- •Питання № 1: Поняття, механізм, причини та умови корупції в Україні. Заходи протидії корупційній діяльності.
- •Детермінанти корупційної злочинності
- •Питання № 2: Кримінологічна характеристика злочинів у сфері службової діяльності. Фактори, причини, умови скоєння даного виду злочинів та їх попередження.
- •Фактори, причини та умови вчинення злочинів у сфері службової діяльності.
- •Попередження злочинів у сфері службової діяльності
Питання № 2: Кримінологічна характеристика злочинів у сфері службової діяльності. Фактори, причини, умови скоєння даного виду злочинів та їх попередження.
Чинне кримінальне законодавство України до службових злочинів відносить сім складів злочинів:
зловживання владою або службовим становищем,
перевищення влади або службових повноважень,
службове підроблення,
службову недбалість,
одержання хабара,
давання хабара,
провокацію хабара (ст.ст. 364-370 КК).
Службові злочини є однією із обставин, що створює реальну загрозу конституційним правам і свободам членів суспільства.
В останні роки, за даними соціологічних досліджень кримінально-правової статистики, рівень службових злочинів значно зріс.
Характерною ознакою контингенту осіб, які вчиняють службові злочини, є відносно велика питома вага жінок, їх частка у цих злочинах у 4-6 разів вища, ніж серед інших видів злочинів.
Це пов'язане з переважною кількістю жінок серед працівників сфери господарського управління, торгівлі, побутового обслуговування тощо, де у першу чергу вчиняються службові злочини.
Службові злочини вчиняють у більш зрілому віці, ніж інші злочини, переважно особи старше 30 років.
Особам, що вчиняють службові злочини, властиві такі риси, як:
корисливість
потяг до зловживання владою
адміністрування (це особливо характерно для тих, хто допускає перевищення повноважень)
зневага до закону і нехтування обов'язками виконувати його
підлабузництво
формальне або легковажно-безвідповідальне ставлення до наслідків своїх дій і рішень
зневага до людей тощо
нерідко має місце і схильність до пияцтва, розгульного способу життя.
За морально-психологічною спрямованістю особистості суб'єктів зловживання владою і халатності можна розподілити на кілька умовних типів:
Працівник господарського апарату, який розглядає своє службове становище головним чином з корисливих позицій або інших особистих вигод; впевнений у владі грошей; одержує особисті матеріальні вигоди за рахунок державних або громадських організацій чи окремих громадян; знає справу, вмілий організатор, але ігнорує інтереси служби, цікавиться ними лише для того, щоб залишатися на посаді, яку він обіймає. Звичайно приховує злочини, які вчиняють підлеглі, чим зміцнює своє становище серед них.
Службова особа господарського і адміністративного апарату, в якої домінуючим мотивом злочинних зловживань є кар'єризм.
Така особа стає на злочинний шлях, переслідуючи у першу чергу особисті інтереси, які проявляються у бажанні репрезентувати себе як працівника, який заслуговує на подальше просування по службі.
Службова особа, як правило, низової або середньої ланки господарського апарату, яка не має достатньої кваліфікації.
Мотиви службових злочинів — забезпечення нібито інтересів підприємства, вузьковідомчий підхід до вирішення службових завдань.
Нерідко вона керується порочною практикою протиставлення доцільності і законності.
Не вміючи організувати роботу, долати труднощі, що виникають, законним шляхом, легко йде на правопорушення.
Серед суб'єктів службових злочинів певне місце посідає осо ба, яка дала згоду на виконання службових обов'язків, але недостатньо компетентна для успішного їх виконання.
Така особа з самого початку виявляє самовпевненість, не підкріплену необхідними знаннями, навичками і здібностями для виконання відповідних організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків.
Для неї характерний мотив безвідповідального, легковажного, недисциплінованого ставлення до служби.
Окремо стоїть суб'єкт службового злочину, в службовій поведінці якого визначальною є схильність до пияцтва.
Звичайно така особа буває представником нижчої ланки, яка розпоряджається ввіреними їй матеріальними цінностями або здійснює контроль за їх зберіганням.
Потяг до надмірного вживання алкогольних напоїв (звичайно, у компанії) нерідко пов'язаний із витратами, які перевищують легальні можливості суб'єкта злочину, призводить до зловживань, злочинних дій з придбання спиртного.
Цей же потяг визначає злочинно-халатне ставлення до службових обов'язків по забезпеченню зберігання майна і здійсненню контролю за ним.