- •Тема 1. Предмет, метод і завдання дисципліни "Регіональна економіка"
- •Визначення предмету курсу
- •1.2. Місце курсу в системі наукових дисциплін
- •1.3 Методи і методологічні основи курсу "Регіональна економіка"
- •1.5. Завдання курсу "Регіональна економіка"
- •Тема 2. Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил та формування економічних регіонів
- •2.1. Економічні закони і закономірності розміщення виробництва, їх об'єктивний характер
- •2.2. Основні закономірності розміщення продуктивних сил
- •2.3. Принципи розміщення продуктивних сил
- •2.4. Фактори розміщення виробництва
- •2.5. Вплив науково-технічного прогресу на розміщення продуктивних сил
- •Тема 3. Економічне районування та територіальна організація господарства
- •3.1. Економічне районування як науковий метод територіальної організації господарства
- •3.2. Районоутворюючі фактори
- •3.4. Типи економічних районів
- •3.5. Економічне районування і його практичне значення
- •3.6. Територіальна структура виробничо-територіального комплексу економічного району
- •Тема 4. Регіони у системі територіального поділу праці
- •4.1. Територіальний поділ праці - основа формування економічних районів
- •4.2. Спеціалізація економічних районів та методики її оцінки.
- •Тема 5. Сутність, мета і завдання державної регіональної політики
- •5.1. Сутність державної регіональної економічної політики
- •5.2. Об'єкти і суб'єкти державної регіональної політики
- •5.3. Основні цілі державної економічної політики
- •5.4. Завдання державної регіональної економічної політики
- •Тема 6. Механізм реалізації регіональної економічної політики
- •6.1. Сутність механізму і основні важелі реалізації державної регіональної економічної політики
- •6.2. Принципи державної регіональної економічної політики:
- •6.3. Спеціальні (вільні) економічні зони - один із засобів реалізації регіональної економічної політики
- •Тема 7. Господарський комплекс України, його структура і трансформація в ринкових умовах
- •7.1. Економіка України як єдиний господарський комплекс
- •7.2. Структура економіки, її сутність
- •7.3. Особливості структурних співвідношень економіки України і напрямки їх удосконалення
- •7.4. Регіональні особливості галузевої структури економіки
- •7.5. Реструктуризація регіональної економіки в умовах ринку
- •Тема 8. Природний та ресурсно-трудовий потенціал економіки України
- •8.1. Природно-ресурсний потенціал та його структура
- •8.2. Кількісна і якісна економічна оцінка природних умов та ресурсів
- •8.3. Характеристика природноресурсного потенціалу економічних районів
- •8.4. Населення і трудовий потенціал України
- •8.4.1. Роль населення у розвитку господарства України
- •8.4.2. Чисельність і розміщення населення України
- •8.4.3. Регіональні особливості відтворення населення
- •8.4.4. Міграції та їх види
- •8.4.5. Особливості формування та розселення населення
- •8.4.6. Трудові ресурси Державна політика зайнятості працездатного аселення
- •Тема 9. Міжгалузеві господарські комплекси, регіональні особливості їх розвитку і розміщення
- •9.1. Промисловість України і форми її територіальної організації
- •9.2. Міжгалузеві комплекси, їх сутність, структура та значення.
- •9.3. Міжгалузеві комплекси та регіональні особливості їх розвитку
- •9.3.1. Паливно - енергетичний комплекс (пек)
- •9.3.2. Металургійний комплекс
- •Металургійні бази України (чорна металургія)
- •2 Донецька 3 Приазовська
- •9.3.3. Хімічний комплекс
- •9.3.4. Лісовий комплекс (лк)
- •9.3.5. Будівельний комплекс
- •9.3.6. Машинобудівний комплекс ( мбк )
- •9.3.7. Агропромисловий комплекс (апк)
- •Структура апк
- •Тваринництво
- •6. Приміський тип господарства (?):
- •Розміщення основних галузей харчової промисловості
- •9 .3.8. Розміщення галузей виробництва товарів народного споживання (тнс) та галузей соціальної сфери
- •9.3.9. Розміщення галузей транспортного комплексу (тк)
- •Автомобільний
- •Тема 10. Економіка України як єдність регіональних систем
- •10.1. Сутність регіональної економіки
- •10.2. Основні передумови регіонального економічного розвитку
- •10.3. Економічна система регіону як ланка єдиного господарського комплексу
- •10.4. Територіальна диференціація регіонів за рівнем розвитку продуктивних сил
- •10.5. Проблеми соціально-економічного розвитку регіонів
- •Тема 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку
- •Донецький регіон
- •1. Місце і роль економіки Донецького регіону в розвитку економіки країни
- •2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону
- •3. Територіальна і галузева структура господарства регіону
- •4. Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил регіону
- •Придніпровський економічний район
- •1. Місце і роль Придніпровського економічного регіону в економіці країни
- •2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону
- •3. Територіальна і галузева структура господарства регіону
- •4. Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил регіону
- •Східний регіон
- •2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону
- •3 Територіальна /галузева структура господарства регіону
- •4. Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил регіону
- •Економіка Центрального регіону
- •2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону
- •3. Територіальна і галузева структура господарства регіону
- •4. Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил регіону
- •Економіка Поліського регіону
- •2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону
- •3. Територіальна /галузева структура господарства регіону
- •4. Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил регіону
- •Економіка Подільського регіону
- •2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону
- •16.3. Територіальна і галузева структура господарства регіону
- •4. Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил регіону
- •Карпатський регіон
- •2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону
- •3. Територіальна і галузева структура господарства регіону
- •4. Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил регіону
- •Економіка Причорноморського регіону
- •2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону
- •3. Територіальна і галузева структура господарства регіону
- •18.4. Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил регіону
- •Тема 12. Міжнародні економічні зв'язки України та її інтеграція у світові структури
- •12.1. Зез , їхні основні форми
- •12.2. Спеціалізація України в системі мтпп
- •12.3. Проблеми і перспективи розвитку зез
- •Тема 13. Фактори сталого розвитку продуктивних сил України та її регіонів
- •13.1. Проблеми розміщення продуктивних сил України та її регіонів
- •13.2. Стратегічні напрямки розвитку та вдосконалення розміщення продуктивних сил України:
- •13.4. Шляхи підвищення ефективності розміщення продуктивних сил України та її регіонів
- •Модуль 2. Екологія
- •Тема 1. Наукові засади раціонального природокористування
- •Екологія як наука
- •1.2.Стадії взаємодії суспільства і природи. Еволюція принципів природокористування
- •1.3. Еколого-економічні засади раціонального природокористування
- •1.4. Перспективні напрями раціонального природокористування
- •Тема 2. Екологічний моніторинг та система екологічної інформації
- •2.1. Стан довкілля в Україні
- •2.2.Стандарти і нормативи якості навколишнього середовища
- •2.3. Екологічна експертиза
- •2.4. Екологічний моніторинг
- •2.5. Правові аспекти охорони навколишнього природного середовища
- •2.6. Організація служб охорони довкілля і система екологічної інформації
- •Тема 3. Економічний механізм природокористування та охорони довкілля
- •3.1. Економічний механізм управління природоохоронною діяльністю
- •3.2. Економічний механізм охорони довкілля
- •3.3.Економічна оцінка господарської діяльності як інструмент екополітики.
- •Тема 4. Економічна та соціальна ефективність природоохоронної діяльності
- •4.1. Ресурсозбереження як чинник підвищення ефективності суспільного виробництва
- •4.2. Основні напрямки державної екологічної політики України.
- •4.3. Стратегія розвитку галузей господарства та забезпечення охорони природно-ресурсного потенціалу
- •4.4. Ефективність заходів з охорони навколишнього природного середовища
- •Тема 5. Світовий досвід і міжнародне співробітництво у сфері охорони довкілля
- •5.1. Міжнародні ресурси і міжнародне співробітництво у сфері охорони довкілля
- •5.2. Міжнародні природоохоронні організації
- •5.3. Напрями участі України в міжнародному співробітництві у сфері охорони довкілля:
- •Література Модуль 1.
- •Модуль 2.
Екологія як наука
Оikos (гр.)– житло, помешкання, навколишнє середовище, довкілля, умови існування. Термін введено в науку Ернстом Геккелем у 1866р. для позначення «науки про місце помешкання» - суто біологічної науки про умови існування рослин і тварин в природі, про взаємовідносини, взавємозв`язки і взаємодію організмів та їх популяцій з довкіллям.
В 19 ст. екологія розвивається як самостійна наука про принципи взаємовідносин живих організмів між собою і з навколишнім середовищем, як органічним, так і неорганічним.
Систематичні дослідження – з початку 20 ст.
В другій половині 20 ст. стрімко посилився вплив людини на природу → екологія набула особливого значення як наукова основа раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища.
Н.Ф.Реймерс: Екологія – наука про взаємовідносини живих організмів, в т.ч. людини, між собою і з навколишнім середовищем, про вплив господарської діяльності людини на природу.
Сьогодні природокористування та охорона довкілля набули винятково важливого значення для забезпечення життєдіяльності і здоров'я людей. Це пояснюється закономірностями антропогенного впливу на довкілля, які вивчає прикладна екологія. Розглядають три основні напрями прикладної екології: раціональне природокористування, захист довкілля від антропогенних забруднень та екологічна безпека стабільного функціонування природних екосистем.
Надвисокі темпи зростання чисельності населення планети та його потреб призвели до використання надзвичайно великих обсягів природних ресурсів і утворення величезної кількості відходів. Результатом активної діяльності людини стало вичерпання й забруднення води, ґрунту і повітря. Ці зміни в довкіллі набули загрозливого характеру для подальшого існування людської цивілізації та супроводжуються екологічними кризами. Взаємодія людського суспільства з природою вимагає екологічних знань → цілеспрямоване поліпшення довкілля, збереження єдності з природою.
Вплив антропогенних факторів спричинив глобальні екологічні проблеми:
Літосфера а) геологічне середовище: порушення і забруднення. механічне навантаження→ порушення рельефу рух вовітряних масс, водного режиму, сільгоспугідь, рослинності, загрязнения. зсуви, просідання, утворення індустріальних пустель
б) грунти: деградація – погіршення якості – зменшення вмісту гумусу, порушення структури, зниження родючості; аридизація – збільшення площі пустель і посусушливих земель –32%); эрозія (вітрова, водна, антропогенна) – порушення грунтів, її швидкість значно перевищує швидкість грунтоутворення 27% с/г земель погублено нею; забруднення мінеральними добривами і пестицидами, надмірне застосування азотних добрив накопичення солей азотної кислоти – нітратів; виснаження (землеробство порушує природний кругообіг речовин); порушення структури грунтів (причина – надмірне механічне навантаження через часту обробку важкою технікою); техногенне загбруднення вздовж доріг, поруч з промисловими підприємствами (зниження урожайності до 90%); вилучення (відчуження) родючих земель.
Гідросфера: виснаження - водовідбір перевищує можливості відновлення порушення гідрологічного режиму (обміління, пересихання водойм, зниження рівня грунтових вод), часто вода використовується нераціонально; забруднення і засолення. Особливо небезпечне нафтовое забруднення.
Атмосфера: смоги; кислі дощі (оксид сірки, азоту з'єднуються з вологою атмосфери), корозія металів, загибель лесів – 31млн га, закислення грунтів, водойм; порушення газового балансу: збільшується концентрація СО2, зменшується О2О3 (причины: збільшення спалювання пального, скорочення площі лесів) парниковый эфект (СО2, парникові гази утримують тепло над земною поверхнею) глобальне потепління; руйнування озонового шару надлишок жорсткого ультрафіолетового випромінювання
Біосфера: знеліснення, денатуралізація природних ландшафтів – кількісні і якісні зміни, збіднення видового складу – змінено більш 50% рослинного покриву суші. Площа повністю деградованих ландшафтів – бедлендів – 3% суши (4,5 млн км2).
14120 видів рослин під загрозою.
Деградація екосистеми та глобальна екологічна криза. Екологічна криза спричинена також надто низьким рівнем екологічної науки, освіти та виховання, низьким рівнем культури і свідомості людини у ставленні її до природи та неспроможність спрогнозувати катастрофічні наслідки антропогенної діяльності.
Починаючи з 60-х років 20 ст. спостерігається активний рух суспільства на захист довкілля від антропогенних забруднень, за підвищення рівня культури й свідомості у ставленні до природи, інтенсивними темпами розвиваються наукові дослідження з екології. Тому в багатьох країнах світу, в тому числі в Україні, запроваджено вивчення екології на всіх рівнях освіти та загальне екологічне виховання населення.
Одним із основних завдань прикладної екології є розробка методів управління природними й природно-антропогенними екосистемами, які забезпечили б їх функціонування без порушення динамічної рівноваги та механізмів саморегуляції біосфери.