Особливості соціально-економічного розвитку Османської Імп.

Османській імп БУВ характерний суворий контроль за всіма видами економічної діяльності. Держ в Османській імп тримай в своїх руках, Як и в інших держх, внутрішню и зовнішню торгівлю. Під повний контролем держави знаходитесь ремесло (Це, напевно и є особлівістю Османської імп). Державою візначалося: кількість крамниця на кожному ринка, кількість и Якість товарів, ціні на товари (ЯК внутрішнього виготовлення, так и на транзітні). Така жорстка регламентація всіх Економічних процесів доповнювалася державними податку, а кож місцевімі феодальними поборами.

Розвиток торгівельніх зв'язків Османської імп МАВ спеціфічні Особливості, в чіслі якіх головне Місце належало:

обумовленості Економічних відносін сильною централізованою володію;

беззастережне втручання держави в Усі сфери економікі;

регламентація політічного та економічного життя ісламом (державно-Релігійна регламентація життя в Османській імп ісламом носила всеосяжній характер.

Імв вела тісні зв'язки з Францією, Англією та деяки іншімі європейськімі країнамі. Головними товарами експорту булі вироби текстільної промісловості.Догвго неї Було Економічних зв'язків з росією, Лише у 1774 році БУВ підпісаній мирний Договір

Османська Імв до початку XVIII ст. являла собою відсталу феодальну країну. Селяни - її головна продуктивна сила - перебувалі у Вкра Важко умів через надмірного податкового гніту. Основний податок з мусульманський населення - ашар (десятина) 1 - часто стає практично половину всіх натуральних доходів платніків податків. До кінця XVI в. Надзвичайні Податки (текаліф-і орфіе) стягуваліся за суворі встановленим порядком - раз на п'ять РОКІВ, причому величина їх точно фіксувалася и Розкладай на податкові одініці. Вісокі Податки и відсутність державного кредиту змушувалі селян Звертатись до лихваря. Кабальні умови ліхварськіх позик и свавілля феодалів и збірачів податків вели до обезземеливанию селян. Їм доводилося або обробляті ту ж землю Як наймитів, або йти в Міста. Покінуті селянами наділі ставали здобіччю різніх спекулянтів з правлячіх класів, які таким шляхом набувалі маєткі.

Положення міськіх мас в Османській імп теж Було нелегким: Надзвичайні Податки сплачувалі и смороду.

В кінці XVII - початку XVIII ст. в соціальному жітті міст досліднікі відзначають ряд новіх явищем. Відбувається Посилення майнової діференціації Серед На початку XVIII ст. в Османській імп булі Такі Галузі промісловості, Як текстильна (Тканини з бавовна виробляємого у всіх великих містах Іраку, Сірії та Єгіпту, вовняні и шовкові - у Анкарі та Бурсі), шкіряна, металообробна;. Гірнічодобувна промисловість існувала в різніх областях імп. Причиною такого застою и навіть занепад Була вузькість внутрішнього ринку в результаті панування феодальних відносін в імп. Переважання натурального господарства и злідні селянства візначалі низьку купівельну спроможність населення. Недолік Шляхів сполучення и їх небезпечність позначаліся Як на торгівлі, так и на промісловості.

Скупчення великих мас населення в містах через сильний пріпліву розореніх селян ускладнювало умови праці ремісніків; Уряду Було Важко постачаті мешканців міст продовольства. Занепад військової та економічної могутності Османської імп БУВ безпосередню пов'язаний з деградацією системи феодальних відносін, Що ОТРИМАНО назву військово-ленній (тімаріотской). Класична тімаріотской османська система Вже в ОСТАННІ десятіліття XVI ст. почінає втрачаті Свої типові рісі: Тимчасовий и умовний характер,

Великого значення мала Корупція

Занепад Османської імп БУВ особливо помітній в порівнянні з постійнім Посилення провідніх європейськіх держав. Одним Із Шляхів вихід з такого становища неминучий винне Було дива запозичення європейського досвіду. Однак для цього потрібно Було розшірюваті торговельні, діпломатічні, культурні та Інші зв'язки з європейськімі країнамі, відмовітіся від середньовічної відособленості, від штучної ізоляції від НАВКОЛИШНЬОГО світу. До Всього цього правлячій клас імп БУВ галі не готує.

У 1889 р. були оголошені вільними раби, власники яких не могли довести, що володіють ними на законній підставі; в 1890 р. прийняті дійсні заходи до припинення торгівлі рабами, забороненої ще в 1858 р. З цього часу рабство може вважатися майже зниклим з європейської частини імперії, проте в Малій Азії воно зберігалося в слабкому ступені аж до оголошення Турецької республіки.

У 1889 р. відбулося в Берліні третейський розгляд спору між Портою і бароном Гірш, власником залізниць в Османській імперії. Третейським суддею був обраний проф. Гнейст. Рішення було в значній мірі на користь Порти; завдяки йому Порта придбала право користуватися деякими залізницями і дістала можливість будувати подальші, що і було здійснено в Малій Азії.

Османський флот

Два десятиліття, що минули після війни 1876-1878 р., були періодом деякого економічного підйому країни і разом з тим деякого поліпшення її міжнародного становища. За цей час покращилися її стосунки з найбільш запеклими її ворогами. У 1883 р. князь Чорногорський Микола відвідав Константинополь; в 1892 р. в Константинополі був болгарський міністр Стамбулов; дружні відносини з Болгарією були закріплені в 1898 р. відвідуванням Константинополя князем і княгинею болгарськими. У 1893 р. султан отримав в подарунок від імператора Олександра III цінний альбом. У 1894 р. в Константинополі був сербський король. Велике значення мало відвідини султана імператором та імператрицею німецькими.

12