Джерела, рекомендовані до заняття: Нормативні акти

Спеціальна література

Основна: 1,2, 7, 12, 14.

Додаткова: 3, 6, 13, 15.

Тема 10. Аудит – як форма незалежного фінансово-економічного контролю Семінарське заняття – 2 години.

І. РОЗГЛЯД ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ:

1. Поняття аудиту, його суть і види.

2. Права, обов’язки і відповідальність аудиторів.

3. Документальне оформлення результатів аудиту.

4. Відмінність аудиту від комплексної ревізії.

Для докладнішого розгляду зазначених питань пропонується підготувати реферат за однією із тем:

1.Організація аудиторської діяльності в Україні.

ІІ. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ У ФОРМІ ТЕСТУВАННЯ.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ПИТАНЬ ТЕМИ

Аудит — це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарюван­ня з метою визначення достовірності їхньої звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству.

Аудиторська діяльність регулюється Законом України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 р. зі зміна­ми та доповненнями, іншими законодавчими і нормативни­ми актами України. У випадках, якщо міжнародним догово­ром, в якому бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що містить згаданий Закон, застосовують правила міжнародного договору.

Аудиторські послуги надаються з питань бухгалтерсько­го обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-гос­подарської діяльності у формі:

— аудиторських перевірок — аудиту;

— експертиз, пов'язаних з аудитом;

— консультацій, інших видів економіко-правового забез­печення підприємницької діяльності фізичних та юридич­них осіб.

Виходячи із завдань аудиту, можна визначити предмет аудиту, який складається з дослідження економічних, організаційних, інформаційних характеристик суб'єктів господарювання. До об'єктів аудиторської діяльності на­лежать: матеріальні, трудові та фінансові ресурси, господарські процеси; економічні результати господарської діяльності; організаційні форми, методи та функції управ­ління.

Аудит використовує методи всебічної оцінки та по­рівнянь.

Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб'єктами гос­подарювання на його проведення.

Аудит може проводитися з ініціативи суб'єктів господа­рювання, а також у випадках, передбачених законодавством (обов'язковий аудит).

Аудит проводиться на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником.

Аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть на­даватися на підставі договору, письмового або усного звер­нення замовника до аудитора (аудиторської фірми).

У договорі на проведення аудиту та надання інших ауди­торських послуг передбачається предмет і термін перевірки, обсяг аудиторських робіт, розмір і умови оплати, відпові­дальність сторін.

Замовник має право вільного вибору аудитора (аудиторсь­кої фірми) з дотриманням вимог Закону України « Про ауди­торську діяльність».

Замовник зобов'язаний створити аудитору (аудитор­ській фірмі) належні умови для якісного виконання ауди­ту. Аудитор забезпечується достатнім обсягом інформації щодо наслідків фінансово-господарської діяльності, зокре­ма також бухгалтерською звітністю і документами, які ста­новлять комерційну таємницю і не підлягають розголошен­ню; для роботи на об'єкті аудитору надається робоче при­міщення.

Виконання аудитором (ауди­торською фірмою) договору визначається актом приймання-здачі аудиторського висновку або іншого офіційного до­кумента.

Аудиторський висновок складається з дотриманням відповідних норм та стандартів і має містити підтверджен­ня або аргументовану відмову від підтвердження достовір­ності, повноти та відповідності законодавству бухгалтерсь­кої звітності замовника.

Суб'єкти господарювання по­винні подати аудиторський висновок та інші документи пуб­лічної бухгалтерської звітності до відповідної податкової інспекції України протягом дев'яти місяців року, що настає за звітним.

Подання аудиторського висновку до відповідної податко­вої інспекції здійснюється не пізніше ніж у 10-денний термін після закінчення аудиторської перевірки. В разі не­подання або невчасного подання аудиторського висновку відповідним податковим інспекціям з вини суб'єкта госпо­дарювання до нього застосовуються фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законодавчими акта­ми України.

Керівництво суб'єкта господарювання відповідно до за­конів України несе персональну відповідальність за повно­ту і достовірність бухгалтерських та інших документів, які надаються аудитору (аудиторській фірмі) для проведення аудиту.

У разі виявлення фактів недостовірності або неповноти бухгалтерських документів аудитор (аудиторська фірма) зобов'язаний повідомити про це замовникові не пізніше до закінчення терміну перевірки або надання інших послуг.

Аудитор зобов'язаний доповісти замовнику перевірки про всі виявлені помилки та хиби, зокрема ті, що є неумисним недотриманням фінансової звітності. Аудитор не несе відповідальності за викриття незаконних дій, проте він по­винен дослідити інформацію про можливі незаконні дії, порушення або зловживання, оцінити і визначити не­обхідність дій:

— рекомендувати провести ревізію, інвентаризацію, внутрішнє розслідування;

— сповістити власників, уповноважених ними осіб;

— сповістити замовників;

— сповістити правоохоронні органи;

— сповістити користувачів звітності.

Законом України «Про аудиторську діяльність» неперед­бачене проведення аудиту на вимогу співробітників органів дізнання та попереднього слідства, не обумовлено дії слідчо­го і дізнавача у разі виявлення аудитором у ході перевірки порушень чи зловживань.

Що стосується працівників дізнання і попереднього слідства, то вони, в межах своїх повноважень, можуть вима­гати від аудитора (аудиторських фірм) надання матеріалів, які свідчать про виявлені порушення чи зловживання.