12.3. Проблеми і перспективи розвитку зез

Проблеми:

- в експорті переважають сировина і продукція первинної переробки;

- низька частка в експорті машин, обладнання, об’єктів інтелектуальної власності (патентів, ліцензій, ноу-хау);

- для ЗЕЗ України характерні «постачальницько-збутова» і «посередницько-торгова» моделі взаємодії національного господарства зі світовим;

- низька конкурентна спроможність вітчизняних товарів і послуг - (?);

- обсяг експорту не відповідає можливостям вітчизняних товаровиробників і не забезпечує потреб країни у валютних надходженнях, необхідних для стабілізації економіки;

- надмірна (від 20 до 90%) залежність економіки України від монопольних імпортних ринків.

- відсутність розвинутої зовнішньоторговельної інфрастраструктури (інформаційної, маркетингової, біржової і ін.);

- відсутність стабільного законодавства, науково обґрунтованої політики ЗЕД.

Перспективи розвитку ЗЕЗ:

- стимулювання розвитку складного технологічного експортного виробництва (наукомісткі галузі): електрозварювання, порошкова металургія, нові надтверді високоякісні метали, складне машинобудування -будівництво літаків, кораблебудування, космічна техніка, верстати, турбіни, засоби зв'язку й ін.

- державне стимулювання (юридично-правова і законодавча підтримка, митні пільги, пільгове кредитування, рекламно-пропагандний захист) експорту товарів із високим рівнем переробки, готових виробів (у чорній металургії - від експорту металу «на вагу» до експорту профільного прокату), переходити від експорту промислової і сільськогосподарської сировини до експорту продукції їхньої переробки; продукції військово-промислового комплексу, де зосереджені високоякісне устаткування, сучасні технології, висококваліфіковані спеціалісти.

- залучення іноземних інвестицій.

-розвиток експорту послуг: транспортна галузь (морський флот, залізниці, трубопроводи). Експлуатація Євроазійського нафтотранспортного коридору Одеса – Броди.

- захист української економіки від низькоякісних імпортних товарів (їх сертифікування, тарифні бар'єри).

- розвиток взаємовигідних відносин із усіма країнами світу.

- створення системи зовнішньоторгівельних організацій, представництв, торгових домів і інших структур, що на високому організаційному рівні будуть займатися просуванням товарів на світові ринки, рекламою і реалізацією продукції українських підприємств.

- інтеграція України у світовий економічний простір на ринку товарів і послуг (з урахуванням реального рівня розвитку і структури економіки, а також потреб і тенденцій розвитку світового господарства).

- пріоритетний розвиток економічних відносин із країнами СНД:

- розвиток виробничої та науково-технічної кооперації;

- створення спільних підприємств, фінансово-промислових структур;

- розвиток загальної інфраструктури, взаємодія на ринках країн, що розвиваються. Вихід на нові ринки: Азії, Африки, Латинської Америки, Австралії.

Тема 13. Фактори сталого розвитку продуктивних сил України та її регіонів

13.1. Проблеми розміщення продуктивних сил України та її регіонів.

13.2. Стратегічні напрямки розвитку та вдосконалення розміщення продуктивних сил України.

13.3. Завдання регіонального розвитку України

13.4. Шляхи підвищення ефективності розміщення продуктивних сил України та її регіонів