Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Философия 2 курс.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
19.07.2019
Размер:
466.43 Кб
Скачать

18 Соціальна філософія

:проблема суспільства в філософіі.

Людина та суспільство

Соціалізація та індивідуалізація.

Суспільне життя Основи сфери і проблемі

Громадянське суспільство

Соціалізація — процес інтеграції індивіда в суспільство,

у різноманітні типи соціальних спільнот (група, соціальний

інститут, соціальна організація) шляхом засвоєння ним

елементів культури, соціальних норм і цінностей,

на основі яких формуються соціально значущі риси особистості.

Це є процес розвитку людини від індивідуального до

соціального під безпосереднім чи опосередкованим

впливом таких факторів соціального середовища,

як сукупність ролей і соціальних статусів, соціальні спільноти,

в межах яких індивід може реалізувати певні соціальні ролі

й набути конкретного статусу; система соціальних цінностей і

норм, які домінують у суспільстві й унаслідуються молодшими

поколіннями від старших; соціальні інститути, що забезпечують

виробництво й відтворення культурних зразків, норм і цінностей

та сприяють їх передачі й засвоєнню тощо.

Завдяки соціалізації людина залучається до суспільства,

засвоюючи звичаї, традиції і норми певної соціальної спільноти

, відповідні способи мислення, властиві даній культурі, взірці

поведінки, форми раціональності та чуттєвості. Спрощеним

є трактування соціалізації як одномірного, односпрямованого

процесу дії соціальних факторів на конкретну людину, де

індивіду відводиться пасивна роль об'єкта впливу.

Індивідуалізація — соціологічний термін, тісно пов'язаний з

термінами: модернізація та індустріалізація. Це — процес переходу

індивідуума до самовизначення.Цей процес визначається

переходом до сучасного суспільства,

яке почало розвиватися після індустріальної революції, проте

філософсько — культурна основа закладена ще в епоху просвітництва.

Починається послаблення традиційних зв'язків і починається

поступово визначатися самовизначення індивідуума. Людина

може сама вибирати свій шлях в житті і не залежить від

оточуючого її суспільства. Зростає також відповідальність за власні дії та вибір.

Суспільство як надзвичайно складну відкриту систему

умовно можна поділити на чотири сфери: економічну

(виробничу), соціальну, політичну і духовну.

Економічна сфера є визначальною у структурі суспільства

. Серцевиною цієї сфери є матеріальне виробництво, без чого

людське суспільство не могло б існувати взагалі, тим більше

— розвиватися. В процесі матеріального виробництва люди

відтворюють умови свого буття, виробляють засоби, необхідні

для задоволення своїх потреб. Потреби завжди лежать в основ

і діяльності й поведінки людей, є рушійною силою і джерелом

реальних суспільних відносин. Вони спонукають людину до

практичних дій, до певних вчинків, кінцевою метою яких є

задоволення цих потреб.

Соціальна сфера — це складна система зв'язків між різними

елементами суспільства — етнічними, класовими, іншими

спільностями людей. В основі цієї сфери завжди лежить

соціальна структура суспільства, яка залежить від панівного

способу виробництва матеріальних благ і ним визначається.

Соціальна структура- це спосіб закономірних зв'язків між

елементами суспільства на певному етапі його розвитку.

Такими елементами є групи людей, які розрізняються економічними

, професійними, національними та іншими ознаками. Найпоширенішими

є теорії класової структури і соціальної стратифікації.

Політична сфера. З появою економічної й соціальної нерівності

структура суспільного життя ускладнюється. На певному етапі розвитку

суспільства неминуче виникають нові форми суспільних відносин

— політичні й правові. Формується сфера політичного життя

суспільства, зміст якої віддзеркалюється в політичній системі.

Політична система суспільства — явище історичне. Воно нерозривно

пов'язане з виникненням політики і формуванням політичних відносин.

Етимологічно слово «політика» означає мистецтво управляти державою

. Це особлива форма діяльності, що регулює відносини членів суспільства

, об'єднаних у різні соціальні групи з метою збереження певної суспільної

структури й організації та подальшого її розвитку й удосконалення в

інтересах панівних соціальних сил або суспільства в цілому.