- •Питання №1 Світогляд:історичні типи, сутність, структура, функції.
- •Питання №3 Філософія: предмет, основні проблеми і зв’язок із світоглядом.
- •Питання №6 Функції філософії. Місце філософії в системі культури та наук.
- •Питання№14 Основне філософське питання. Сторони та їх рішення.
- •Питання №19 Матеріалізм і ідеалізм – основні напрямки розвитку філософії.
- •?Питання 13 Проблема методу у філософії. Діалектика та метафізика.
- •?Питання №7 Філософія Стародавньої Індії. Основні етапи.
- •Питання №9 Філософія Стародавнього Китаю. Основні школи (даосизм, конфуціанство, легизм.
- •Питання №11 Філософія античності, її особливості і характерні риси.
- •Питання №17 Філософські школи в античному світі у досократичний період.
- •Сутність апорій
- •Сутність світоглядної концепції Анаксагора
- •Сутність теорії Демокріта
- •Сутність світоглядної концепції Сократа
- •Питання №23 Філософія стоїцизму
- •Сутність вчення Арістотеля про пізнання
- •Питання №15 Виникнення і основні етапи розвитку середньовічної схоластичної філософії
- •Питання №15 Фома Аквінський – систематизатор середньовічної схоластики.
- •Питання №17 Боротьба номіналізму та раціоналізму в середньовічній філософії.
- •Питання №36 Філософія Просвітництва. Основні напрямки.
- •Питання №40 Філософія епохи Відродження та її антропогенний характер.
- •Питання №46 Реформізм та утопічний соціалізм в філософії Відродження.
- •Питання №50 Емпірізм філософії Нового часу. Ф.Бекон, д.Локк, т.Гоббс.
- •Питання №45 Сенсуалізм і агностицизм філософії Нового часу. Берклі, Юм.
- •Питання №56 Раціоналізм Нового часу. Декарт, Спіноза.
- •Питання №59 Німецька класична філософія: основні риси та напрямки.
- •Питання №62 Філософська система і.Канта
- •?Питання №27 Німецька класична філософія – апріорізм та агностицизм Канта
- •?Питання №28 Ідеалістична діалектика Гегеля
- •Питання №60 Система абсолютної ідеї Гегеля
- •Три стадії розвитку Абсолютного духу:
- •Питання №76 Антропологізм Фейєрбаха
- •Основні філософські ідеї л. Фейєрбаха
- •Суть вчень
- •Питання №81 Філософські, соціальні та наукові передумови виникнення марксиської філософії.
- •Основні особливості субстанції-волі:
- •Питання №53 Основні періоди в розвитку української філософії
- •Питання №51 Філософія в Україні XIX-XX ст.
- •Суть філософських поглядів п. Юркевича
- •Суть філософських ідей п. Куліша
- •Основні засади світоглядної концепції Драгоманова
- •Суспільно-політичні погляди і позиції і.Я.Франка, які мають філософське осмислення
- •Питання №57 г.Сковорода – засновник класичної української філософії.
- •Основні філософські погляди г.С.Сковороди:
- •?Питання №38 Філософія науки. Основні етапи розвитку.
- •Основні питання, які осмислювалися екзистенціоналістами
- •Сутність концепції неопозитивізму
- •Питання №2 Екзистенціальна тенденція в сучасній світовій філософіі.
- •Основні питання, які осмислювалися екзистенціоналістами
- •Питання №82 Позитивістські тенденції в сучасній філософії
- •Питання №22 Сучасні релігійно-філософські вчення. Неотомізм.
- •Простір і час – форми буття матерії
- •Питання №12 Категрії матерії, рівні матерії. Філософське розуміння матерії, її світоглядне і методологічне значення.
- •?Питання №47 Зміст понять «рух». Форми руху матерії та їх взаємозв’язок.
- •Питання №21 Сутність свідомості та його структура. Свідоме і несвідоме. Функції свідомості.
- •Причини і наслідки антропосоціогенезу:
- •Питання №31 Соціально-діяльнісна сутність людини. Загальне поняття людини.
- •Питання №55 Поняття діалектики. Структура діалектики як теоретичної системи. Співвідношення діалектики, логікі та теорії пізнання.
- •Питання №52 Діалектичний прицип всезагального зв’язку і розвитку. Дві концепції розвитку.
- •?Питання №62 Вчення про джерело розвитку: протилежність, їх єдність і боротьба; суперечність як джерело розвитку; основні типи суперечності.
- •Питання №58 Вчення про характер розвитку: якість, кількість, міра. Взаємний перехід кількісних і якісних змін.
- •Питання №61 Вчення про направленість розвитку; діалектичне заперечення; зв’язок етапів розвитку; прогресс і регресс; заперечення заперечення.
- •?Питання №65 Категорія діалектики як всезагальні норми відображення світу і ступеню пізнання.
- •?Питання №66 Категорії: «необхідність» і «випадковість», «можливість», «дійсність».
- •Питання №67 Категорії «частина» і «ціле», «система», «структура», «елемент».
- •?Питання №68 Категорії «одиничне», «особливе», «загальне». Методи наукового пізнання.
- •Питання №49 Гіпотеза та теорія як форми наукового пізнання.
- •Питання №71 Методологія економічної науки.
- •Питання №84 Соціальна структура суспільства. Історичні форми спільності.
- •Питання №73 Політична структура суспільства. Держава, її ознаки.
- •?Питання №85 Людина і особистість. Співвідношення понять «індивід», «особистість», «індивідуальність»
Сутність вчення Арістотеля про пізнання
1) основа досвіду – у відчуттях, пам’яті та звичках;
2) відчуття сприймають форму предметів без їх матерії, а розум сприймає загальне в одиничному;
3) формами істинно наукового пізнання є поняття, які досягають сутності речі;
4) ціль пізнання - відшукання причин існування кожної речі.
Вперше у філософію вводиться проблема теології – вчення про сутність і діяльність бога (першотворця), про доцільність світу. Приклади доцільності він бачив в процесі росту організмів, в яких філософ бачив закономірний процес розкриття внутрішньо притаманних живим тілам особливостей їх побудови, різні прояви інстинкту тварин, взаємну пристосованість їх органів та ін.
В цілому вчення Арістотеля є об’єктивним ідеалізмом, але застосування логіки і діалектичних підходів свідчить, що його ідеї були важливим кроком у розвитку античної філософії.
Питання №15 Виникнення і основні етапи розвитку середньовічної схоластичної філософії
Розвиток середньовічної філософії мав схоластичний характер (схоластика-шкільний). Християнські філософи намагалися раціонально обґрунтувати і систематизувати християнське віровчення, використовуючи ідеї античної філософії (Платона, Арістотеля)
Розквіт середньовічної філософії припадає на ХІ-ХІІ ст., вона поділяється на ранню пізню і схоластичну філософію, яку вивчали в школах, а з ХІІ ст. – в університетах.
Особливістю схоластики була відірваність від життя, спостережень і дослідів та спирання на церковні авторитети, що по суті гальмувало розвиток філософії та її ґрунтування на наукових знаннях.
Центральною проблемою схоластики стало питання про відношення знання до віри. Першість належала вірі, яка знаходилася над розумом. Найважливішим філософським питанням стало питання про відношення загального до одиничного, тобто дискусія про «універсалії», які лежать і основі загальних родів або понять. Внаслідок існування різних тлумачень загального виникли два схоластичних напрямки: реалізм і номіналізм.
Реалізм – напрямок, який стверджує, що загальні поняття (універсалії) мають реальне існування і передують існуванню одиничних речей. Реалістами були висунуті два положення:
універсалії –це сутність реальності, вони існують об’єктивно і передують окремим речам;
універсалії є ідеальними першопочатками у розумі Бога;
роди речей передують видам, а види передують одиничним речам, тобто доводиться зверхність божественного світу по відношенню до нашого кінцевого буття.
Реалісти ґрунтувалися на засадах філософії Платона, який вважав, що тільки потойбічний світ ідей реальний, а земна дійсність – це тільки копія світу ідей. Яскравими.
Протилежним реалізму напрямком став номіналізм, який інакше трактував поняття загального.
Номіналізм почав витісняти реалізм у ХІ-ХІІ ст. Суть його витікала з того, що реально існують тільки окремі тіла і речі, а універсалії –це тільки імена, які існують до речей. Ці положення засуджувалися церквою, бо вони суперечили церковним догматам.
?Питання №15 Філософські погляди Августина Блаженішого в середньовічній схоластичній філософії.
Августин Блаженіший – християнський теолог та філософ. Народився він у римський провінції. Батько – був язичником та мілким землеволодарем, мати – християнка. Він отримав гуманітарну освіту. Найбільш за все був захоплений ідеями неоплатонізму. У віці 32 років прийняв хрещення.
Справив найбільший вплив на розвиток філософії раннього середньовіччя.
Сутність світоглядної концепції Августина
бог вміщує у собі вічні і незмінні ідеї, які обумовлюють існуючий в світі порядок;
Бог створив світ з нічого за своєю доброю волею, а не за необхідністю;
світ неоднорідний, він уявляє собою безперервну сходинку істот, які прямують до творця світу;
людина - це малий світ (мікрокосм), який єднає в собі природу матеріального тіла ( рослини і тварини) і розумну душу та свободу волі;
душа нематеріальна, безсмертна і вільна в своїх рішеннях;
людина діє вільно, але все що вона робить, робить через неї бог; вона обрана богом для блаженства в майбутньому житті.