- •Функціональне призначення.
- •2 Основні проблеми філософії.Структура
- •3 Міфологічний та філософський світогляд.Релегійний та
- •4 Основне питання філософіі Ідеалізм ,
- •5 Онтологія Проблема буття в філософіі
- •6Матерія рух час простір
- •7Гносеологія проблема пізнання в філософіі
- •8 Поняття, основні характеристики істини
- •9 Наука . Специфіка та роль
- •3. Закон діалектичного синтезу "заперечення
- •11Філософська антропологія:проблема людини
- •14 Свобода як фундаментальна
- •15Любов як фундаменталь
- •16 Сенс життя як особистісний феномен
- •17Смерть та безсмертя.
- •18 Соціальна філософія
- •19Філософія історіі.Лінійні циклічн
- •21. Философия культуры. Культура: понятие,
- •22. Проблема Восток — Запад.
- •23. Восточный путь. Буддийское
- •24. Западный путь. Античное
- •3. Проблема демографического роста. Она связана с
- •26. Философия Древнего Востока.
- •27. Древнегреческая философия. Ранняя
- •28. Древнегреческая философия.
- •29. Древнегреческая философия.
- •Идея Блага
- •30. Эллинизм. Эллинистично-римская
- •31. Феномен средневековой философии.
- •32. Патристика. Аврелий Августин.
- •Псевдо-Дилнисий Ареопагит
- •33.Схоластика: комплекс проблем.
- •Схоластика — систематическая средневековая
- •34. Бог и природа в философии Возрождения.
- •35. Человек и общество в философии
- •13 Или 14 сентября 1321) —
- •36. Философия Нового времени: гносеологизм,
- •37. Вопрос о субстанции. Монизм
- •38. Социально-политические
- •39. Основные идеи Просвещения.
- •40. Немецкая классическая философия.
- •12 Февраля 1804, там же) — немецкий философ,
- •41. Марксизм: человек, общество, история.
- •49. Экзистенциали́зм,
18 Соціальна філософія
:проблема суспільства в філософіі.
Людина та суспільство
Соціалізація та індивідуалізація.
Суспільне життя Основи сфери і проблемі
Громадянське суспільство
Соціалізація — процес інтеграції індивіда в суспільство,
у різноманітні типи соціальних спільнот (група, соціальний
інститут, соціальна організація) шляхом засвоєння ним
елементів культури, соціальних норм і цінностей,
на основі яких формуються соціально значущі риси особистості.
Це є процес розвитку людини від індивідуального до
соціального під безпосереднім чи опосередкованим
впливом таких факторів соціального середовища,
як сукупність ролей і соціальних статусів, соціальні спільноти,
в межах яких індивід може реалізувати певні соціальні ролі
й набути конкретного статусу; система соціальних цінностей і
норм, які домінують у суспільстві й унаслідуються молодшими
поколіннями від старших; соціальні інститути, що забезпечують
виробництво й відтворення культурних зразків, норм і цінностей
та сприяють їх передачі й засвоєнню тощо.
Завдяки соціалізації людина залучається до суспільства,
засвоюючи звичаї, традиції і норми певної соціальної спільноти
, відповідні способи мислення, властиві даній культурі, взірці
поведінки, форми раціональності та чуттєвості. Спрощеним
є трактування соціалізації як одномірного, односпрямованого
процесу дії соціальних факторів на конкретну людину, де
індивіду відводиться пасивна роль об'єкта впливу.
Індивідуалізація — соціологічний термін, тісно пов'язаний з
термінами: модернізація та індустріалізація. Це — процес переходу
індивідуума до самовизначення.Цей процес визначається
переходом до сучасного суспільства,
яке почало розвиватися після індустріальної революції, проте
філософсько — культурна основа закладена ще в епоху просвітництва.
Починається послаблення традиційних зв'язків і починається
поступово визначатися самовизначення індивідуума. Людина
може сама вибирати свій шлях в житті і не залежить від
оточуючого її суспільства. Зростає також відповідальність за власні дії та вибір.
Суспільство як надзвичайно складну відкриту систему
умовно можна поділити на чотири сфери: економічну
(виробничу), соціальну, політичну і духовну.
Економічна сфера є визначальною у структурі суспільства
. Серцевиною цієї сфери є матеріальне виробництво, без чого
людське суспільство не могло б існувати взагалі, тим більше
— розвиватися. В процесі матеріального виробництва люди
відтворюють умови свого буття, виробляють засоби, необхідні
для задоволення своїх потреб. Потреби завжди лежать в основ
і діяльності й поведінки людей, є рушійною силою і джерелом
реальних суспільних відносин. Вони спонукають людину до
практичних дій, до певних вчинків, кінцевою метою яких є
задоволення цих потреб.
Соціальна сфера — це складна система зв'язків між різними
елементами суспільства — етнічними, класовими, іншими
спільностями людей. В основі цієї сфери завжди лежить
соціальна структура суспільства, яка залежить від панівного
способу виробництва матеріальних благ і ним визначається.
Соціальна структура- це спосіб закономірних зв'язків між
елементами суспільства на певному етапі його розвитку.
Такими елементами є групи людей, які розрізняються економічними
, професійними, національними та іншими ознаками. Найпоширенішими
є теорії класової структури і соціальної стратифікації.
Політична сфера. З появою економічної й соціальної нерівності
структура суспільного життя ускладнюється. На певному етапі розвитку
суспільства неминуче виникають нові форми суспільних відносин
— політичні й правові. Формується сфера політичного життя
суспільства, зміст якої віддзеркалюється в політичній системі.
Політична система суспільства — явище історичне. Воно нерозривно
пов'язане з виникненням політики і формуванням політичних відносин.
Етимологічно слово «політика» означає мистецтво управляти державою
. Це особлива форма діяльності, що регулює відносини членів суспільства
, об'єднаних у різні соціальні групи з метою збереження певної суспільної
структури й організації та подальшого її розвитку й удосконалення в
інтересах панівних соціальних сил або суспільства в цілому.