- •Питання № 1: Поняття, механізм, причини та умови корупції в Україні. Заходи протидії корупційній діяльності.
- •Детермінанти корупційної злочинності
- •Питання № 2: Кримінологічна характеристика злочинів у сфері службової діяльності. Фактори, причини, умови скоєння даного виду злочинів та їх попередження.
- •Фактори, причини та умови вчинення злочинів у сфері службової діяльності.
- •Попередження злочинів у сфері службової діяльності
Попередження злочинів у сфері службової діяльності
Попередження службових злочинів становить узгоджену систему заходів політичного, економічного, соціального, організаційно-правового характеру, спрямованих на випередження появи передумов цих злочинів, їх послаблення, нейтралізацію та усунення.
Попереджувальні заходи політичного характеру зводяться до:
програмованості та предметності у впровадженні демократичних засад у різних сферах суспільної організації, зокрема у системі управління суспільством;
виховання у службовців патріотичних почуттів, моральних, професійних якостей, розуміння, що службова злочинність підриває авторитет і силу держави, етичні основи суспільної свідомості;
послідовності і активізації проведення антикорупційної політики щодо службовців, схильних до корупційних вчинків;
створення громадських формувань, незалежних державних структур для участі населення у боротьбі з службовими злочинами.
В економічній сфері заходи з попередження службових злочинів включають:
визначення чітких критеріїв державного фінансування економіки і відповідальності за нецільове використання бюджетних коштів;
сурове дотримання встановлених механізмів обмеження легалізації «брудних» грошей;
розроблення системи заходів щодо зменшення сфери і обсягу тіньової економіки, для чого, зокрема, слід створити умови для природної конкуренції та законної приватизації;
створення сприятливих умов для внутрішнього інвестування легальної економіки;
запровадження ефективної системи контролю за доходами та видатками державних службовців та інших осіб через систему оподаткування;
забезпечення поступового зменшення готівкових розрахунків у цивільному обороті за участю громадян;
запровадження загальнонаціонального інформаційного комплексу, в рамках якого — постійний моніторинг кредитно-фінансового становища та грошових операцій населення;
вдосконалення порядку реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності і запровадження практики продажу примусово вилученого майна, а також майна підприємств, оголошених банкрутами, шляхом публічних торгів;
звуження переліку видів підприємницької діяльності, які підлягають ліцензуванню;
організацію гласних і конкурентних систем державного замовлення, приватизації, оренди державного майна;
передбачення можливості повної чи часткової деприватизації, якщо приватизація здійснена з порушенням передбачених законом умов та порядку її проведення.
Заходи попередження службових злочинів соціального характеру передбачають:
доведення рівня оплати праці державних службовців до рівня задоволення соціальне значущих потреб відповідно до їх соціального статусу;
зміну системи соціального забезпечення населення через зменшення питомої ваги виплат на соціальні потреби у валовому національному продукті, що здійснюється через державний бюджет та загальнодержавні фонди;
запровадження дійових механізмів задоволення окремих потреб державних службовців через довгострокове, в тому числі й поточне, кредитування;
реорганізацію чинної системи соціального страхування.
Попередження службових злочинів заходами правового характеру означає:
запровадження кримінологічної експертизи проектів нормативно-правових актів;
проведення ревізій норм чинного законодавства на предмет ви явлення та вилучення положень, які сприяють проявам корупції;
здійснення повної систематизації антикорупційного законодавства;
законне обмеження повноважень працівників органів дізнання, досудового слідства, прокуратури щодо можливості звільнення
від кримінальної відповідальності за нереабілітуючих обставин осіб, стосовно яких порушено кримінальну справу.
Ефективна боротьба з службовими злочинами не може бути здійснена в результаті разових і короткочасних акцій будь-якого ступеня активності та суворості на певному рівні, а потребує довгострокових соціально-економічних, політичних і правових перетворень.
Ця діяльність повинна базуватися на поєднанні профілактичних і репресивних заходів.
При цьому пріоритетна роль має надаватися профілактичним заходам на загальносоціальному і спеціально-кримінологічному рівні.