Тема 5

Господарські комплекси національної економіки

171

регулювання залежать переважно від рівня економічного і соці­ального розвитку господарства, рівня збалансованості попиту і пропозиції на аграрних ринках, а головними його напрямами є регулювання цін і фермерських доходів, бюджетне фінансуван­ня, кредитування, оподаткування, стабілізація ринку сільсько­господарської продукції.

Суттєвим елементом державного регулювання АПК є розви­ток його програмних форм, яке б регулювало як макроекономіч-ні пропорції, так і орієнтовані на вирішення проблем окремих галузей і сфер АПК. У конкретних програмах відображені всі функціональні напрями державного регулювання: законодавчі, фінансові, митні, кредитні, податкові, цінові тощо. Незважаючи на те, що ці програми носять обов'язковий характер насамперед для державних підприємств і підприємств-монополістів, їх ре­комендаційний вплив дозволяє також внести узгодженість при розв'язанні багатьох проблем розвитку АПК.

Керована організація вітчизняного агроринку на засадах державного протекціонізму у поєднанні з механізмами само­організації повинна перетворитися у важливий чинник його розвитку.

Пріоритетами державної політики у цій сфері мають бути:

• комплексні заходи щодо підтримки малих форм сільсько­ господарського виробництва, розвитку прямого марке­ тингу, стимулювання формування кредитних спілок, ко­ оперативних банків у сільській місцевості, агросервісних кооперативів, створених виробниками;

• формування земельного ринку та іпотеки земель сільсько­ господарського призначення, запровадження моніторингу розвитку ринків з метою запобігання зловживань:

• підтримка експортної орієнтації аграрного сектора особли­ во у короткотерміновій перспективі шляхом додаткового інвестування сільського господарства, розвитку ринкової інфраструктури;

• підтримка розвитку інноваційної моделі відповідно зі світовими тенденціями шляхом проведення відповідних наукових досліджень та стимулюючого в цьому напрямі законодавства, підвищення екологічної безпеки землеко­ ристування.

Важливими напрямами регулятивної діяльності держави повинні стати структурні трансформації аграрного сектора шляхом відповідної стратегії формування земельного ринку, створення системи іпотечного кредитування з рівним досту­пом до кредитів як великих сільськогосподарських підприємств, так і дрібних землевласників. Структурна перебудова АПК має торкнутися розвитку переробної галузі, виробництва сучасної сільськогосподарської техніки та формування замкнутого циклу

виробництва.

Для подолання інвестиційної кризи в аграрному секторі серед широкого комплексу заходів державної інвестиційної політики особливого значення набувають створення сприятливого ін­вестиційного клімату, зокрема через взяття державою на себе частини ризиків, збільшення обсягів і ролі державних інвестицій у структурній політиці, а також сприяння залученню іноземних інвестицій. Держава має виконувати функції стратегічного ін­вестора, стимулювати та підтримувати інвестиційну діяльність середнього і малого підприємництва. Шляхом цінового регулю­вання та квотування обсягів і структури товаровиробництва держава може безпосередньо підтримувати рівень прибутковості та рентабельності сільськогосподарських підприємств, обмеж­увати ринкові ціни монополістів, запроваджуючи жорстке анти-монопольне законодавство.

Транспорт - найважливіша галузь національної економіки, що забезпечує перевезення вантажів та пасажирів, передачу і розповсюдження інформаційних потоків, необхідних для задо­волення потреб населення, нормального функціонування ви­робничих процесів усіх суб'єктів господарювання та управління

державою.

Транспортний комплекс - це сукупність різних видів тран­спорту, що залежать і доповнюють один одного, забезпечуючи ефективне використання кожного виду. Транспорт - це одна з базових галузей, що формують інфраструктуру економіки та забезпечують взаємозв'язок усіх її елементів.

Недостатній розвиток транспортного комплексу є тим факто­ром , що кардинально обмежує можливості розвитку та реалізації економічного потенціалу країни. В Україні, наприклад, дорожнє господарство не відповідає європейському рівню за багатьма показниками. Показник густоти автомобільних шляхів в Укра-

172