3. Держава та громадянське суспільство: комунікаційні аспекти і протиріччя третього тисячоліття.

Література: [5, 9, 15, 24, 35].

Методичні рекомендації: Написання реферату вимагає повторення таких понять як «держава» і «громадянське суспільство», які вивчалися студентами в межах дисципліни «Політологія» у третьому семестрі. Наступним кроком є розуміння процесу демократизації, що відбувається на теренах України. Саме взаємодія держави з її візаві – громадянським суспільством – визначає тип існуючого політичного режиму, також є важливим критерієм розвитку будь якого соціуму.

Встановлення правильного розподілу повноважень між інститутом держави і громадянським суспільством, порівняння історичних обставин виникнення інститутів представницької демократії в західних країнах із сучасними українськими, – дасть можливість зрозуміти в чому ж полягає конструктивний діалог між даними інститутами.

Тема №4. Громадськість та громадська думка в сфері паблік рілейшнз.

План

1. Поняття та види громадськості.

2. Підходи до визначення цільових груп громадськості.

3. Сутність громадської думки. Вивчення громадської думки.

4. Вплив на громадськість.

Література [2, 16, 21, 28-30, 33.]

Методичні рекомендації:

У першому питанні важливо зрозуміти поняття громадськості та аудиторії. Розглянути проблему формування активної громадськості. Ідентифікацію основних груп громадськості. Типологію груп громадськості: розподіл громадськості на зовнішню та внутрішню, типологію громадськості за американським дослідником Джеррі Гендриксом, класифікацію громадськості з точки зору ваги громадськості для організації.

Друге питання присвячене розгляду та характеристиці основних підходів до визначення цільових груп громадськості. Географічний підхід. Демографічний підхід. Визначення цільових груп громадськості згідно психографічного підходу. Підхід до визначення громадськості, враховуючи приховану владу. Підхід, який враховує статус особистості. Підхід, який враховує роль особистості у процесі прийняття рішень.

Третє питання вимагає аналізу дефініції «громадська думка». Визначення її характерних ознак: спрямованість, інтенсивність, стабільність, інформаційна насиченість, соціальна підтримка. Окреслення ролі вивчення громадської думки в паблік рілейшнз. Типологія досліджень громадської думки: соціологічні дослідження (дескриптні та аналітичні), комунікаційний аудит, неформальні дослідження.

Четверте питання має розглядати засоби впливу на громадськість, враховувати небезпеку маніпулятивних технологій у ПР. Боротьбу за увагу громадськості та, виходячи з цього, основні задачі паблік рілейшнз. Процеси інформації і процеси комунікації: збіг і розбіжності. Кодування і декодування як важливий елемент процесу комунікації. Комунікацію та її зворотній зв’язок. Взаємовплив комунікації та соціального оточення. Методику ПР – впливу на громадську думку.

Тематика рефератів:

4. Групове інтерв’ю (фокус група) як один із видів дослідження громадської думки.

Література: [18, 27, 29, 42].

Методичні рекомендації: Написання реферату з даної теми, вимагає розуміння студентами специфіки різних видів досліджень громадської думки, що допоможе скласти загальну картину у вивченні методу фокус групи. Враховуючи той факт, що спосіб колективного інтерв’ю лише починає входити у практику вітчизняних досліджень, варто на ньому зупинитися детальніше. У зарубіжних паблік рілейшнз сфокусовані групові інтерв’ю є найбільш поширеною формою дослідницької роботи, що базується на визначенні думки людей з тих чи інших проблем. У рефераті потрібно зазначити переваги інтерв’ювання цілої групи людей одночасно, на відміну від персонального інтерв’ю, вказати важливість і унікальність цього методу у вивченні звичок споживачів чи впливу спеціалізованих подій, ПР-програм на певні групи людей, поєднаних спільними інтересами.

Модуль № 2

Тема №5. Перформанс, виборчі кампанії.

План

1. Політичні перформанси.

2. Аудиторія і моделювання її поведінки.

3. Виборчі кампанії.

4. Політичні комунікації під час виборів.

Література [3-5, 9, 11, 15, 24, 28, 34]

Методичні рекомендації:

У першому питанні студенти знайомляться з поняттям спеціальних політичних подій і теорією перформансу. Зазначають основні ознаки успіху проведення спеціальних подій, приділяють значну увагу підготовці до їх проведення та різновидам спеціальних подій. Церемонії відкриття (мета церемонії відкриття, вибір персони, яка відкриває об’єкт, етапи офіційного відкриття, необхідність присутності ЗМІ на церемонії відкриття). Прийоми (правила проведення прийомів, мета проведення прийомів, класифікація прийомів – денні прийоми, вечірні прийоми, етапи підготовки до прийому). Презентації (поняття презентації, нагода презентації, етапи презентації, можливий сценарій). Конференції (класифікація конференцій, вимоги до ораторів, підготовка до конференції). Дні відчинених дверей. „Круглі столи”. Виставки (різновиди виставок, переваги, причини невдалих експозицій).

У другому питанні центральним поняттям стає “аудиторія” та моделювання її поведінки в тих або інших видах перформансу. Студенти мають розуміти відмінності між випадковими і інтегрованими аудиторіями, різновиди комунікативного простору і розвиток перфомансу. Сутність політичної кампанії. Основні типи масових кампаній (звертання уваги громадськості до явища або подій, інформування громадськості, освіта громадськості, закріплення установ та ліній поведінки, зміна установ громадськості, модифікація поведінки). Основні принципи діяльності масових кампаній. Елементи, які сприяють успіху проведення кампаній: просвітництво, планування, примушення, оцінка, повноваження.

Третє і четверте питання є взаємопов’язаними, так як передбачають розуміння стратегії і тактики паблік рілейшнз у виборчій кампанії. І якщо, готуючись до третього питання семінару, потрібно зупинитися на особливостях передвиборчої кампанії: факторах, якими відрізняються кампанії, загальних принципах організації виборчої кампанії, а також на особі кандидата та його підготовці до передвиборчої кампанії. То у четвертому питанні більше уваги слід приділити комунікативним особливостям виборчих кампаній. Зазначити параметри політичних комунікацій під час виборів. У даному випадку не зайвим буде зупинитися на штатному персоналі передвиборчої кампанії. Керівник виборчої кампанії. Голова комітету підтримки. Комітет підтримки. „Кухонний” кабінет. Скарбник кампанії. Комерційний директор. Юрисконсульт кампанії. Керівник групи добровольців. Відповідальний за графік кампанії. Відповідальний за зв’язок з громадськістю. Керівник штабу. Керівники спеціальних програм.

Важливим компонентом четвертого питання є також активізація явки виборців на вибори. Для цього необхідно розглянути заходи напередодні виборів. Заходи за 4-5 днів до виборів. Заходи за 2 дні до виборів. Заходи за день до виборів. Основні заходи у день виборів. Дії кампанії після виборів.

Тематика рефератів: