Наприклад: Моисеев В.А. Паблик рилейшнз. Теория и практика. - К.: ВИРА – Р, 1999. – 376 с.

• У додатках, які надаються наприкінці реферату, наводяться таблиці, ілюстрації та інші допоміжні матеріали.

3.Реферат починається з титульного аркуша. Записи на ньому містяться таким чином:

Кременчуцький державний університет імені Михайла Остроградського, Кафедра соціально-політичних наук

-Назва реферату

- Виконав студент групи

Кременчук 2010

4.Вступ, кожний розділ і заключна частина, які розміщуються у вказаній послідовності, починаються з нової сторінки. Заголовки розділів реферативного дослідження слід розміщувати посередині рядка і писати великими літерами без крапки наприкінці й не підкреслюючи. Перенос слів у заголовку не допускається. Відстань між заголовками та наступним рядком повинна дорівнювати пропущеному рядку. Текст розміщується на сторінці, обмеженій полями: ліве – 30 мм, праве – 10 мм, верхнє та нижнє – 20 мм. Сторінки нумеруються в правому верхньому кутку арабськими цифрами без крапки наприкінці, додержуючись наскрізної нумерації. Першою сторінкою є титульний аркуш, на ньому номер сторінки не проставляється.

5.На цитати або погляди того чи іншого автора у рефераті треба давати посилання, які робляться мовою оригіналу. При цьому необхідно посилатись на порядковий номер видання у списку літератури та вказувати сторінку. Наприклад: за визначенням В. Королько «паблик рилейшнз - профессия, ориентированная на такое оказание услуг, где основное значение имеют интересы общественности, а не собственная выгода» [4, с.458]. Це означає, що дане видання міститься у списку літератури за порядковим номером – 4. Друга цифра – 458 – означає номер сторінки, звідки взята цитата.

6.Оцінка реферату враховує ступінь розкриття теми, обсяг залученої літератури, змістовність викладення фактів, рівень самостійності міркувань. Важливо, щоб реферат був написаний відповідно до теми, а його структурні підрозділи повністю розкривали проблему дослідження. Також враховуються логічність, послідовність викладення, пропорційність структурних підрозділів (вступ, основна частина, висновки), орфографія та пунктуація, грамотне оформлення (цитати, посилання).

4. Методичні поради до конспектування рекомендованої літератури

Одним з видів самостійної роботи студента є підготовка до семінарського заняття. Вивчення рекомендованої літератури передбачає конспектування основних думок, викладених автором у монографії, посібнику, підручнику чи науковій статті. Складання конспекту необхідно вести обдумано, охайно, чітким почерком в окремому зошиті. Можливо, основні моменти виділяти іншим кольором.

Автор «Методичних рекомендацій» пропонує вам наступний план складання конспекту:

1. Перед складанням конспекту необхідно ретельно ознайомитись з планом семінарського заняття та списком літератури. Переглянути конспект лекцій з даної теми. Відмітити питання, що потребують самостійного вивчення.

2. Уважно прочитати розділи, які потребують конспектування. При цьому необхідно виділити основну думку автора, його позицію, структуру викладення аргументів. Якщо цього не досягнуто, рекомендований текст потрібно ще раз перечитати.

3. Підготувавшись до конспектування, студент виписує у зошит лише тези – положення, а не переписує текст. Саме ведення конспекту в формі тез вимагає творчого опрацювання матеріалу та допомагає тривалому його засвоєнню.

4. Найбільш важливі думки автора можна виписувати в зошит у формі цитат. Цитування вимагає посилання на автора, повну назву його монографії (посібника). Кожна цитата береться в лапки. Після цитати бажано викласти свій висновок, де міститься власна позиція щодо процитованої думки автора.

5. З того чи іншого питання студенту потрібно переглянути декілька праць і на основі їх позицій, думок сформувати особисту точку зору з конкретної проблеми. При цьому посилання на кожного автора окремо повинно бути обов’язковим.

6. Ретельно опрацюйте джерела та літературу з потрібного вам питання. Пам’ятайте, що література може бути застаріла та ідеологізована, тому перегляньте обов’язково і сучасні публікації, які належать до вашої проблеми.

7. Простежте за чіткою систематичністю вашого конспекту. Почніть з чіткого визначення теми та складання плану. В кінці законспектованого матеріалу напишіть джерела та літературу, які були вами використані. Постійне конспектування рекомендованої літератури – запорука успішного вивчення дисципліни „ПР-технології”.

5 Тестовий контроль оцінки знань

Тестовий контроль оцінки знань з ПР-технологій – це лише одна з форм перевірки знань та вмінь студентів з предмету, особливості якого вимагають здатності студентів не тільки орієнтуватись у взаємодії державних органів влади, недержавних організацій з населенням міста регіону чи країни в цілому, а й розумітися на нормативно-правовій базі суспільства, аналізувати психологічний стан окремої людини чи колективу.

Отримані знання студенти виявляють в письмовій, усній формах, беруть участь у дебатах, конференціях, рольових іграх. Тому проводиться тестовий контроль оцінки знань як підготовка до узагальнення результатів першого та другого навчальних модулів.

Тестовий контроль оцінки знань з ПР-технологій до першого модулю охоплює перші чотири теми: від загальної теорії, історії виникнення і розвитку паблік рілейшнз до теоретичних положень середнього рівня, які розкривають інструментарій ПР, взаємовідносини зі ЗМІ, громадськість та громадську думку в сфері паблік рілейшнз.

Тестовий контроль оцінки знань з ПР-технологій до другого модулю охоплює питання практичної діяльності ПР стосовно України, світу та допомагає розкрити знання по 5 – 8 темам курсу: від ефективних політичних перформансів та виборчих кампаній до створення привабливого іміджу індивіда чи організації в сучасних умовах.

Тестові завдання розподілені на чотири частини заради об`єктивності оцінювання реальних знань та мають типовий за рівнем складності характер, теж чотирьох рівнів.

Частина 1. Алгоритмічний і частково творчий рівень пізнання. Умови виконання завдання: дати коротке визначення понять відповідного модуля.

Пояснення. При визначенні кожного з понять має бути викладено його зміст – сукупність відмінних ознак і визначено об’єм – сукупність предметів (явищ, процесів), відображених у даному понятті. Оскільки різні автори підручників дають різні визначення понять, то при оцінюванні відповіді студента значення має не тільки його здатність відтворити відомі поняття, але й уміння серед існуючих підходів виділити «ключові слова», за допомогою яких висловлювати власні судження щодо предметів, явищ і процесів, їх властивостей, критично осмислити певні погляди.

Частина 2. Репродуктивний рівень пізнання. Умови виконання завдання: визначити чи є правильним наведене нижче твердження.

Пояснення. Тестове завдання підготовлене таким чином, що деякі із запропонованих положень є правильними або ж помилковими. Своє ставлення до наведених тверджень студенти виражають відповідно з позначкою «так» або «ні», відображаючи таким чином ступінь оволодіння навчальним матеріалом.

Частина 3. Алгоритмічний рівень пізнання. Умови виконання завдання: визначити правильні положення з наведених тестів.

Пояснення. Використання даного покажчика зумовлене тим, що в суспільному житті часто доводиться зустрічатися з вирішеннями завдань, в основу яких покладається використання відомих алгоритмів (принципів, правил, процедур). Уміння вирішувати завдання алгоритмічного рівня, здатність бачити місце інституції паблік рілейшнз у функціональній системі – важливий показник рівня підготовки студентів.

Частина 4. Інтелектуально-пошуковий (творчий) рівень пізнання. Умови виконання завдання: „Що буде, якщо?”, „Чому саме так?”, „Чи можливе таке?”, „Які шляхи вирішення тієї чи іншої проблеми?”. Студентам потрібно викласти власну думку щодо суті запитання.

Пояснення. Вивчення того чи іншого навчального модуля має завершуватись перевіркою здатності студентів до елементарного раціонально-критичного осмислення суспільно-політичних явищ. Праця студента на даному рівні пізнання має сприяти формуванню навичок його громадянського самовираження, засобом чого стає побудова аргументованих гіпотез тих чи інших управлінських рішень. Під час роботи студентів над творчими завданнями аналізується їх здатність розібратися в умовах завдання і знайти нетрадиційне рішення.

Кожне запитання тест-завдання оцінюється в балах, кількість яких залежить від їх складності, а в сумі всі частини завдання складають 12 балів. Завдання першої частини оцінюються по 1 балу за питання, у другій – по 0,5 балів за питання, у третій – по 1 балу, і у четвертій частині – по 2,5 балів за відповідь на одне питання.

Тестові завдання виконуються за двома варіантами, кількість ксерокопій має дорівнювати кількості студентів у групі. Тестування проводиться відповідно до графіка, який доводиться до відома студентів ще на початку навчального семестру. Про модулі, за якими планується проведення тест-контролю, викладач попереджає студентів не пізніше, ніж за тиждень. Для виконання всього тестового завдання надається сорок п’ять хвилин.

Орієнтовані завдання для модульного тест-контролю

Частина 1. Дайте визначення поняття: Комунікативна кампанія __________; Політичні технології ________; Громадянське суспільство _____________.

Частина 2. Визначте чи правильно наведене твердження:

1. Як засіб впливу на владу, політичне лобіювання здійснюється в такому напрямі - прямий підкуп посадових осіб. Так Ні.

2. Взаємодія держави з громадянським суспільством визначає форму правління в державі Так Ні.

3. Обов’язковим атрибутом, інструментом використання політичної технології є політична дія. Так Ні.

4. Важливим моментом, від якого залежить робота державних ПР, є моделювання зворотного зв’язку.. Так Ні.

Частина 3. Виберіть правильні відповіді:

1.При використанні вербальної сфери застосовують такі методи:

А. метод екстраполяції.

Б. метод аналогії.

В. метод інтерпретації.

Г. раціонально-критичний.

Д. метод експертних оцінок.

Е. деталізація.

2. Різноманітні групи інтересів виконують певні суспільні функції. До них належать:

А. Формування правової свідомості, культури народу, його представників при владі.

Б. Розроблення методів аналізу та обробки даних інформаційного банку, виокремлення показників, які характеризують об’єкти та суб’єкти політики.

В. Артикуляція різноманітних суспільних інтересів.

Г. Регулювання сфери економічних відносин, прогнозування розвитку економіки, оподаткування і фінансового контролю.

Д. Оцінювання і аналізування умов політичного ринку.

Е. Здійснення тиску на суб'єктів прийняття рішень.

Частина 4. Розкрийте питання:

1. В чому полягає сутність процесу лобіювання?

2. Проаналізуйте відмінності у комунікаціях держава – суспільство за різних політичних режимів.

2. Питання для заліку з pr-технологій

Модуль № 1

1. ПР як складова частина ефективного управління.

2. Сфери діяльності ПР.

3. Демократизація суспільства - фактор розвитку ПР в Україні.

4. Тенденції розвитку світової ПР-індустрії.

5. Взаємозв’язки та відмінності паблік рілейшнз з іншими суміжними сферами громадської діяльності.

6. Історія виникнення і розвитку паблік рілейшнз.

7. Основні визначення паблік рілейшнз.

8. Принципи і функції паблік рілейшнз.

9. Передумови виникнення ПР.

10. Паблік рілейшнз як професія.

11. Стан законодавчої бази і правового регулювання ПР-діяльності в Україні.

12. Мас-медіа, основний інструмент зв'язків з громадськістю.

13. Особливості масових комунікацій.

14. Конкретні комунікативні події.

15. Формування комунікативного простору методами ПР.

16. Держава та громадянське суспільство: комунікаційні аспекти і протиріччя третього тисячоліття.

17. Поняття та види громадськості.

18. Підходи до визначення цільових груп громадськості.

19. Сутність громадської думки. Вивчення громадської думки.

20. Вплив на громадськість.

21. Реклама, як засіб зв'язків з громадськістю.

22. Маніпулювання громадською думкою та засоби для його запобігання.

23. Групове інтерв’ю (фокус група) як один із видів дослідження громадської думки.

Модуль № 2

24. Політичні перформанси.

25. Аудиторія і моделювання її поведінки.

26. Виборчі кампанії.

27. Політичні комунікації під час виборів.

28. Феномен політичної реклами: плюси і мінуси.

29. Формування стереотипів.

30. Лобіювання: сутність і особливості.

31. Методи лобіювання.

32. Лобіювання законодавчого процесу.

33. Внутрішній та зовнішній лобізм: основні відмінності.

34. Політичний лобізм: досвід Великобританії, США, Німеччини та України.

35. Визначення кризи. Типології криз.

36. Управління проблемами з метою запобігання кризових ситуацій.

37. Управління в умовах кризи.

38. Комунікація в кризових ситуаціях.

39. Роль чуток в умовах кризи. Боротьба з чутками.

40. Подолання і уникнення кризових ситуацій на прикладах всесвітньовідомих підприємств та організацій.

41. Імідж та його природа.

42. "Анатомія" іміджу.

43. Внутрішня громадськість і імідж організації.

44. Паблік рілейшнз - реклама іміджу.

45. Секрети іміджу сучасного політика.

46. Кодекси професійної поведінки та етики в галузі ПР.

47. ПР-технології формування міжнародного іміджу держави.

7. Критерії оцінювання знань студентів з паблік рілейшнз.

Основою для визначення оцінки на залікові є рівень засвоєння студентами матеріалу, передбаченого навчальною програмою відповідної дисципліни. При цьому викладач керується такими критеріями:

- оцінку “ВІДМІННО” заслуговує студент, який виявив всебічні, систематичні та глибокі знання навчально-програмного матеріалу, вміння вільно виконувати завдання передбачені програмою, який засвоїв основну та знайомий із додатковою літературою, що рекомендована програмою. Як правило, оцінка “відмінно” ставиться студентам, які засвоїли взаємозв'язок основних понять дисципліни в їх значенні для отриманої професії, які виявили творчі здібності в розумінні та використанні навчально-програмного матеріалу;

- оцінку “ДОБРЕ” заслуговує студент, який виявив повне знання навчально-програмного матеріалу, успішно виконує передбачені програмою завдання, засвоїв основну літературу, рекомендовану в програмі. Як правило, оцінка “добре” виставляється студентам, які показали систематичні знання з навчальної дисципліни та здібність до їх самостійного поповнення й оновлення в процесі подальшого навчання та професійної діяльності;

- оцінку “ЗАДОВІЛЬНО” заслуговує студент, який виявив знання основного навчально-програмного матеріалу в обсязі, необхідному для подальшого навчання та професійної діяльності, який справляється з виконанням завдань, що передбачені програмою, а також знайомий з рекомендованою літературою. Оцінка “задовільно” ставиться студентам, які допустили похибки у відповіді на заліку, але володіють необхідними знаннями для їх подолання під керівництвом викладача;

- оцінка “НЕЗАДОВІЛЬНО” ставиться студенту, який виявив вади в знаннях основного навчально-програмного матеріалу та допустив принципові помилки у виконанні передбачених програмою завдань. Як правило, оцінка “незадовільно” ставиться студентам, які не можуть продовжувати навчання та приступити до професійної діяльності без додаткових занять з відповідної дисципліни.

Критерії оцінювання знань студентів розроблені на підставі “Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 р. за №161, а також “Тимчасовим положенням про атестацію студентів”, затвердженого Вченою радою інституту 19 листопада 1996 р. (протокол №3).

8. Список літератури.

1. Алёшина И.В. Паблик Рилейшнз для менеджеров и маркетеров. - М.: Издательство «ГНОМ-ПРЕСС», 1997.-256 с.

2. Балабанова Л.В., Савельєва К.В. Паблік рилейшнз: Навч. посіб. – К.: Видавничий дім «Професіонал», 2008. – 528 с.

3. Бебик В.М. Как стать популярным, победить на выборах и удержаться на политическом Олимпе. - Киев, 1993.

4. Бебик В.М. Политический маркетинг и менеджмент.- Киев 1996.

5. Бебик В.М. PR в органах державної влади та місцевого самоврядування. К.: МАУП, 2003.

6. Бенедиктова В.И. О деловой этике и этикете. М.: Фонд «Правовая культура», 1994. – 176 с.

7. Блэк С. Паблик рилейшнз. Что это такое. / Пер. с англ. - М. Новости, 1990.-240 с.

8. Браун Л. Имидж - путь к успеху. - С.-Пб., 1996.

9. Бурдье П. Социология политики. - М., 1993.

10. Викентьев И.Л. Приемы рекламы и Рublic Relations. - С.-Пб., 1995.

11. Вишняк О.І., Ревель І.П. Дослідження і прогнозування виборів в Росії та Україні. – К.: Стилос, 1998.

12. Войтасик Л. Психология политической пропаганды. - М., 1981.

13. Грушин Б.А. Эффективность массовой информации и пропаганды: понятие и проблемы измерения. - М.,1979.

14. Дороти Доти. Паблисити и паблик рилейшнз / Пер. с англ. М.: Филин, 1996. - 285 с.

15. Иванов В.Я., Матвиенко В.Я., Патрушев В.И., Молодых И.В. Технологии политической власти. Зарубежный опыт. - Киев, 1994.

16. Имидж лидера. Психологическое пособие для политиков. - М., 1994.

17. Картер Гарри. Эффективная реклама. – М.: Прогресс, 1999.

18. Королько В.Г. Основи паблік рілейшнз. – М.: Рефл-бук, К.: Ваклер, 2000.

19. Костенко Н.В. Ценности и символы в массовой коммуникации. – К., 1993.

20. Медиа в выборах: между политикой и культурой / Под ред. Н.Костенко. – К.: Інститут соціології НАНУ, 1999.

21. Мельник Г.С. Маss Меdiа: психологические процессы и эффекты. - С-Пб., 1996.

22. Михалкович В.И. Изобразительный язык средств массовой коммуникации. - М., 1986.

23. Моисеев В.А. Паблик рилейшнз. Теория и практика. - К.: ВИРА – Р, 1999. – 376 с.

24. Морозова Е.Г. Политический рынок и политический маркетинг: концепции, модели, технологии. - М. «РОССПЭН», 1998.

25. Музыкант В.Л. Теория и практика современной рекламы. - М.: Евразийский регион, 1998.

26. Невзлин Л.Б. «Паблик Рилейшнз» - кому это нужно? Основы учебного курса. - М: Экономика, 1993. -222 с.

27. Ноэль - Нойман Э. Общественное мнение. Открытие спирали молчания. - М., 1996.

28. Ольшанский Д.В. Политический PR. – СПб: Питер, 2003.

29. Оссовський В.Л. Громадська думка: спроба соціологічної інтерпретації. – К.: Інститут соціології НАНУ, 1999.

30. Почепцов Г.Г. Имиджелогия: теорія и практика. – К.: „АДЕФ - Укр.”, 1998.

31. Почепцов Г.Г. Имиджмейкер. Паблик рилейшнз для политиков и бизнесменов. - Киев, 1995.

32. Почепцов Г.Г. Паблик рилейшнз или как успешно управлять общественным мнением. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Центр, 2004.

33. Почепцов Г.Г. Паблик рилейшнз. - Киев, 1996.

34. Почепцов Г.Г. Символы в политической рекламе. - Киев, 1997.

35. Почепцов Г.Г. Теория и практика коммуникации. - М.: Центр, 1998.

36. Рожков И.Я. Международное рекламное дело.- М.: ЮНИТИ - Банки и биржи, 1994.

37. Ромат Е.В. Реклама. - Киев, 1996.

38. Синява И.М. Паблик Рилейшнз в коммерческой деятельности: Учебник. – М.: „ЮНИТИ”, 1998.

39. Федотова Л.Н. Реклама в опросах общественного мнения. ВЦИОМ, 1994.

40. Шепель В.М. Имиджелогия. Секреты личного обаяния. - М., 1994.

41. Шейнов В.П. ПИАР „белый” и „черный”: Технология скрытого управления людьми. – М.: АСТ; Харвест, 2005.

42. Шомели Ж. Связи с общественностью / Ж. Шомели, Д. Уисман. – 9-е изд. – СПб: Нева, 2003.

Методичні вказівки семінарських занять з навчальної дисципліни «PR-технології» для студентів денної форми навчання усіх спеціальностей

Укладач: доц., канд.політ.наук О.А.Матета

Відповідальний за випуск: доц., канд. іст. наук С.Я. Фарина

Підп. до др. _______________ Формат 60х84 1/16. Папір тип. Друк ризографія.

Ум. друк. арк. _________. Наклад _____ прим. Зам. № _______. Безкоштовно.

Видавничий відділ КДУ

імені Михайла Остроградського

39614, М. Кременчук, вул. Першотравнева, 20

34