Питання № 2: Кримінологічна характеристика злочинів у сфері службової діяльності. Фактори, причини, умови скоєння даного виду злочинів та їх попередження.

Чинне кримінальне законодавство України до службових зло­чинів відносить сім складів злочинів:

• зловживання владою або службовим становищем,

• перевищення влади або службових повно­важень,

• службове підроблення,

• службову недбалість,

• одержання хабара,

• давання хабара,

• провокацію хабара (ст.ст. 364-370 КК).

Службові злочини є однією із обставин, що створює реальну за­грозу конституційним правам і свободам членів суспільства.

В останні роки, за даними соціологічних досліджень кримі­нально-правової статистики, рівень службових злочинів значно зріс.

Характерною ознакою контингенту осіб, які вчиняють службові злочини, є відносно велика питома вага жінок, їх частка у цих злочинах у 4-6 разів вища, ніж серед інших видів злочинів.

Це пов'я­зане з переважною кількістю жінок серед працівників сфери гос­подарського управління, торгівлі, побутового обслуговування тощо, де у першу чергу вчиняються службові злочини.

Службові злочини вчиняють у більш зрілому віці, ніж інші зло­чини, переважно особи старше 30 років.

Особам, що вчиняють службові злочини, властиві такі риси, як:

• корисливість

• потяг до зловживання владою

• адміністрування (це особливо характерно для тих, хто допускає перевищення повнова­жень)

• зневага до закону і нехтування обов'язками виконувати його

• підлабузництво

• формальне або легковажно-безвідповідальне став­лення до наслідків своїх дій і рішень

• зневага до людей тощо

• нерідко має місце і схильність до пияцтва, розгульного способу життя.

За морально-психологічною спрямованістю особистості суб'єк­тів зловживання владою і халатності можна розподілити на кілька умовних типів:

1. Працівник господарського апарату, який розглядає своє служ­бове становище головним чином з корисливих позицій або інших особистих вигод; впевнений у владі грошей; одержує особисті матеріальні вигоди за рахунок державних або громадських орга­нізацій чи окремих громадян; знає справу, вмілий організатор, але ігнорує інтереси служби, цікавиться ними лише для того, щоб за­лишатися на посаді, яку він обіймає. Звичайно приховує злочини, які вчиняють підлеглі, чим зміцнює своє становище серед них.

2. Службова особа господарського і адміністративного апарату, в якої домінуючим мотивом злочинних зловживань є кар'єризм.

Така особа стає на злочинний шлях, переслідуючи у першу чергу особисті інтереси, які проявляються у бажанні репрезентувати себе як працівника, який заслуговує на подальше просування по службі.

3. Службова особа, як правило, низової або середньої ланки гос­подарського апарату, яка не має достатньої кваліфікації.

Мотиви службових злочинів — забезпечення нібито інтересів підприємства, вузьковідомчий підхід до вирішення службових завдань.

Нерідко вона керується порочною практикою протиставлення доцільності і законності.

Не вміючи організувати роботу, долати труднощі, що ви­никають, законним шляхом, легко йде на правопорушення.

4. Серед суб'єктів службових злочинів певне місце посідає осо­ ба, яка дала згоду на виконання службових обов'язків, але недостат­ньо компетентна для успішного їх виконання.

Така особа з самого початку виявляє самовпевненість, не підкріплену необхідними знан­нями, навичками і здібностями для виконання відповідних орга­нізаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків.

Для неї характерний мотив безвідповідального, легковажного, недисциплінованого ставлення до служби.

5. Окремо стоїть суб'єкт службового злочину, в службовій пове­дінці якого визначальною є схильність до пияцтва.

Звичайно така особа буває представником нижчої ланки, яка розпоряджається ввіреними їй матеріальними цінностями або здійснює контроль за їх зберіганням.

Потяг до надмірного вживання алкогольних напоїв (звичайно, у компанії) нерідко пов'язаний із витратами, які пере­вищують легальні можливості суб'єкта злочину, призводить до зло­вживань, злочинних дій з придбання спиртного.

Цей же потяг виз­начає злочинно-халатне ставлення до службових обов'язків по за­безпеченню зберігання майна і здійсненню контролю за ним.