Фактори, причини та умови вчинення злочинів у сфері службової діяльності.

Тривалий час у радянській кримінології існування службових злочинів пояснювалося наявністю дефектів у психології індивідів і соціальних спільнот, тобто службова злочинність пояснювалась виключно суб'єктивними факторами.

Об'єктивні ж фактори, пов'я­зані з економічним буттям суспільства, роллю і становищем служ­бових осіб у системі суспільних відносин, розглядалися лише як умови службових злочинів.

Криміногенні фактори, які визначають причини і умови службових злочинів, досить численні, різноманітні і визначені напе­ред істотними змінами у соціально-економічному житті суспільства.

За сутнісною характеристикою вони можуть бути поділені на п'ять основних груп: політичні, економічні, організаційно-управлінські, соціально-психологічні, правові фактори.

Специфіка дії політичних факторів в Україні обумовлюється радикальним переходом суспільства від партійно-тоталітарної си­стеми до демократичної, соціальної, правової держави.

Стратегічні помилки, допущені в процесі переходу від бюрок­ратично-планового регулювання економіки до регулювання, що базується на ринкових відносинах, призвели до специфічних про­явів корпоративного та локального регулювання, які не вдалося вчасно усунути або нейтралізувати. Вплив на економічні і політичні процеси в суспільстві почали здійснювати корпоративно-бюрок­ратичні структури (клани), що призвело до дисбалансу в системі розподілу ресурсів і, як наслідок, до появи сфер діяльності з над­прибутками (бізнес у сфері виробництва та торгівлі металобрухтом, енергоносіями, банківська діяльність тощо).

Наслідком цього стала активізація економічних факторів:

• виник­нення сфер економіки з одержанням надприбутків;

• утворення мо­нопольних об'єднань і надання їм переваг у фінансуванні та креди­туванні з боку державних чиновників;

• створення фінансових структур для обслуговування економічної діяльності, пов'язаної з надприбутками;

• протиправне перекачування державних ресурсів недержавним суб'єктам підприємницької діяльності;

• створення фінансової бази для організації корпоративне-бюрократичних струк­тур;

• перекоси в ціноутворенні; значний спад виробництва у сфері економіки з низькою концентрацією ресурсів;

• наявність великих нефіксованих коштів у організованих злочинних угруповань, що використовуються для підкупу осіб, уповноважених виконувати функції держави.

До організаційно-управлінських факторів, що безпосередньо зумовлюють службові злочини в Україні, належать недоліки меха­нізму функціонування системи державного управління та форму­вання його апарату, а саме:

• система державного управління залишається спрямованою на охоплення державним регулюванням широких сфер суспільного життя, особливо в економіці, без реальної на те необхідності;

• діяльність державного апарату здійснюється без належної її регламентації, що в багатьох випадках дає можливість службовим особам використовувати свої повноваження всупереч Інтересам служби;

• у нормативних актах необґрунтовано закріплюється альтерна­тивність при прийнятті того чи іншого рішення без чітко визначе­них критеріїв такого вибору;

• управлінська вертикаль формується за принципом особистої відданості працівників;

• відсутня система детального регламентування підбору та роз­становки кадрів апарату управління на конкурсних засадах з ура­хуванням їх професійного рівня та належних моральних якостей;

• недооцінюються механізми, які б обмежували можливість ро­бити політичну кар'єру лідерам і членам злочинних угруповань і відповідно впливати на управлінський апарат держави;

• відсутній механізм постійної ротації та горизонтального пере­міщення державних службовців.

Соціально-психологічні фактори проявляються, зокрема, в тому, що:

- система соціального контролю за діяльністю органів держав­ної влади і місцевого самоврядування, їх службових осіб не є дійовою і не забезпечує виконання покладених на неї функцій;

• система державного контролю розвивається екстенсивним шляхом;

• фактично поза державним контролем залишається діяльність службових осіб у таких важливих сферах, як формування і викори­стання бюджету, приватизація, ліцензування, діяльність митних і податкових, правоохоронних і судових органів;

• у системі державних органів, покликаних здійснювати соці­альний контроль, має місце тенденція до створення замкнутого се­редовища з певною системою взаємопідтримки та самозбереження, корупційними зв'язками контролюючих і контрольованих органів;

• відсутній належний механізм залучення громадян до здій­снення соціального контролю за діяльністю службових осіб органів влади і місцевого самоврядування;

• засоби масової інформації недостатньо виконують у сфері гро­мадського контролю притаманні їм функцій «четвертої влади».

Правові фактори — це перш за все:

• недосконалість чинного за­конодавства, яка знаходить свій прояв у тому, що воно не передба­чає цілісної системи заходів протидії корупції, необхідного впливу на її причини та умови;

• окремі чинні правові норми мимоволі спри­яють хабарництву;

• відсутні спеціальні правові норми, які б передба­чали відповідальність юридичних осіб за їх участь у службових зло­чинах;

• залишаються неврегульованими відносини особи з державою у сфері контролю за доходами та видатками, в тому числі відсутній обов'язок особи доводити правомірність одержаних доходів;

• мають місце значні недоліки в діяльності правоохоронних органів щодо виявлення, розслідування та судового розгляду фактів корупції.

Причини та умови службових злочинів відображають як загаль­ний стан суспільства, об'єктивно існуючі в ньому суперечності, так і суб'єктивні фактори, в тому числі недостатність політичної волі найвищих органів державної влади вести рішучу боротьбу з цим негативним соціальним явищем.