- •Основи екології
- •Передмова
- •1.1.1. Еволюція взаємовідносин людини і природного середовища
- •1.1.2. Визначення, предмет, завдання екології
- •1.1.3. Історичний нарис виникнення, становлення
- •1.1.4. Сучасний стан, структура екології, її зв’язок з іншими науками
- •Мал.1 Місце екології в системі наук
- •1.1.5.Екологія і сільське господарство
- •Межі біосфери в гідросфері окреслені чітко: біосфера охоплює всю гідросферу, в тому числі найбільші океанічні западини, до 11 км, де існує значна кількість глибоководних видів.
- •• Здатність до самовідтворення шляхом розмноження.
- •1.2.2. Роль в.І. Вернадського у вивченні біосфери.
- •1.2.3.Кругообіг речовин у біосфері
- •1.2.4. Трансформація енергії у біосфері. Продуктивність біосфери
- •1.2.5. Вплив антропогенного фактора на кругообіг речовин та енергії у біосфері.
- •1.2.6. Ноосфера. Природні ресурси біосфери та їх використання
- •Тема: 1.3 організація і функціонування екологічних систем. План викладу і засвоєння матеріалу
- •1.3.2.Біоценоз, біогеоценоз, екосистема.
- •1.3.3. Продуктивність та продукція екосистеми. Сукцесії.
- •Тести по модулю №1
- •10. Що ви розумієте під евтрофікацією?
- •12. Що слід вважати екологічними факторами?
- •13. Виберіть з наведених варіантів правильне визначення сучасної екології:
- •14. Чим на ваш погляд є ноосфера?
- •15. Біомаса в регіоні різко зменшується, коли:
- •Практичні аспекти екології
- •2.1.2. Забруднення природного середовища, як екологічна проблема.
- •Основні можливі джерела забруднення природного середовища
- •2.2.2. Джерела і види забруднення атмосфери.
- •2.2.3 Кліматичний аспект забруднення атмосфери.
- •Вплив рН(кислотності середовища) на гідробіонти
- •2.2.4.Шкідлива дія забрудненого повітря на людей, тварин, рослин.
- •2.2.5 Стан повітряного середовища України.
- •2.2.6 Заходи боротьби із забрудненням атмосфери.
- •Правова охорона атмосфери. Закон України „Про охорону атмосфери повітря” 1992 р.
- •План викладення та засвоєння матерілу
- •Ключові поняття та терміни:
- •Ресурси води України, області.
- •2.3.3. Проблеми від зростання споживання води.
- •2.3.4. Проблеми водних ресурсів і заходи спрямовані на поліпшення джерел води. Забруднення води.
- •2.3.5. Екологічний стан водойм України.
- •Електроенергетиці – 43%
- •2.3.6. Заходи щодо зменшення ступеня забруднення води.
- •2.3.7. Правова охорона вод. Водний кодекс України.(1995р.)
- •Ключові поняття та терміни
- •Ерозія ґрунтів, охорона ґрунтів від ерозії.
- •2.4.3. Забруднення та засмічення ґрунтів.
- •Шляхи надходження забруднень у ґрунт
- •Класифікація ґрунтових забруднень
- •2.4.4. Меліорація земель та її екологічні наслідки
- •2.4.5. Сучасний стан ґрунтів України.
- •Земельні ресурси України.
- •2.4.7. Правова охорона земель. Земельний кодекс України 2001р.
- •2.5.2.Рослинні ресурси україни.Лісові ресурси,проблеми раціонального використання та їх охорони
- •Лісорослинні лікарські ресурси.
- •2.5.3. Охорона природних кормових угідь
- •Охорона рослинного світу
- •2.5.4.Значення тварин у природі та житті людини.
- •2.5.5.Причини вимирання тварин.
- •2.5.6.Охорона тваринного світу
- •2.5.7.Правова охорона флори і фауни. Закон україни про тваринний світ 1993 р.
- •0.Зниклі.
- •2.5.8.Заповідна справа
- •Тести по модулю №2
- •Організаційно-економічні аспекти раціонального природоркористування
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •Ключові поняття та терміни
- •Природні джерела
- •Джерела штучних радіонуклідів.
- •3.1.2. Міграція радіонуклідів у навколишньому середовищі та об'єктах сільськогосподарського виробництва.
- •3.1.3. Надходження та прогнозування радіонуклідів у сільськогосподарські рослини і організми сільськогосподарських тварин.
- •Надходження радіонуклідів у рослини з ґрунту.
- •3.1.4. Основні принципи організації ведення сільського господарства на забруднених радіонуклідами територіях.
- •3.1.5. 3Асоби зниження надходження радіонуклідів у сільськогосподарські рослини та в організми сільськогосподарських тварин.
- •План викладу і засвоєння матеріалу
- •Ключові поняття і терміни:
- •3.2.2. Захворювання, пов’язанні із забрудненням навколишнього середовища.
- •3.2.3. Екологічно безпечні продукти харчування
- •3.2.4. Раціональне харчування
- •3.2.5. Якість води і стан здоров’я людей.
- •3.2.6. Методи виведення шкідливих речовин з організму людини
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •3.3.1.Раціональне природокористування.
- •3.3.2.Принципи раціонального природокористування.
- •3.3.3. Визначення якості та обсягу забруднень
- •3.3.4. Екологічний моніторинг та його види.
- •3.3.5. Екологізація економіки.
- •Біоенергетичні технології.
- •3.4.2. Організація служб охорони навколишнього середовища.
- •3.4.3. Екологічне право.
- •3.4.4. Екологічний менеджмент. Екологічний маркетинг.
- •3.4.5. Екологічна освіта і виховання.
- •3.4.6. Роль громадськості України в охороні навколишнього середовища.
- •Тести по модулю №3.
- •1. Що ви розумієте під сталим розвитком ?
- •8. Яке з наведених визначень екологічного збитку є найповнішим?
- •16. Чим, на Вашу думку, є гранично допустимий викид (гдв)?
- •17. Що таке гранично допустимий скид (гдс)?
- •18. Які з напрямів екополітики України відповідають стратегії ресурсозбереження і природоохоронні
- •Література
- •К оди правильних відповідей на тестові завдання
3.2.2. Захворювання, пов’язанні із забрудненням навколишнього середовища.
Велику загрозу для людства становить антропогенне забруднення природного середовища. Хімічне, радіоактивне та бактеріологічне забруднення повітря, води, ґрунту й продуктів харчування, а також шуми, вібрації, електромагнітні поля та інші фізичні забруднення середовища спричинюють в організмі людей генетичні зміни та тяжкі патологічні явища. Це призводить до збільшення захворювань, народження неповноцінних дітей, передчасного старіння й смерті.(Табл. 8.)
Отруєння (токсикози) – одна з найпоширеніших реакцій організму на вплив антропогенних факторів. Отруєння розвивається внаслідок надходження в організм у небезпечних концентраціях тих чи інших речовин – токсикантів.
Алергічні реакції (алергії) стали „візитною карткою” людського суспільства ХХ ст. Алергія – це стан підвищеної чутливості організму до певних речовин – алергенів.
Злоякісні пухлини – це велика група захворювань, одне з них – рак. Такі пухлини характеризуються необмеженим ростом, не контролюються гормонами й нервовою системою, здатні утворювати метастази – нові пухлини на здорових тканинах і здебільшого призводять до летального (смертельного) кінця.
Спадкові хвороби пов’язані з виникненням мутацій, тобто ушкодженнями ДНК чи хромосом. Генетичні ушкодження зазвичай успадковуються лише тоді, коли мутація відбувалася в статевих клітинах.
Уроджені аномалії виникають унаслідок впливу факторів, які порушують нормальний розвиток плоду під час вагітності. Такі фактори називають тератогенами.
Забруднення атмосферного повітря є частою причиною запальних захворювань органів дихання і очей, захворювань серцево-судинної системи, інфекційних захворювань та раку легенів. У районах із забрудненим атмосферним повітрям частіше хворіють діти. Вони мають низькі масу тіла й рівень фізичного розвитку, а також функціональні відхилення серцево-судинної та дихальної систем. Захворюваність органів дихання становить близько 75 % загальної кількості захворювань.
Вода також належить до найважливіших факторів навколишнього середовища. Вона необхідна для забезпечення життєдіяльності організму людини. Забруднення води є причиною багатьох захворювань. Хвороби, що спричинюються хімічним і бактеріологічним забрудненням води, виникають внаслідок потрапляння у водойми забруднених стічних вод. Найбільшу небезпеку поширення захворювань водним шляхом становлять кишкові інфекційні захворювання (холера, черевний тиф, дизентерія, туберкульоз, лептоспіроз, сибірка та ін.). За даними ВООЗ, 80 % усіх захворювань в економічно слаборозвинених країнах пов'язані з недоброякісною водою та порушеннями санітарно-гігієнічних норм.
Хімічне забруднення води ртуттю спричинює хворобу мінамато з тяжким ураженням центральної нервової системи. Підвищений вміст нітратів у питній воді зумовлює появу у немовлят синюшності, метгемоглобінемії та утрудненого дихання. Спостерігається кореляція між концентрацією нітратів у воді й частотою захворювань на рак шлунка, сечового міхура, нирок, тонкої кишки, стравоходу й печінки. Синтетичні мийні речовини спричинюють подразнення шкіри та алергію, дерматити, порушення обмінних процесів шкіри та всього організму.
Зміни вмісту мікроелементів у складі води можуть викликати такі захворювання, як зоб, флюороз, карієс тощо. Збільшення кількості фтору в питній воді до 1,9 мг/ л зумовлює появу флюорозу, що характеризується ураженням зубів з утворенням на них пігментних плям жовто-бурого кольору, дефектів емалі тощо.
Забруднення ґрунтів мінеральними добривами, пестицидами та промисловими й побутовими стічними водами призвели до того, що ґрунт став джерелом захворювань на туберкульоз, бруцельоз, паратифи та інші захворювання травного каналу і гельмінтози. Пестициди й мінеральні добрива є причиною багатьох отруєнь. Потрапляючи в питну воду і продукти харчування, вони порушують діяльність центральної нервової, серцево судинної та інших систем, зумовлюють ріст злоякісних пухлин і сковують тривалість життя .
Викиди й відходи промислових підприємств забруднюють ґрунти сіркою, залізом, свинцем, цинком, ртуттю, міддю, магнієм та багатьма іншими інгредієнтами і стають причиною отруєння через рослинні й тваринні продукти харчування та питну воду. Особливо небезпечним є забруднення ґрунтів радіонуклідами. Вплив цих забруднень на організм людини виявляється впродовж багатьох поколінь. Тривала дія радіації призводить до розвитку променевої хвороби, локальних уражень шкіри, кришталика ока, кісткового мозку, пневмосклерозу тощо. Малі дози опромінення мають віддалені наслідки. У промислово розвинених країнах кожна 4—6-та людина захворює на рак, а у 6—10 % новонароджених спостерігаються генетичні порушення.
Трагічні наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції становлять загрозу генетичному здоров'ю нації. Радіоактивним забрудненням уражено понад 600 населених пунктів. Радіоактивні продукти розпаду створили високий радіаційний фон, що сприяє зовнішньому опроміненню людей. Радіоактивний йод нагромаджується у щитоподібній залозі, а потім з її гормонами поширюється в організмі, розщеплюється в печінці й частково виводиться через нирки. Радіоактивний цезій відкладається переважно в м'язах, проникає в клітини і опромінює організм. Плутоній трансформується на америцій і поглинається організмом, спричинюючи тяжкі захворювання. Серед населення збільшується кількість шлунково-кишкових захворювань, серед дітей і вагітних жінок почастішали випадки анемії.
У сучасних житлових приміщеннях на організм людини негативно впливає ціла низка чинників техногенного походження.
• тютюновий дим |
рак легенів, ураження легенів і мозку, нервові хвороби та ін. |
• метиленхлориди — від фарб і лаків |
нервові хвороби, головний біль, діабет |
• хлороформ — від гарячого душу |
рак |
• спірен — від штучних килимів |
ураження нирок, легенів |
• трихлорєтан — від аерозольних ба-лонів |
ураження дихання і мозку |
• бактерії, віруси, грибки — від зволожувачів, кондиціонерів, домашніх тварин, людей |
грип, "хвороба легіонерів" та інші схожі |
• електромагнітні хвилі — від побутових електро- і електронних приборів |
ушкодження нервової системи, зору та ін. |
• метан — від газових приборів |
отруєння, пожежі, вибухи |
• оксиди азоту — від плит, ка-мінів, печей |
ураження легенів, головний біль, хвороби дітей |
• асбест — ізоляція теплооб'єктів, вінілові покриття |
рак, ураження легенів |
• шум від гучномовців, телевізорів, побутових приборів |
неврози, деградація слуху |
Табл. 8 Забруднення сучасних житлових приміщень і його наслідки
З їжею в організм людини надходять не лише поживні речовини, а й більшість (70—90%) забруднень. Використання мінеральних добрив для вирощування сільськогосподарської продукції призводить до накопичення в продуктах харчування нітратів, нітритів і нітрозамінів. Нітрати сприяють розвитку диспепсії у дітей, спричинюють метгемоглобінемію, зменшують вміст вітамінів в організмі та стійкість його до онкогенних факторів. Надлишкові нітрити в організмі призводять до утворення нітро-замінів з канцерогенними властивостями.
Забруднення продуктів харчування зумовлюють харчові отруєння, які поділяють на бактеріальні, небактеріальні і мікотоксикози. Бактеріальні отруєння — це токсикоінфекції, тобто отруєння, спричинені мікроорганізмами групи сальмонел. Ці захворювання виникають у результаті споживання заражених мікробами м'ясних, молочних, рибних та рослинних продуктів, качиних і гусячих яєць тощо. До бактеріальних належать отруєння, спричинені стафілококами. Ці захворювання пов'язані з уживанням недоброякісних продуктів (молока, сиру, консервів, кондитерських виробів, морозива тощо).
Численні отруєння небактеріальної природи пов'язані з потраплянням у харчові продукти хімічних отруйних речовин та радіонуклідів. Наприклад, пестициди потрапляють із сільськогосподарськими продуктами (зерном, овочами та фруктами), деякі важкі метали (свинець, цинк, мідь, нікель та ін.) можуть переходити в їжу з посуду, пакувальної тари тощо. Отруїтися можна також вживанням отруйних рослин та м'яса деяких тварин.