи виведення шкідливих речовин з організму людини
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •3.3.1.Раціональне природокористування.
- •3.3.2.Принципи раціонального природокористування.
- •3.3.3. Визначення якості та обсягу забруднень
- •3.3.4. Екологічний моніторинг та його види.
- •3.3.5. Екологізація економіки.
- •Біоенергетичні технології.
- •3.4.2. Організація служб охорони навколишнього середовища.
- •3.4.3. Екологічне право.
- •3.4.4. Екологічний менеджмент. Екологічний маркетинг.
- •3.4.5. Екологічна освіта і виховання.
- •3.4.6. Роль громадськості України в охороні навколишнього середовища.
- •Тести по модулю №3.
- •1. Що ви розумієте під сталим розвитком ?
- •8. Яке з наведених визначень екологічного збитку є найповнішим?
- •16. Чим, на Вашу думку, є гранично допустимий викид (гдв)?
- •17. Що таке гранично допустимий скид (гдс)?
- •18. Які з напрямів екополітики України відповідають стратегії ресурсозбереження і природоохоронні
- •Література
- •К оди правильних відповідей на тестові завдання
Джерела штучних радіонуклідів.
Штучні радіонукліди утворюються в процесі ядерних реакцій, які відбуваються під впливом опромінення (бомбардування) звичайних елементів або їх природних ізотопів частинками високих енергій (від кількох мільйонів до десятків мільярдів електрон-вольт.
Велика кількість радіоактивних речовин утворюється під час вибуху атомної бомби, основою якого є само розвиваюча ланцюгова реакція поділу 235U або 239Рu. Після вибуху в атмосфері атомної бомби середньої потужності (10—15 Мт) близько половини утворених радіоактивних продуктів випадає в районі вибуху на земну і водну поверхні в радіусі 100 км, а інші потрапляють в тропосферу й стратосферу. В тропосферу надходять дрібні аерозольні частинки, які протягом місяця випадають на Землю в зоні, що визначається вже радіусом 250 — 450 км від місця вибуху (залежно від сили і напрямів вітру). Радіонукліди, які потрапляють в стратосферу, поширюються навколо всієї земної кулі і випадають на поверхню Землі значно пізніше, хоч початок випадання їх можна виявити через 2 — З тижні, а повне випадання відбувається протягом 1,5 — 2 років.
Інтенсивність впливу радіаційного фактора на об'єкти природного середовища в різних його частинах неоднакова. Навіть на перших етапах цього циклу (видобуток і переробка уранової сировини й виготовлення твелів), коли не відбуваються ядерні реакції поділу й нейтронної активації і не утворюються штучні (техногенні) радіонукліди, в навколишнє середовище викидаються важкі природні радіонукліди і «нормальна» інтенсивність їх кругообігу змінюється. На наступних етапах ЯПЦ (під час роботи АЕС, переробки відпрацьованого палива, коли утворюється велика кількість штучних радіонуклідів, а також під час захоронення радіоактивних відходів) інтенсивність впливу радіаційного фактора на навколишнє середовище може зростати.
Ядерні реактори АЕС, що працюють у багатьох країнах світу, є джерелом практично непомітного забруднення навколишнього середовища радіоактивними відходами навіть безпосередньо біля них. Слід зазначити, що мешкання поблизу вугільної ТЕС, якщо врахувати викиди в атмосферу не лише радіоактивних, а й хімічних речовин, набагато шкідливіше для здоров'я людини, ніж мешкання поблизу АЕС такої самої потужності. І хоч доза опромінення внаслідок викиду з АЕС зростає щороку внаслідок збільшення їх кількості й потужності, частка випромінювання з їх боку у загальному радіаційному фоні залишається, як і раніше, незначною (за даними Міжнародного агентства з атомної енергії, до 2000 р. вона не перевищуватиме 4 %).
Найбільш тяжкими аваріями як за об'ємом викиду, так і за вмістом у викиді довго живучих радіонуклідів вважаються аварії на сховищі радіоактивних відходів на Південному Уралі та на Чорнобильській АЕС. Під час цих аварій були забруднені великі території внаслідок того, що в обох випадках викид радіонуклідів відбувався на значну висоту (до 1 км на Південному Уралі й до 7 км у Чорнобилі). Радіоекологічна обстановка в районі аварії на Південному Уралі зумовлена забрудненням території довго живучим радіонуклідом Sr90, внаслідок чого сільськогосподарські угіддя на площі понад 100 тис. га на довгі роки були вилучені із землекористування.