- •Рецензенти:
- •Тема 1. Національна економіка: загальне та особливе 10
- •Тема 2. Наукові основи національних економік 41
- •Тема 3. Економічний потенціал національної економіки .71
- •1.2. Передумови становлення і розвитку національної економіки
- •Поняття про Систему національних рахунків (снр), мета створення і використання
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 1
- •1.2. Передумови становлення і розвитку національної економіки
- •Тема 1
- •Тема 1
- •1.3. Принципи і фактори функціонування, структурні елементи національної економіки
- •Тема 1
- •Тема 1
- •28 Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 1
- •1.4. Поняття про Систему національних рахунків (снр), мета створення і використання
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Моделі організації національного господарства
- •Ефективність національної економіки
- •2.1. Теоретичні погляди на природу, характеристики і розвиток національних економік
- •Тема 2
- •Тема 2
- •Тема 2
- •2.2. Типи економічних господарських систем, критерії їх класифікації
- •Тема 2
- •Тема 2
- •Тема 2
- •Тема 2
- •2.3. Моделі організації національного господарства
- •Наукові основи національних економік 56 Тема 2
- •Тема 2
- •60 Тема 2
- •Тема 2
- •2.4. Ефективність національної економіки
- •Наукові основи національних економік 64 Тема 2
- •Тема 2
- •68 Тема 2
- •Тема 2
- •3.1. Поняття і структура сукупного економічного потенціалу країни
- •72 Тема з
- •76 Тема з
- •78 Тема з
- •80 Тема з
- •84 Тема з
- •3.3. Демографічний і трудовий потенціал
- •92 Тема з
- •94 Тема з
- •96 Тема з
- •100 Тема з
- •101 Економічний потенціал національної економіки
- •Тема 4 політика економічного
- •Тема 4
- •116 Тема 4
- •118 Тема 4
- •Тема 4
- •124 Тема 4
- •126 Тема 4
- •127 Політика економічного зростання і розвитку національної економіки
- •128 Тема 4
- •130 Тема 4
- •Структура ввп за категоріями кінцевого використання (%)
- •132 Тема 4
- •Тема 4
- •136 Тема 4
- •Інвестиції в основний капітал за джерелами фінансування
- •142 Тема 4
- •Тема 4
- •Питома вага реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової, %
- •Ут.Ч. Мало-відходні ресурсозберігаючі
- •Нових технологічних процесів
- •Тема 4
- •5.1. Формування господарських комплексів національної економіки
- •152 Тема 5
- •Тема 5
- •156 Тема 5
- •158 Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •176 Тема 5
- •178 Тема 5
- •Тема 5
- •5.4. Роль і значення споживчого комплексу
- •181 Господарські комплекси національної економіки
- •Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •6.1. Основні показники, що характеризують стан
- •190 Тема 6
- •Тема 6
- •6.3. Природоохоронна діяльність
- •Тема 6
- •Функціональна
- •Інфраструктура
- •Національного ринку
- •203 202 Тема 7
- •216 Тема?
- •224 Тема?
- •Тема 7
- •Роль держави
- •В регулюванні розвитку
- •Національної економіки
- •8.1. Об'єктивна необхідність державного регулювання
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 8
- •246 Тема 8
- •248 Тема 8
- •8.2 Еволюція ролі держави в економічних теоріях
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 8
- •258 Тема 8
- •259 Роль держави в регулюванні розвитку національної економіки
- •Тема 8
- •Тема 8
- •264 Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 9
- •Тема 9
- •Інструменти регулювання Напрями Цілі економічної політики
- •Тема 9
- •9.3. Адміністративні і правові методи регулювання
- •Тема 9
- •Тема 9
- •Тема 9
- •Тема 9
- •Тема 10
- •Програмування
- •Та прогнозування розвитку
- •Національної економіки
- •10.1. Сутність соціально-економічної стратегії
- •Тема 10
- •294 Тема 10
- •296 Тема 10
- •Класифікація прогнозів
- •10.3. Сутність стратегічного планування розвитку національної економіки
- •Тема 10
- •300 Тема 10
- •302 Тема 10
- •Тема 10
- •Види комплексних програм
- •Тема 10
- •Тема 11
- •Фінансові інструменти
- •Забезпечення функціонування
- •Національної економіки
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •11.2. Бюджет у системі інструментів регулювання економіки
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •330 Тема 11
- •331 Ння. Фінансові інструменти забезпечення функціонува
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •11.4. Податкова система і податне регулювання економіки
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 12
- •Грошово-кредитні інструменти
- •Забезпечення функціонування
- •Національної економіки
- •Тема 12
- •352 Тема 12
- •354 Тема 12
- •12.2. Інфляція в національній економіці
- •12.3. Цінове ренулювання економіки
- •356 Тема 12
- •Тема 12
- •360 Тема 12
- •Тема 12
- •Тема 13
- •Національна економіка
- •І міжнародна економічна
- •Інтеграція
- •13.1. Тенденції і фактори міжнародної економічної інтеграції
- •Тема 13
- •Тема 13
- •Тема 13
- •Тема 13
- •Тема 13
- •374 Тема 13
- •Тема 13
- •Тема 13
- •380 Тема 13
- •Тема 14
- •14.1. Поняття економічної безпеки та її роль у системі національної безпеки
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Співставлення фактичних даних з кількісними параметрами порогових значень макроекономічної безпеки
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Співставлений фактичних даних з кількісними параметрами порогових значень зовнішньоекономічної безпеки
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •410 Тема 14
- •Додатки
- •428 Додатки
Тема 5
Господарські комплекси національної економіки
165
ної продукції здійснює фактор часу, що, в свою чергу, обумовлює особливі форми розрахунків за неї, встановлення цін не лише за об'єкт, але й окремі види та етапи робіт.
Промисловість будівельних матеріалів при різноманітності її галузей спільні єдністю призначення виробленої ними продукції - будівництво - та використання в якості основної сировини нерудних корисних копалин.
Важливість будівельного комплексу для економіки будь-якої країни можна пояснити цілим рядом причин: капітальне будівництво, напевне, як ніяка інша галузь економіки, створює велику кількість робочих місць і споживає продукцію багатьох галузей народного господарства. Економічний ефект від розвитку цієї галузі полягає у мультиплікаційному ефекті коштів, вкладених у будівництво. Адже з розвитком будівельної галузі будуть розвиватися: виробництво будівельних матеріалів і відповідного обладнання, машинобудівна галузь, металургія і металообробка, нафтохімія, виробництво скла, деревообробна і фарфоро-фаянсова промисловості, транспорт, енергетика тощо. І, вочевидь, як ніяка інша галузь економіки, будівництво сприяє розвитку підприємств малого бізнесу, особливо того, який спеціалізується на оздоблювальних і ремонтних роботах, на виробництві та встановленні вбудованих меблів і т. ін.
Криза 90-х років XX ст. наклала свій відбиток і на розвиток будівельного комплексу. Нарощування кризових явищ в економіці у 1995 р. викликало подальше зменшення інвестицій, погіршення стану будівельного комплексу, його дестабілізацію. На рубежі XX ст. намітилась прогресивна тенденція зростання інвестицій в основний капітал і обсягів будівельно-монтажних робіт, хоча складною проблемою залишилося незавершене будівництво, що свідчить про зниження ефективності використання інвестицій в основний капітал. Проте, в сучасних умовах розгортання економічної кризи будівельний комплекс постраждав найвід-чутніше, оскільки першим увійшов в кризу. Основні показники, що характеризують стан і перспективи розвитку будівельного комплексу, представлені у таблиці 5.5. Коригування розвитку будівельного комплексу після подолання кризових явищ постає одним із найважливіших завдань національної економіки. Однак, без глибоких інноваційних перетворень, належного рівня розвитку будівельних матеріалів, росту продуктивності праці,
відповідної техніки неможливо підняти будівельний комплекс до європейських стандартів. Промисловість будівельних матеріалів, відчуваючи нестачу фінансових ресурсів, не маючи змоги оновлення виробничих фондів, погіршила якість та знизила конкурентоспроможність виготовлених матеріалів і конструкцій та допустила додаткові витрати виробництва, що відповідно позначається на рівні рентабельності. Подальший розвиток будівельного комплексу буде визначатися розвитком його матеріально-технічної бази.
Таблиця 5.5
Динаміка інвестицій у будівельному комплексі (у % до попереднього року)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2009 |
Індекс |
20ОО |
2002 |
2003 |
2004 |
20О5 |
2006 |
2ОО7 |
2О08 |
(попередні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
дані) |
Інвестиції в основний капі- |
114.4 |
108.9 |
131,3 |
128.0 |
101,9 |
119.0 |
129.8 |
97.4 |
47.7 |
тал |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Будівельних робіт |
100.4 |
94.2 |
126,5 |
117,2 |
93.4 |
109.9 |
115.6 |
85,7 |
45.1 |
Інвестицій у житлове будів- |
106.0 |
111.6 |
125.8 |
117.9 |
108.9 |
127,5 |
131,4 |
88,1 |
50,1 |
ництво |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Джерело: ДаніДержкомстату України
Зважаючи на місце та значення будівельного комплексу в розвитку економіки постає завдання відповідного впливу держави на його розвиток і функціонування.
Одним із методів такого впливу є індикативне планування капітального будівництва, що охоплює капітальні вкладення, проектно-розшукові роботи і роботи проектних організацій, будівельного виробництва та розвитку потужностей будівельно-монтажних організацій. Важливою складовою державного регулювання будівельної індустрії є сприяння системному підходу до ресурсного забезпечення галузі будівництва, яке включає фінансові ресурси, трудові ресурси, обладнання, конструкції, матеріали. Головними джерелами інвестування у капітальне будівництво виступають:
- власні нагромадження;
166
амортизаційні відрахування;
асигнування державного бюджету;
використання кредитів державного бюджету;
надходження від продажу майна, яке не використовуєть ся;
- кошти від здачі в оренду будівельного майна та ін.
Особливим видом будівництва виступає зведення житла. Зважаючи на соціальну значимість цього виду будівництва, завдання держави полягає в посиленні її впливу на його здійснення. Поряд з цим, розвиток житлового будівництва обґрунтовано вважається одним з важливих каталізаторів економічного піднесення. Це пов'язано з мультиплікативним ефектом, який отримує економіка завдяки інвестиціям у житлове будівництво. Вони стимулюють розвиток реального сектора економіки та ведуть до зростання обсягів виробництва у багатьох галузях, пов'язаних із будівництвом (промисловість будівельних матеріалів, машинобудування, деревообробна промисловість, транспорт та ін.). Опосередковано задіяні галузі виробництва товарів побутового характеру через зростання потреби у новоселів у придбанні меблів, електропобутових приладів тощо. За підрахунками фахівців, кожна гривня, вкладена у будівництво житла, дає 2,6-3 грн. приросту ВВП, а додаткове робоче місце у житловому будівництві забезпечує роботою 5-6 працівників у інших галузях. Таким чином, інвестиції у житлове будівництво дозволяють вирішити соціальні проблеми і підвищити рівень добробуту населення. Звідси необхідність ефективного стимулювання розвитку та регулюванні ринку будівництва житла в країні.
Пожвавлення інвестиційної діяльності, починаючи з 1998-1999 рр., прийняття ряду законодавчих актів, зокрема законів «Про планування і забудову територій», «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів» та ін. сприяли набуттю досвіду діяльності будівельними організаціями та підприємствами. Але й сьогодні залишається багато невирішених проблем економічного, законодавчого характеру, які суттєво ускладнюють розвиток цієї галузі та її ефективність. Це пов'язано, в основному, з виникненням цілого комплексу питань щодо ресурсного забезпечення житлового будівництва, реконструкції наявного житлового фонду, механізму залучення коштів населення для
Господарські
комплекси
національної
економіки
таких цілей. Розвиток та ефективність приватних будівельних фірм та інфраструктури житлової індустрії, що не мали відповідного законодавчого забезпечення, призвели до виникнення порушень і зловживань. Усунення накопичених проблем вимагають відповідної державної політики. Не отримали достатнього розвитку форми впливу держави на розвиток житлового будівництва, що включають стимулювання залучення коштів учасників будівництва. Основними інструментами впливу держави на активізацію таких процесів повинні стати надання приватним забудовникам пільг і кредитів. Важливими інструментами цієї політики повинні стати роздержавлення підприємств, створення приватних фірм з виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, створення бірж, інвестиційних та інших фондів, іпотечних і житлових банків, страхових компаній та інших ринкових структур. Щодо сприяння окремим громадянам, особливо пільгових категорій, у вирішенні їх житлових проблем, то вагомим інструментом повинні стати збереження права на державне забезпечення житлом у межах запроваджених норм, субсидії, пільгові кредити, одержання житла у власність на виплату.
Таким чином, сприяння розвитку і функціонуванню окремих галузей будівельного комплексу, в першу чергу, має здійснюватися за рахунок виваженої інвестиційної політики. Щодо найважливіших інвестиційних проектів у будівельному комплексі, то основна увага повинна насамперед стосуватися модернізації і розширення високоефективних будівельних матеріалів і конструкцій, освоєння нових потужностей на базі енергозберігаючих технологій.
Серед ключових господарських комплексів національної економіки одне із вирішальних місць посідає агропромисловий комплекс. Аграрно-промисловий комплекс (АПК)- це сукупність галузей національної економіки, які здійснюють виробництво та переробку сільськогосподарської сировини, обслуговування самого сільського господарства, насичення внутрішнього ринку продовольством та забезпечують експорт продовольчих товарів і сировини. В результаті АПК є складною виробничою системою, що включає декілька сфер діяльності. Перша - виробництво засобів виробництва для всіх галузей, пов'язаних із сільським господарством (тракторне машинобудування, виробництво сільгоспмашин, устаткування для тваринництва
168