9. Методика закриття рахунків, формування собівартості об’єктів діяльності та фінансових результатів.

На ПОСП «Нива» рахунки закриваються наступним чином. Рахунок вважається закритим тоді, коли на ньому немає залишку. На рахунку 23 “Виробництво” обліковують витрати (за дебетом) і вихід продукції (за кредитом).

Якщо продукцію з основного виробництва оприбутковують протягом року за плановою собівартістю, то в кінці року обчислюють фактичну собівартість продукції і доводять її планову собівартість до фактичної. Запис роблять по кредиту рахунку 23 і дебету тих рахунків, на які віднесена продукція. Позитивна калькуляційна різниця (витрати більші за планову собівартість продукції) відображається звичайним записом, а негативна – методом “червоне сторно”. В результаті списання калькуляційних різниць здійснюється закриття аналітичних рахунків з обліку виробництва.

Таким чином, по дебету рахунку 23 будуть відображені фактичні витрати на виробництво, а по кредиту рахунку 23 ці витрати списані шляхом оцінки готової продукції, виконаних робіт і послуг за фактичною собівартістю.

Якщо продукцію із виробництва оприбутковано за справедливою вартістю, то закриття рахунку 23 “Виробництво” відображається під час оприбуткування продукції, а додаткові витрати, які виникають після цього, відносять на рахунок 940 “Витрати від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю”.

Закриттям рахунків завершується бухгалтерська робота за звітний рік. До закриття рахунків потрібно відобразити на них господарські операції за звітний рік по 31 грудня включно, врахувати результати повної інвентаризації, яка проводиться в кінці року.

По дебету рахунку 39 “Витрати майбутніх періодів” обліковують витрати, пов'язані з освоєнням нових виробництв, спорудженням тимчасових літніх таборів для утримання тварин, облаштуванням силосних траншей, сплатою авансом орендних платежів, передплатою на газети, журнали, періодичні та довідкові видання. Ці витрати відносять на об'єкти обліку при настанні відповідних облікових періодів: дебет рахунків 23 “Виробництво”, 91 “Загальновиробничі витрати”, 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут” та інші і кредит рахунку 39. По рахунку 39 на кінець року може бути дебетовий залишок у сумі витрат, що мають бути списані в послідуючих облікових періодах.

До загальновиробничих витрат, які обліковуються по дебету рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”, відносяться виробничі накладні витрати на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного й допоміжного виробництва.

Детальний перелік загальновиробничих витрат наведено в П(С)БО 16 “Витрати”.

Загальновиробничі витрати групують за галузями виробництва, тому для їх обліку доцільно виділити окремі субрахунки:

911 “Загальновиробничі витрати рослинництва”;

912 “Загальновиробничі витрати тваринництва”;

913 “Загальновиробничі витрати промислових виробництв”.

Загальновиробничі витрати відносять на собівартість тільки тієї продукції, яка виробляється в даній галузі.

П(С)БО 16 “Витрати” передбачає, що загальновиробничі витрати

розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду.

Згідно П(С)БО 16 “Витрати” загальновиробничі витрати поділяться на постійні і змінні.

До змінних загальновиробничих належать такі витрати, які змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Фактична сума змінних витрат списується на виробництво і включається у собівартість продукції: дебет рахунку 23 “Виробництво” і кредит рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”.

До постійних загальновиробничих належать такі витрати, які залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні загально виробничі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат при нормальній потужності. Якщо фактична потужність нижча за нормальну, то відповідна частина постійних загально виробничих витрат відноситься на собівартість реалізації, тобто в дебет рахунку 90 “Собівартість реалізації”.

В рослинництві можна виділити три групи аналітичних рахунків:

Рахунки по обліку витрат, які підлягають розподілу в кінці року.

Рахунки по обліку витрат під культури урожаю поточного року.

Рахунки по обліку витрат під урожай майбутніх років.

Аналітичні рахунки третьої групи відображають витрати під урожай майбутніх років, тому їх в кінці року не закривають, а суми витрат показують як незавершене виробництво, що залишається по дебету рахунку 23 “Виробництво”. Отже, в рослинництві закривають рахунки першої і другої груп.

Починають закриття із розподілу загальних витрат на зрошення та осушення земель, їх вапнування та гіпсування. Потім списують витрати по догляду за олезахисними насадженнями, розподіляючи їх на культури на які впливають такі насадження.

Перед закриттям рахунків другої групи на них списують частину витрат бджільництва, що відносяться на запилення сільськогосподарських культур. Цей розрахунок має зробити агрономічна служба разом з пасічниками.

Витрати на обробіток площ, на яких загинув урожай внаслідок стихійного лиха, списуються на надзвичайні витрати. Якщо площа повністю загиблих посівів була пересіяна, на надзвичайні витрати відносяться лише вартість насіння, витрати на передпосівний обробіток ґрунту, посів та інші роботи, які виконуються знову при пересіві новою культурою (повторювані витрати). Витрати на лущення стерні, підняття зябу і снігозатримання, вартість добрив та витрачені на їх внесення суми тощо (неповторювані витрати) списуються в розрізі статей на пересіяну культуру.

Після закриття рахунків першої групи та уточнення суми витрат приступають до закриття рахунків другої групи. Цей процес відбувається одночасно з калькулюванням собівартості продукції.

Послідуючі витрати на виконання операцій по підготовці продукції до реалізації та її проведення відносяться на витрати зі збуту.

Собівартість побічної продукції рослинництва визначається виходячи із розрахунково-нормативних витрат на збирання, транспортування, пресування, скиртування та інші роботи, пов'язані із заготівлею побічної продукції.

При калькулюванні вартість побічної продукції виключається із загальної суми витрат.

Закриття рахунків по тваринництву роблять після калькуляції собівартості по рослинництву.

Рахунки по обліку витрат і виходу продукції промислових виробництв закривають паралельно з рослинництвом і тваринництвом.

Методичними рекомендаціями передбачено первісне визнання сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів відображати за дебетом рахунку 27 “Продукція сільськогосподарського виробництва” і кредитом рахунку 23 “Виробництво”. При цьому продукцію оцінюють за її справедливою вартістю, а відхилення від неї показують на субрахунках 710 “Дохід від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю” (дохід від первісного визнання) і 940 “Витрати від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю” (витрати від первісного визнання) в кореспонденції з рахунком 23 “Виробництво”.

Ми вважаємо, що так записувати не логічно. Сума витрат не може змінюватися від способу оцінки одержаної продукції. Саме для підрахунку витрат призначений дебет рахунку 23 “Виробництво” і їх не можна збільшувати за рахунок доходів.

Тому дохід від первісного визнання сільськогосподарської продукції пропонуємо відображати за дебетом рахунків 21 “Поточні біологічні активи” і 27 “Продукція сільськогосподарського виробництва” з кредита субрахунку 710 “Дохід від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю”, а не із кредиту рахунку 23 “Виробництво”. Такий порядок обліку забезпечує одержання інформації про суму фактичних витрат і відображення отриманої продукції в оцінці за її справедливою вартістю.

Витрати, які проведені після оприбуткування продукції (наприклад, доробка зерна на току), відносять в дебет рахунку 23 “Виробництво”. Списують їх в дебет субрахунку 940 “Витрати від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю” з кредита рахунку 23 “Виробництво”.

Таким чином, первісне визнання сільськогосподарської продукції і відображення його згідно методичних рекомендацій забезпечує накопичення по дебету рахунку 23 “Виробництво” витрат і доходів на суму перевищення вартості продукції над витратами . Якщо дохід на суму перевищення вартості продукції над витратами не списувати на рахунок 23 “Виробництво”, то по дебету його буде лише сума фактичних витрат, що робить економічну інформацію більш доступною.

Продукція власного виробництва, яка використовується знову у процесі виробництва і має активний ринок, повинна оцінюватися за справедливою вартістю.

Дохід на суму перевищення вартості сільськогосподарської продукції над витратами не доцільно відображати на рахунку 23 “Виробництво”.

Витрати, що виникають після оприбуткування готової продукції мають відображатися по дебету і кредиту рахунку 23 “Виробництво” транзитом і відноситися на субрахунок 940 “Витрати від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю”.