3. Територіальна і галузева структура господарства регіону

Як і в Донецькому економічному регіоні, тут великою мірою пере­важає промислово-господарське виробництво над сільськогоспо­дарським, співвідношення яких у структурі випуску товарів і послуг становить 6:1, а у створенні валової доданої вартості - 5:1. У структурі регіону випуск промислової продукції становить 62,3 %; сільське гос­подарство - 9,8 %; будівництво - 3,3 %; транспорт і зв'язок - 6,7 %; галузі сфери обігу - 4,6 %; соціально-культурна сфера - 3,8 %. За обся­гом створення валової доданої вартості економічний район характе­ризується високою часткою галузей, що виробляють товари. Питома вага їх до обсягу виробництва в Україні становить - 19,2 %, в тому числі промисловість - 23,2 %, будівництво -14,1 % і сільське госпо­дарство -12,5 %.

Промисловість - це головна галузь господарського комплексу еко­номічного регіону. У цій галузі працює близько 31 % загальної чисель­ності зайнятих в економіці регіону. Тут виробляється 46,3 % чавуну (11,9 млн. т) до обсягу в Україні, сталі -46,2 % (14,7 млн. т), готового прокату - 52 % (11,7 млн. т), сталевих труб - 76 % (174 млн. м), видо­буток залізної руди - 88,4 % (49,4 млн. т), марганцевої руди товарної-100% (2,7 млн. т).

Регіон спеціалізується за основними галузями промисловості: елек­троенергетика - Запорізька область, мапшнобудування і металообробка - Кіровоградська і Запорізька області, промисловість будівельних ма­теріалів - в усіх трьох областях, харчова промисловість - Кіровоградсь­ка область.

У галузевій структурі промисловості (за обсягом продукції) провідне місце належить чорній металургії, машинобудуванню, металообробці та харчовій промисловості.

У структурі металургії значну перевагу має чорна металургія. До її складу входять: видобуток та збагачення руд­ної сировини для чорної металургії, відкритий видобуток руд чорних металів, виробництво чорних металів, виробництво труб, виробниц­тво електроферосплавів, коксохімічна промисловість, виробництво вогнетривів і вторинна обробка чорних металів.

У кольоровій металургії найбільш розвинута алюмінієва промис­ловість, рідкісних металів та напівпровідникових металів (зокрема, ви­добуток та збагачення руд рідкісних металів), титано-магнієва про­мисловість.

У структурі машинобудування і в металообробці за обсягом випус­ку продукції виділяються: авіаційна промисловість, виробництво елек­тротехнічних машин, устаткування апаратури і виробів виробничого призначення, ремонт пересувного складу залізниць, сільськогоспо­дарське і тракторне машинобудування, залізничне машинобудування, верстатобудівна та інструментальна промисловість, виробництво штучних алмазів, металургійне машинобудування, хімічне і нафтохімічне машинобудування, акумуляторна і елементна промисловість, ви­робництво ковальсько-пресового устаткування.

Продукція підприємств регіону користується попитом і на міжнародній арені. У галузі металургії і металообробки на експорт виготовляють про­дукцію 32 промислових підприємства Дніпропетровської області, 23 -Запорізької, 8 - Кіровоградської.

У міжгалузевому комплексі з виробництва машин і обладнання в Дніпропетровській обл. на експорт працюють 68 підприємств, у За­порізькій обл. 73 експортно орієнтованих підприємств, у Кіровоградській обл. - 24.

Значного розвитку у Придніпров'ї набули такі галузі, як нафтохімічна і лакофарбова промисловість, виробництво пластмасових виробів, скловолокнистих матеріалів, склопластиків та виробів з них.У деревообробній і целюлозно-паперовій промисловості регіону виділяються галузі з виготовлення виробів з паперу і картону.

Промисловість будівельних матеріалів представлена виробництвом цементу, промисловістю збірних залізобетонних і бетонних конст­рукцій і виробів, промисловістю нерудних і стінових будівельних ма­теріалів. Розвинуте виробництво асфальтобетону, промисловість об­робки матеріалів з природного каменю.

У легкій промисловості найбільше вирізняються швейна і трико­тажна. Основні центри легкої промисловості: Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кіровоград, Мелітополь, Бердянськ.

Агропромисловий комплекс включає до свого складу галузі, що забезпечують його засобами виробництва, сільське господарство і харчову промисловість. Найбільшу частку в загальному обсязі ви­пуску продукції становлять тракторне і сільськогосподарське маши­нобудування (понад 70 %), машинобудування для харчової і комбікормової промисловості.

Сільське господарство регіону у загальнодержавному поділі праці спеціалізується на виробництві рослинництва, зокрема, товарного зерна, соняшнику, овочевих культур, а також продукції приміських овоче-молочних і птахівницьких господарств. У сільському госпо­дарстві зайнято 18,6 % працюючих, зосереджено 14 % фондів економіки регіону. Частка валової доданої вартості сільського господарства в країні становить 12,5 %. Виробництво насіння соняшнику - 35 % від обсягу в Україні, зерна -17%, овочів - понад 15 %.У виробництві продукції тваринництва на регіон припадає: м'яса - 13 %, молока -10 %, яєць - близько 11 % виробництва України.

Основні показники, що характеризують виробництво сільськогос­подарської продукції, наведені у таблиці 12.3.2.

Харчова промисловість. Частка регіону за обсягами вироб­ництва харчової промисловості в Україні становить 11,7 %, у тому числі: Дніпропетровська область - 6,7 %; Запорізька - 3,2 %; Кірово­градська- 1,8 %. До складу харчової промисловості входять: олійна і хлібопекарська, олійножирова та лікеро-горілчана, пивоварна. М'ясна і молочна промисловість у структурі харчової промисловості областей становить майже третину. Борошномельна-круп'яна промис­ловість має найбільшу питому вагу в Кіровоградській обл. В окремих видах харчової промисловості регіон не забезпечує власних потреб (цукор, картопля).

Транспорт і зв 'язок. У регіоні розвинуті різні види транспор­ту: залізничний, автомобільний, авіаційний, трубопровідний, річко­вий. Тут зосереджено 10,5 % основних фондів України вартістю 14,2 млрд. грн, зайнято 14,5 % працездатного населення регіону.

У регіоні найбільше розвинутий залізничний транспорт, який з'єднує найбільші сировинні бази країни - кам'яновугільний Донбас, залізоруд­не Криворіжжя та Нікопольський марганцеворудний басейн. Через те­риторію Придніпровського економічного регіону проходять При­дніпровська і Одеська залізниці, які виконують великий обсяг переве­зень продукції, зокрема гірничо-металуртійного та паливного комплексів. Експлуатаційна довжина колії загального користування у регіоні стано­вить 3487 км, а густота колій на 1 тис. км² - 42 км (по Україні - 37 км).

Важлива роль належить автомобільним шляхам. Загальна довжина їх з твердим покриттям становить 22,2 тис. км, а густота - 265 км/1 тис. км².

Придніпров'я з півночі на південь перетинає головна водна артерія - Дніпро. Вона має вихід до Азовського моря. Це забезпечує пере­везення вантажів річковим і морським транспортом з виходом в Чорне море. Найбільші річкові порти регіону - Дніпропетровський і Запо­різький, морський порт на Азовському морі - Бердянськ.

У регіоні достатньо розвинутий ринок послуг електрозв'язку, роз­вивається комп'ютерна мережа Інтернет, надаються послуги електронної пошти, здійснюються банкові операції, різні види розрахунків та надаються інформаційні послуги.

Соціальна сфера. У соціальній сфері регіону створюється 20 % валової доданої вартості економіки регіону. В її складі понад 60 % припадає на матеріально-побутові галузі і близько 40 % на соціально-культурні галузі, зосереджено близько 31% основних фондів Придніпров'я і зайнято 29 % трудових ресурсів.

У структурі виробництва товарів народного споживання співвідно­шення продовольчих і непродовольчих становить 66:34 (при рекомен­дованих нормативах 40:60).

У галузі освіти і культури скоротилась кількість шкіл, дитячих дош­кільних закладів, мережа клубів, бібліотек. Це пов'язано з наслідками соціально-економічної кризи, несприятливою демографічною ситуа­цією та недостатньою матеріальною базою. Те саме спостерігається і в системі охорони здоров'я - зменшилася кількість лікарняних уста­нов, ліжковий фонд, потужності амбулаторно-поліклінічних закладів.

Інвестиційна діяльність. За 1991-2000 рр. обсяг капіталовк­ладень у власне будівництво в регіоні скоротився у 4,6 рази. Після 2001 р. вони поступово зростають. їх відновлювальна структура за об'єктами виробничого призначення характеризується такими показ­никами: технічне переозброєння і реконструкція діючих підприємств - 79,9 %, будівництво нових підприємств - 1,2 %, будівництво окре­мих об'єктів - 8 %.

Значно скоротились капіталовкладення в житлове і соціально-куль­турне будівництво (освіта, охорона здоров'я, культура, побут, торгівля тощо).

У розвитку інвестиційної діяльності необхідно вирішувати пробле­ми, пов'язані з удосконаленням структури капітальних вкладень, ство­ренням режиму найбільшого сприяння для вкладення інвестицій в соціальну і виробничу сфери.

Зовнішньоекономічна діяльність. Економічний регіон за об­сягом зовнішньої торгівлі займає перше місце. Основні експортно-орі­єнтовані галузі Придніпров'я: металургія і обробка металів, виробництво машин і обладнання. У структурі експортної продукції значну пи­тому вагу складають сировина і досить дорогі напівфабрикати (про­кат чорних металів, труби, феросплави).

Загальний обсяг експорту товарів щорічно становить понад 4,3 млрд. дол. США, або в межах 29-30 % до загального обсягу експорту товарів України. Імпорт товарів становить трохи більше 1,7 млрд. дол. США (12,5 % до України). Як видно з наведених даних, сальдо зов­нішньоекономічної діяльності позитивне (понад 9,5 млрд. дол. США). Маючи позитивне сальдо, регіон має можливості вкладати частку коштів від зовнішньоекономічної діяльності у розвиток власної еконо­міки.

Екологічна ситуація. На сьогодні екологічна ситуація в еконо­мічному регіоні залишається досить складною. Обсяги шкідливих ви­кидів в атмосферу становлять щорічно понад 1,0 млн. т. В середньому на 1 підприємство тут припадає понад 600 т викидів в атмосферу, що у 9,2 разів більше ніж в середньому по Україні. Дві третини всіх ви­кидів у регіоні припадає на Дніпропетровську область. Такий стан не­гативно впливає не тільки на навколишнє середовище, але й на здо­ров'я людей, умови праці на виробництві.

У регіоні вже давно назріло питання проведення рішучої боротьби з тими, хто нехтує цими проблемами. Треба приводити діяльність підприємств до їх нормативно-допустимих параметрів шкідливих викидів, при тому навіть до призупинення "їх виробництва.

Територіальна організація продуктивних сил. Придніпровсь­кий економічний регіон має свої територіальні особливості в форму­ванні і організації продуктивних сил. За основними типами виробничо-господарської діяльності території регіону виокремлюються із спеціалізованих господарських підрайонів:

- у Дніпропетровській області - Центральний промисловий, Південно-Західний промисловий і Північний аграрно-промисловий;

- у Запорізький області - Північний (Запорізький) індустріаль­ний і Південний промислово-аграрний;

- у Кіровоградській області-Південно-Східний аграрно-промис­ловий. У регіоні сформувались великі промислові вузли;

- Дніпропетровсько-Дніпродзержинський (галузі спеціалізації -чорна металургія, хімічна промисловість, машинобудування);

- Криворізький (чорна металургія, машинобудування);

- Запорізький (чорна і кольорова металургія, важке машинобу­дування, харчова промисловість);

- Олександрійський (паливна промисловість, машинобудування, харчова і легка промисловість).

Система територіальної організації розміщення продуктивних сил потребує додаткових наукових досліджень з метою удосконалення їх організаційних форм.