- •Питання №1 Світогляд:історичні типи, сутність, структура, функції.
- •Питання №3 Філософія: предмет, основні проблеми і зв’язок із світоглядом.
- •Питання №6 Функції філософії. Місце філософії в системі культури та наук.
- •Питання№14 Основне філософське питання. Сторони та їх рішення.
- •Питання №19 Матеріалізм і ідеалізм – основні напрямки розвитку філософії.
- •?Питання 13 Проблема методу у філософії. Діалектика та метафізика.
- •?Питання №7 Філософія Стародавньої Індії. Основні етапи.
- •Питання №9 Філософія Стародавнього Китаю. Основні школи (даосизм, конфуціанство, легизм.
- •Питання №11 Філософія античності, її особливості і характерні риси.
- •Питання №17 Філософські школи в античному світі у досократичний період.
- •Сутність апорій
- •Сутність світоглядної концепції Анаксагора
- •Сутність теорії Демокріта
- •Сутність світоглядної концепції Сократа
- •Питання №23 Філософія стоїцизму
- •Сутність вчення Арістотеля про пізнання
- •Питання №15 Виникнення і основні етапи розвитку середньовічної схоластичної філософії
- •Питання №15 Фома Аквінський – систематизатор середньовічної схоластики.
- •Питання №17 Боротьба номіналізму та раціоналізму в середньовічній філософії.
- •Питання №36 Філософія Просвітництва. Основні напрямки.
- •Питання №40 Філософія епохи Відродження та її антропогенний характер.
- •Питання №46 Реформізм та утопічний соціалізм в філософії Відродження.
- •Питання №50 Емпірізм філософії Нового часу. Ф.Бекон, д.Локк, т.Гоббс.
- •Питання №45 Сенсуалізм і агностицизм філософії Нового часу. Берклі, Юм.
- •Питання №56 Раціоналізм Нового часу. Декарт, Спіноза.
- •Питання №59 Німецька класична філософія: основні риси та напрямки.
- •Питання №62 Філософська система і.Канта
- •?Питання №27 Німецька класична філософія – апріорізм та агностицизм Канта
- •?Питання №28 Ідеалістична діалектика Гегеля
- •Питання №60 Система абсолютної ідеї Гегеля
- •Три стадії розвитку Абсолютного духу:
- •Питання №76 Антропологізм Фейєрбаха
- •Основні філософські ідеї л. Фейєрбаха
- •Суть вчень
- •Питання №81 Філософські, соціальні та наукові передумови виникнення марксиської філософії.
- •Основні особливості субстанції-волі:
- •Питання №53 Основні періоди в розвитку української філософії
- •Питання №51 Філософія в Україні XIX-XX ст.
- •Суть філософських поглядів п. Юркевича
- •Суть філософських ідей п. Куліша
- •Основні засади світоглядної концепції Драгоманова
- •Суспільно-політичні погляди і позиції і.Я.Франка, які мають філософське осмислення
- •Питання №57 г.Сковорода – засновник класичної української філософії.
- •Основні філософські погляди г.С.Сковороди:
- •?Питання №38 Філософія науки. Основні етапи розвитку.
- •Основні питання, які осмислювалися екзистенціоналістами
- •Сутність концепції неопозитивізму
- •Питання №2 Екзистенціальна тенденція в сучасній світовій філософіі.
- •Основні питання, які осмислювалися екзистенціоналістами
- •Питання №82 Позитивістські тенденції в сучасній філософії
- •Питання №22 Сучасні релігійно-філософські вчення. Неотомізм.
- •Простір і час – форми буття матерії
- •Питання №12 Категрії матерії, рівні матерії. Філософське розуміння матерії, її світоглядне і методологічне значення.
- •?Питання №47 Зміст понять «рух». Форми руху матерії та їх взаємозв’язок.
- •Питання №21 Сутність свідомості та його структура. Свідоме і несвідоме. Функції свідомості.
- •Причини і наслідки антропосоціогенезу:
- •Питання №31 Соціально-діяльнісна сутність людини. Загальне поняття людини.
- •Питання №55 Поняття діалектики. Структура діалектики як теоретичної системи. Співвідношення діалектики, логікі та теорії пізнання.
- •Питання №52 Діалектичний прицип всезагального зв’язку і розвитку. Дві концепції розвитку.
- •?Питання №62 Вчення про джерело розвитку: протилежність, їх єдність і боротьба; суперечність як джерело розвитку; основні типи суперечності.
- •Питання №58 Вчення про характер розвитку: якість, кількість, міра. Взаємний перехід кількісних і якісних змін.
- •Питання №61 Вчення про направленість розвитку; діалектичне заперечення; зв’язок етапів розвитку; прогресс і регресс; заперечення заперечення.
- •?Питання №65 Категорія діалектики як всезагальні норми відображення світу і ступеню пізнання.
- •?Питання №66 Категорії: «необхідність» і «випадковість», «можливість», «дійсність».
- •Питання №67 Категорії «частина» і «ціле», «система», «структура», «елемент».
- •?Питання №68 Категорії «одиничне», «особливе», «загальне». Методи наукового пізнання.
- •Питання №49 Гіпотеза та теорія як форми наукового пізнання.
- •Питання №71 Методологія економічної науки.
- •Питання №84 Соціальна структура суспільства. Історичні форми спільності.
- •Питання №73 Політична структура суспільства. Держава, її ознаки.
- •?Питання №85 Людина і особистість. Співвідношення понять «індивід», «особистість», «індивідуальність»
Питання №59 Німецька класична філософія: основні риси та напрямки.
Німецька класична філософія кінця XVIII – I половини XIX століття є завершенням традицій класичної європейської філософії в цілому. В ній найбільш яскраво виявляється роздвоєння філософської думки на два напрямки: ідеалізм і матеріалізм.
Ідеалізм – це філософський напрямок, який виходить з того, що первинність належить духовному, нематеріальному, а вторинність – матеріальному.
Ідеалізм має 2 форми:
об`єктивний ідеалізм – це визнання духовного першопочатку незалежно від нашої свідомості (давньо-інд. Упанішади – Брахма, Платон – ідея, Гегель – свтовий розум або абсолютна ідея, Лейбніц – монади, Спіноза – мисляча субстанція і т.д.) |
|
суб`єктивний ідеалізм – це недопущення будь-якої реальності поза і незалежно від нашої свідомості, що зводить знання про світ до вражень індивідуальної свідомості (Берклі, Фіхте. Ніцше, Шпенглер і т.д.) |
Сутність ідеалізму
розглядає свідомість у відриві від природи;
стверджує, що свідомість, мислення, психічне, духовне лежать в основі, тобто первісні, а матерія, природа і фізичне – це похідне, вторинне;
пізнати світ до кінця неможливо.
Матеріалізм – (лат. materialis – речовий) – науковий філософський напрямок, при якому вважається, що первинність належить матерії, природі, буттю, фізичному, а свідомість і мислення – це властивість матерії.
Сутність матеріалізму
матерія ніким не створена, а існує вічно;
простір і час – це об`єктивно існуючі форми буття матерії;
мислення невід`ємне від матерії, яка мислить;
єдність світу складається з його матеріальності;
світ і його закономірності пізнаються людською свідомістю.
Вперше термін “матеріалізм” почали використовувати в XVII столітті в розумінні фізичних уявлень про матерію (Р.Бойль), а пізніше для протиставлення ідеалізму.
Існує два напрямки розвитку матеріалізму
Домарксистський (з давніх часів до 40-х р.р. ХІХ ст.) (дав. китайська – Лаоцзі, індійська – Локаята, грецька – Геракліт, Анаксагор, Емпедокл, Демокріт, Епікур і т.д. ) Основна ідея
|
|
марксистський (діалектичний) ( сер. ХІХ ст.) К.Маркс, Ф.Енгельс Основна ідея
|
Таким чином, боротьба ідеалізму з матеріалізмом яскраво відбиває протилежні тенденції, які існували у світовій суспільній і філософській думці та спонукали людство до подальшого пошуку істини. Як говорив представник епохи Відродження Леонардо да Вінчі: “Досвід ніколи не помиляється, помиляються тільки ваші міркування. Мудрість – це дочка досвіду». В німецькій класичній філософії позиції ідеалізму відстоювали Г.Гегель, Е. Кант, Й. Фіхте, А. Шелінг, а на матеріалістичних засадах розвинули свої вчення Л. Фейєрбах, К. Маркс та ін.