6. Політичний лобізм: досвід Великобританії, сша, Німеччини та України.

Література: [18, 28, 30-33, 42].

Методичні рекомендації: Політологи та ПР-технологи вказують на існування декількох підходів до оцінки феномену лобізму. Перший — заборонний; він прирівнює лобізм до злочинної діяльності і вимагає його ліквідації. Другий — регулятивно-правовий - розрізняє нелегальний і легальний методи лобіювання і по-різному його оцінює, вимагаючи виключення корупції із політичної практики. Відповідно до домінування цих підходів у різних країнах світу, існує різний правовий статус лобістів і лобіювання: у США, Канаді, Великій Британії лобістська діяльність регулюється законодавчо. Деякі закони з цього приводу є й у ФРН. У Франції лобістська діяльність фактично заборонена. У багатьох інших країнах законодавці на неї просто «заплющує очі». Виходячи з цього, в рефераті потрібно проаналізувати досвід діяльності американських та європейських груп «лобі». Законодавче оформлення та функціонування лобізму в Україні. Використання багатоманітних легальних лобістських технік на різних рівнях політичного й управлінського процесу змушує деяких політологів вважати, що лобіювання перетворюється в невід'ємну частину політичного процесу у плюралістичних демократіях з розвиненими механізмами групового процесу.

Тема №7. Паблік рілейшнз в кризових ситуаціях.

План

1. Визначення кризи. Типології криз.

2. Управління проблемами з метою запобігання кризових ситуацій. Управління в умовах кризи.

3. Комунікація в кризових ситуаціях.

Література [1, 2, 21, 27, 32].

Методичні рекомендації:

Перше питання передбачає розуміння ґенези поняття криза. В ньому також потрібно розкрити цілі кризового менеджменту. Події, які є кризовими для організації. Природні та неприродні кризи. Неочікувані, назріваючі, безперервні кризи. Вміти розрізняти типи криз, враховуючи неприємності, які вони можуть спричинити організації.

У другому питанні мова йтиме про управління проблемами з метою запобігання кризових ситуацій. Передчуття проблем, орієнтація на отримання користі, складання графіку дій, підтримка з боку керівництва. Інформування громадськості про ризик виникаючих проблем. Підготовка до ризику та його початок. Чинники, які повинна приймати до уваги організація, що опинилася у кризовій ситуації. Послідовні кроки процесу управління кризою. Помилки, які робляться організацією в умовах кризи. Рекомендації по запобіганню кризи.

Третє питання вимагає аналізу основних принципів комунікації у кризових ситуаціях. Важливо прослідкувати зв’язок організації зі ЗМІ в період кризи. Визначити фактори успіху комунікації в умовах кризи. Також актуально в третьому питанні врахувати як сприймається криза громадськістю. Роль чуток та заходи по організації боротьби з ними.

Тематика рефератів:

7. Подолання і уникнення кризових ситуацій на прикладах всесвітньовідомих підприємств та організацій.

Література: [18, 23, 30, 35].

Методичні рекомендації: Однією з функцій ПР, як вже зазначалося вище, є уникнення і подолання кризових ситуацій. Цей напрям отримав назву «кризовий менеджмент». Причинами криз можуть бути різноманітні фактори, як зовнішні (природного, чи техногенного характеру), так і внутрішні (проблеми в діяльності підприємства). Кризи змушують адміністрацію йти на певні зміни виробництва або ж діяльності. Потрібно також пам’ятати, що сама по собі кризова ситуація не здатна вирішуватися. З цих причин, у даному рефераті, пропонується дослідити комплекс заходів, що використовувалися різними підприємствами і організаціями (як світовими так і вітчизняними) для подолання кризових ситуацій. Саме такий напрям дослідження допоможе майбутнім фахівцям з документознавства та інформаційної діяльності краще розібратися в питаннях подолання викликів кризи економічного та політичного характеру, загроза від яких продовжує існувати в Україні.

Тема №8. Створення іміджу.

План

1. Імідж та його природа.

2. "Анатомія" іміджу.

3. Внутрішня громадськість і імідж організації.

4. Паблік рілейшнз - реклама іміджу.

Література [28, 30, 31, 40, 41].

Методичні рекомендації:

У першому питанні потрібно розглядати імідж як соціокультурне явище, його сутність і природу. Поняття іміджу. Соціальний стереотип та його вплив на масову свідомість. Основні властивості іміджу: неповнота, забарвлення, неточність. Ознаки іміджу. Імідж як спеціально створюваний образ для досягнення мети.

Друге питання висвітлює імідж у залежності від його суб’єкту: імідж лідера, політичних партій, держави, влади, бізнес-структури. В цьому питанні студенти мають співставити такі поняття як імідж та образ. Зазначити типи іміджу: дзеркальний імідж; бажаний імідж; корпоративний імідж; багатоманітний імідж; добрий або поганий імідж. Розуміти психологічні фактори сприйняття іміджу. Феномени, які здатні опосередковувати процес сприйняття (система цінностей електорату, установок, рольові переваги тощо). Архетипи, стереотипи, прототипи – явища масової свідомості, що впливають на сприйняття іміджу.

Відносно третього питання мова піде про доступність та розповсюдженість іміджу організації серед її службовців. Очікуваний та реальний імідж організації. Обставини, з яких організації треба переглядати свій імідж. Умови розповсюдження реклами іміджу організації: об’єднання або роз’єднання організації, кадрові зміни, повідомлення про ресурси організації, інформування щодо виробничих послуг, інформування про історію росту фірми, повідомлення про клієнтів компанії, зміна назви організації, захист марки, надзвичайні ситуації.

Почати розгляд четвертого питання рекомендуємо з основоположних принципів та методологічних стратегій створення іміджу. Зокрема розглянути інструментарій іміджелогії (позиціювання, міфологізація, вербалізація, деталізація, акцентування, візуалізація тощо). Далі перейти до технологій побудови іміджу, засобів його формування та аналізу можливих стратегій упровадження. Мова йде про висвітлення рекламної стратегії через ЗМІ у структурі комунікативного простору. Окремо зупинитися на питаннях створення брендів як основи соціальних змістів. Цікавим у четвертому питанні, на наш погляд, буде розгляд психологічних війн та ролі пропаганди у формуванні іміджу. Адаптації іміджу до можливих змін суспільного середовища.

Тематика рефератів:

8. ПР-технології формування міжнародного іміджу держави.

Література: [5, 8, 12, 13, 30, 31].

Методичні рекомендації: Глобалізація міжнародного розвитку значно актуалізувала частину сучасних комунікацій і особливо міжнародні паблік рілейшнз. Під міжнародними ПР розуміють комунікації зі світовою громадськістю, що відбуваються в мультикультурному середовищі та спрямовані на гармонізацію стосунків між різними суб’єктами міжнародних відносин. В Україні традиційно склалося так, що поняття паблік рілейшнз більше стосується ділових відносин, торгівлі, реклами. Але сучасні тенденції, такі як: інтернаціоналізація економічного, політичного та культурного життя, зростання значення світової громадської думки, міжнародної підтримки у вирішенні глобальних проблем та розв’язанні конфліктів, сприяють зростанню взаємозалежності всіх суб’єктів міжнародних відносин. І якщо наша країна не хоче залишитися поза межами цих процесів, їй потрібно розробляти ефективну програму формування позитивного іміджу країни. Невільно на думку спадають слова відомого діяча з ПР С. Блека: «Думай глобально, але дій локально».

Основними завданнями, які стоять перед студентами при написанні реферату на цю тему, є визначення іміджевих стратегій таких розвинутих країн світу як Великобританія, США, Данія, Японія, Франція, Польща та ін. Розгляд їх світових брендів та діяльності інформаційно-аналітичних агентств, що забезпечують національні інтереси країн у міжнародному співробітництві. Використовуючи порівняльний метод, варто розкрити стан справ ПР-технологій у формуванні міжнародного іміджу України, пам’ятаючи про те, що ПР-технології посилюють ефект зовнішньої політики, підкреслюють значущість країни у світовій ієрархії.

Рольова гра:

«Створення іміджу політика в процесі передвиборчої кампанії»

Кількість учасників – 20 чол.

1. Головні дійові особи – кандидати на виборні посади – 2 чол.

1. Іміджмейкери – 4 чол.

2. ЗМІ – телеведучий, кореспондент – 2 чол.

3. Виборці – 12 чол.

План дій:

1. Організація рекламної кампанії в пресі, на телебаченні, на великих інформаційних щитах;

2. Розповсюдження друкованих засобів агітації (листівок);

3. Проведення зустрічей з виборцями;

4. Теледебати з опонентом;

5. Обрання кандидата.

Втілення плану дій:

1. Розміщення плакатів на інформаційних щитах; представлення біографій кандидатів; створення та розповсюдження агітаційних листівок, опублікування рекламних статей у пресі.

2. Зустріч політиків з виборцями де присутні ЗМІ:

• представлення кандидатів виборцям;

• відповіді на питання від виборців;

• проведення прес-конференції з журналістами;

• підведення підсумків.

2. Зустріч кандидатів на виборні посади (телевізійні дебати).

3. Голосування та підведення підсумків.

4. Обговорення запропонованих імідж-проектів, визначення сильних та слабких сторін.