Тема 7. Методи державної фінансової підтримки підприємств

В багатьох країнах з традиційною ринковою економікою враховуючи багаторічний досвід врегулювання проблем між боржниками і кредиторами, створене національне законодавство і на його основі — національні системи банкрутства. Вивчення світової практики і досвіду дозволило практично завершити реформу системи банкрутства в Україні.

Прогресивним досягненням багатьох країн є перш за все уніфікація національних законодавств до законо­давства інших країн, а поряд із цим і практики його за­стосування, безумовно враховуючи спеціфіку національ­них економік.

По різному в країнах Європи, Америки називаються фахівці з питань банкрутства (в нас — арбітражні ке­руючі), але функції виконують приблизно одинакові — розпорядження майном, санаційний менеджмент, ліквідація банкрута.

В багатьох країнах фахівці об"єднуються в національні асоціації, існують також міжнародні асоціації фахівців з питань банкрутства, зокрема, Європейська та Світова.

Наприклад Європейська асоціація проводить щорічні конференції (з"їзди):

1998 р. — в столиці Норвегії М.Осло.

1999р. - Мюнхені (ФРН).

Деякі українські фахівці з питань банкрутства вже стали асоційованими членами Європейської асоціації та прийняли участь у її конференціях.

27 січня 1999 року в Києві відбувся установчий з"їзд Всеукраїнської асоціації фахівців з питань банкрутства, в роботі якого взяли участь делегати з 15 регіонів Ук­раїни. Делегати з"їзду розглянули та затвердили Статут Асоціації, обрали керівні органи, визначили найближчі завдання.

Статут Асоціації зареєстрований в Міністерстві юстиції України, що засвідчює її правовий статус як громадської організації з відповідними правами та завдан — нями.

Створення незалежної Всеукраїнської асоціації фахівців з питань банкрутства дає можливість зкоорди -нувати спільні дії по захисту професійних, соціальних, економічних та інших інтересів її членів, сприянню здійснення начальних економічних реформ, вирішенню проблем кризи і платежів, впровадженню ефективних механізмів санації боржників та банкрутства, розроб­лення пропозицій щодо вдосконалення нормативне— правової бази в цій сфері, уніфікації національного законодавства до світового, покращенню соціальне - еко -номічної ситуації в Україні.

Асоціацією встановлені ділові стосунки з іншими гро­мадськими організаціями України економічного спря­мування, з Європейською асоціацією.

Тема 8. Економіко-правові аспекти банкрутства та ліквідації підприємств

Під банкрутством, розуміється пов'язана з недостатністю активів у ліквідній формі неспроможність юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності задовольнити в установлений для цього строк пред'явлені до нього з боку кредиторів вимоги і виконати зобов'язання перед бюджетом.

Підставою для порушення справи про банкрутство є письмова заява будь-кого з кредиторів чи боржника до арбітражного суду. Кредитор може звернутися з заявою про порушення справи про банкрутство юридичної особи в разі, коли остання неспроможна задовольнити протягом одного місяця визнані нею претензійні вимоги або сплатити борг за виконавчими документами.

Після прийняття заяви арбітражний суд упродовж п'яти днів од дня її надходження виносить і надсилає боржникові, кредиторам та банкам, що здійснюють розрахунково-касове обслуговування, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій повідомляється про прийняття заяви і призначення справи до розгляду в попередньому засіданні, час і місце його проведення, а також витребує необхідні для розгляду справи документи, що свідчать про фінансовий і майновий стан боржника.

За результатами попереднього засідання арбітражний суд ухвалою, в разі необхідності, призначає розпорядника майна боржника, а також зобов'язує заявника подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство. Арбітражний суд покладає на банк, що здійснює розрахунково-касове обслуговування боржника, на Фонд державного (комунального) майна, якщо боржник - державне підприємство чи організація, або на іншу особу, за пропозицією боржника чи кредиторів, повноваження щодо розпорядження і контролю за майном боржника.

Кредитори у місячний строк од дня опублікування в офіційному друкованому органі Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство подають до арбітражного суду письмові заяви з майновими вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Арбітражний суд за результатами розгляду цих вимог своєю ухвалою визначає їх чи відхиляє. Громадяни та юридичні особи, які бажають взяти участь у санації боржника (допомогти йому), у той же строк повинні подати до арбітражного суду заяви з письмовим зобов'язанням про переведення на них боргу. Право вибору умов проведення санації через реорганізацію чи приватизацію залишається за боржником у разі, якщо він сам звернувся до арбітражного суду з заявою про визнання його банкрутом. Якщо порушено провадження у справі про банкрутство державного підприємства, його трудовий колектив має право вимагати передачі підприємства йому в оренду або перетворення його в інше підприємство, засноване на колективній власності, за умови прийняття на себе боргів підприємства-боржника. Арбітражний суд визнає боржника банкрутом за відсутності пропозицій щодо проведення санації або незгоди кредиторів з умовами проведення санації боржника.

Умови й порядок визнання юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності банкрутами визначаються Законом України "Про банкрутство", що набрав чинності 1 липня 1992 р., а для сільськогосподарських підприємств - 31 січня 1993 р. Він складається з 3 розділів (22 статті);

Розділ 1. Загальні положення. - Визначається поняття "банкрутство", визнаються його суб'єкти і кредитори.

Розділ 2. Провадження у справах про банкрутство. - Закріплюються підстави для порушення справи, порядок розгляду справ в арбітражному суді та прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Розділ 3. Оголошення про банкрутство, його наслідки і задоволення вимог кредиторів. - Закріплюються порядок оголошення про банкрутство, наслідки визнання боржника банкрутом, порядок призначення й дії ліквідаційної комісії та інші дії, а також порядок припинення справи про банкрутство.