- •Основи екології
- •Передмова
- •1.1.1. Еволюція взаємовідносин людини і природного середовища
- •1.1.2. Визначення, предмет, завдання екології
- •1.1.3. Історичний нарис виникнення, становлення
- •1.1.4. Сучасний стан, структура екології, її зв’язок з іншими науками
- •Мал.1 Місце екології в системі наук
- •1.1.5.Екологія і сільське господарство
- •Межі біосфери в гідросфері окреслені чітко: біосфера охоплює всю гідросферу, в тому числі найбільші океанічні западини, до 11 км, де існує значна кількість глибоководних видів.
- •• Здатність до самовідтворення шляхом розмноження.
- •1.2.2. Роль в.І. Вернадського у вивченні біосфери.
- •1.2.3.Кругообіг речовин у біосфері
- •1.2.4. Трансформація енергії у біосфері. Продуктивність біосфери
- •1.2.5. Вплив антропогенного фактора на кругообіг речовин та енергії у біосфері.
- •1.2.6. Ноосфера. Природні ресурси біосфери та їх використання
- •Тема: 1.3 організація і функціонування екологічних систем. План викладу і засвоєння матеріалу
- •1.3.2.Біоценоз, біогеоценоз, екосистема.
- •1.3.3. Продуктивність та продукція екосистеми. Сукцесії.
- •Тести по модулю №1
- •10. Що ви розумієте під евтрофікацією?
- •12. Що слід вважати екологічними факторами?
- •13. Виберіть з наведених варіантів правильне визначення сучасної екології:
- •14. Чим на ваш погляд є ноосфера?
- •15. Біомаса в регіоні різко зменшується, коли:
- •Практичні аспекти екології
- •2.1.2. Забруднення природного середовища, як екологічна проблема.
- •Основні можливі джерела забруднення природного середовища
- •2.2.2. Джерела і види забруднення атмосфери.
- •2.2.3 Кліматичний аспект забруднення атмосфери.
- •Вплив рН(кислотності середовища) на гідробіонти
- •2.2.4.Шкідлива дія забрудненого повітря на людей, тварин, рослин.
- •2.2.5 Стан повітряного середовища України.
- •2.2.6 Заходи боротьби із забрудненням атмосфери.
- •Правова охорона атмосфери. Закон України „Про охорону атмосфери повітря” 1992 р.
- •План викладення та засвоєння матерілу
- •Ключові поняття та терміни:
- •Ресурси води України, області.
- •2.3.3. Проблеми від зростання споживання води.
- •2.3.4. Проблеми водних ресурсів і заходи спрямовані на поліпшення джерел води. Забруднення води.
- •2.3.5. Екологічний стан водойм України.
- •Електроенергетиці – 43%
- •2.3.6. Заходи щодо зменшення ступеня забруднення води.
- •2.3.7. Правова охорона вод. Водний кодекс України.(1995р.)
- •Ключові поняття та терміни
- •Ерозія ґрунтів, охорона ґрунтів від ерозії.
- •2.4.3. Забруднення та засмічення ґрунтів.
- •Шляхи надходження забруднень у ґрунт
- •Класифікація ґрунтових забруднень
- •2.4.4. Меліорація земель та її екологічні наслідки
- •2.4.5. Сучасний стан ґрунтів України.
- •Земельні ресурси України.
- •2.4.7. Правова охорона земель. Земельний кодекс України 2001р.
- •2.5.2.Рослинні ресурси україни.Лісові ресурси,проблеми раціонального використання та їх охорони
- •Лісорослинні лікарські ресурси.
- •2.5.3. Охорона природних кормових угідь
- •Охорона рослинного світу
- •2.5.4.Значення тварин у природі та житті людини.
- •2.5.5.Причини вимирання тварин.
- •2.5.6.Охорона тваринного світу
- •2.5.7.Правова охорона флори і фауни. Закон україни про тваринний світ 1993 р.
- •0.Зниклі.
- •2.5.8.Заповідна справа
- •Тести по модулю №2
- •Організаційно-економічні аспекти раціонального природоркористування
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •Ключові поняття та терміни
- •Природні джерела
- •Джерела штучних радіонуклідів.
- •3.1.2. Міграція радіонуклідів у навколишньому середовищі та об'єктах сільськогосподарського виробництва.
- •3.1.3. Надходження та прогнозування радіонуклідів у сільськогосподарські рослини і організми сільськогосподарських тварин.
- •Надходження радіонуклідів у рослини з ґрунту.
- •3.1.4. Основні принципи організації ведення сільського господарства на забруднених радіонуклідами територіях.
- •3.1.5. 3Асоби зниження надходження радіонуклідів у сільськогосподарські рослини та в організми сільськогосподарських тварин.
- •План викладу і засвоєння матеріалу
- •Ключові поняття і терміни:
- •3.2.2. Захворювання, пов’язанні із забрудненням навколишнього середовища.
- •3.2.3. Екологічно безпечні продукти харчування
- •3.2.4. Раціональне харчування
- •3.2.5. Якість води і стан здоров’я людей.
- •3.2.6. Методи виведення шкідливих речовин з організму людини
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •3.3.1.Раціональне природокористування.
- •3.3.2.Принципи раціонального природокористування.
- •3.3.3. Визначення якості та обсягу забруднень
- •3.3.4. Екологічний моніторинг та його види.
- •3.3.5. Екологізація економіки.
- •Біоенергетичні технології.
- •3.4.2. Організація служб охорони навколишнього середовища.
- •3.4.3. Екологічне право.
- •3.4.4. Екологічний менеджмент. Екологічний маркетинг.
- •3.4.5. Екологічна освіта і виховання.
- •3.4.6. Роль громадськості України в охороні навколишнього середовища.
- •Тести по модулю №3.
- •1. Що ви розумієте під сталим розвитком ?
- •8. Яке з наведених визначень екологічного збитку є найповнішим?
- •16. Чим, на Вашу думку, є гранично допустимий викид (гдв)?
- •17. Що таке гранично допустимий скид (гдс)?
- •18. Які з напрямів екополітики України відповідають стратегії ресурсозбереження і природоохоронні
- •Література
- •К оди правильних відповідей на тестові завдання
План викладу і засвоєння матеріалу:
3.3.1.Раціональне природокористування.
3.3.2.Принципи раціонального природокористування.
3.3.3.Визначення якості та обсягу забруднень природного середовища.
3.3.4.Екологічний моніторинг та його види.
3.3.5.Екологізація економіки.
Ключові понанятя та терміни:
природокористування
економіка природокористування
екологічний моніторинг
ГДК
ГДС
ГДВ
рацірнальне природокористування
нераціональне природокористування
ГДК полютанта
екологізація природокористування
СЗЗ
локальний моніторинг
3.3.1.Раціональне природокористування.
Термін “природокористування” був запропонований вперше російським екологом М.Ф.Куражковським у 1959р. природокористування – це регулювання всіх типів використання природних ресурсів для господарства та охорони здоров’я.
За М.Ф.Реймерсом природокористування – це сукупність всіх форм експлуатації природно-ресурсного потенціалу й заходів для його збереження. Це видобуток і переробка природних матеріальних та біологічних ресурсів, їх відновлення, охорона природних умов життя і природних систем.
Природокористування може бути раціональним і нераціональним.
Раціональне природокористування – це високоефективне, екологічно обґрунтоване господарювання, яке не призводить до різких змін природно-ресурсного потенціалу, а підтримує і підвищує продуктивність природних комплексів чи окремих об’єктів, облагороджує їх. Воно спрямоване на забезпечення умов існування людства і стабільного одержання матеріальних благ.
Нераціональне природокористування – це таке природокористування, в результаті якого природа втрачає здатність до само відтворення, самочищення й саморегулювання, порушується рівновага біосистем, вичерпуються матеріальні ресурси, погіршуються рекреаційні, оздоровчі та курортні умови, естетичні характеристики ландшафтів, умови проживання загалом.
Це екстенсивне, хижацьке ставлення до природних ресурсів (пере промисел, перевипас, перезабруднення повітря, води, ґрунтів промисловими, транспортними, енергетичними викидами та отрутохімікатами.
Нераціональне природокористування може бути як навмисним так і випадковим, або сукупним (спустошення, зруйнування або пожежі пов’язані з воєнними діями).
Нераціональне природокористування може бути зумовлене планово-економічними і проектними прорахунками, тимчасовими й вимушеними позиками у природи (перехідні періоди будівництва нових держав, великі стихійні лиха, війни, тощо), недбалим обліком та оцінкою природних ресурсів, недосконалістю природоохоронного законодавства, вузьковідомчими підходами в розвитку економіки, недосконалістю технологій виробництв, браконьєрством, самовільною забудовою та ін.
3.3.2.Принципи раціонального природокористування.
Принципи раціонального природокористування в різні історичні періоди були різними
Критерієм ефективності людської діяльності до середини ХХ ст. – було одержання максимальних благ за мінімальних затрат і неконтрольованої, хижацької експлуатації природних ресурсів, а головним принципом ставлення до природи – панування над нею й цілковите підкорення людини.
Після об’єктивного аналізу причин екологічних катастроф і величезних економічних втрат від нерозумного господарювання, яких людство зазнало останніми десятиліттями, стало зрозуміло, що принципи природокористування мають бути іншими, якщо ми хочемо вижити.
Тому провідним принципом природокористування в наш час став еколого-економічний принцип за якого критерій ефективності господарювання формулюється так: одержання максимальних матеріальних благ з мінімальними затратами і мінімальними порушеннями природного середовища.
Але це потребує вкладання великих коштів у природоохоронну сферу, що веде до зниження прибутковості виробництва.