4.3. Особливості гарнітур і їх сполучення

Гарнітури мають не лише відповідати виду видання і змісту матеріалу, але й гармонійно поєднуватися між собою. Кожна гарнітура має свої особливості, а при поєднанні контрастних гарнітур можна досягти не лише естетичного ефекту, а й сприяти кращій орієнтації читача у виданні, поліпшити зручність читання. Найкраще поєднувати гарнітури з абсолютно різною структурою, тобто з відмінностями у побудові: наявність засічок і їх тип (тонкі, товсті, із нахилом), перехід від товстих до тонких штрихів, натиск, форма, ширина вічка тощо. Якщо ж розмістити на сторінці дві гарнітури з подібними характеристиками, то втрачається можливість ефективного застосування їхніх відмінностей через подібність.

Особливості кожної гарнітури визначаються її застосуванням у конкретних виданнях чи випадках, відповідно до змісту і призначення твору друку:

Academy — економічна, має маленьке вічко, і тому добре читається у великих кеглях (від дванадцяти пунктів і вище). Складати нею дрібно (10 і менш пунктів) основний текст не слід.

Aksent має різкі кути, тому буде доречним для виділення врізів.

American-Uncial підходить для підзаголовків, він у 12-му кеглі виглядає крупніше, чим будь-який інший у 14-му.

Antiqua - дуже близька до класичної гарнітури Literatunaya, добре читається і підходить для будь-яких цілей, але трохи блідувата. Важливою її властивістю є економічність.

ArtScript має чітке рукописне накреслення.

Baltica — підходить для будь-яких цілей, дуже легко читається, але не дуже економічна.

Bannikovskaja має декоративний, чепурний вигляд, але трохи складна для читання, використовується для святкових видань, книг з мистецтва.

Bauhaus майже не має міжлітерних проміжків, тому текст неминуче зливається, особливо у посиленому (heavy) варіанті, що не дає змогу його використовувати у випадках, коли важливо, щоб текст був розбірливим.

Benguiat має овальні контури з чіткими засічками, приємно сприймається в невеликих текстах.

VT Corona - шрифт, що імітує друкарську машинку, розроблений Марком Томасом і Сьюзен Тоунсенд. Особливість гарнітури - моноширинність.

Ocelot Monowidth - гарнітура, розроблена Деніссом Палумбо. Чудово читається з екрана навіть при дрібних кеглях, але 0 та О візуально не відрізняються.

Betina Script і Mistral читати майже неможливо, але у невеликих заголовках та рекламі цілком доречні завдяки цікавому і приємному малюнку.

Bodoni — сильно контрастний шрифт красивого малюнка. Такі шрифти традиційно використовують для набору високомистецьких видань з «вільним» текстом.

Boyarsky має помірну розбірливість і через дещо химерний вигляд застосовується для коротких заголовків.

Breeze - майже друкований, легко читається, поєднує стрункість традиційних друкованих знаків і завитушки.

Broadway має дуже різке співвідношення основних та сполучних рисок, що може дратувати око. Цю гарнітуру неможливо застосовувати виворіткою, тому рекламні заголовки - основне призначення цього шрифту.

Comic Sans MS застосовуються для створення розмаїтості як художня гарнітура.

Cooper, шрифт із гладкими, начебто надувними, контурами, доречний для виділення чуттєвих цитат.

Corrida, Roscherk і Kaliakra є рукописними, але цілком підходять не лише для заголовків різних рівнів, але й для тексту.

Crystal - шрифт індикатора електронного годинника, калькулятора, відтак застосовується для наочного представлення цих приладів.

Cyrillic Old повністю імітує старовинні написи.

Decor псевдорукописний шрифт із засічками на деяких буквах, легко читається, поєднує стрункість традиційних друкованих знаків і завитки кінцевих елементів

Izhitsa і Slavjanic застосовуються для імітації друку на бересті.

Kornelia, Korinna мають тонкі штрихи, накреслення їх літер поєднують рукописні і традиційні риси. Підходять для вишуканої записки, цікавого врізу, але не можуть бути основним текстом книги чи журналу.

Kudriashov - красива, легко читається, добре сприймається в щільних, густих текстах, адже була створена саме з цією метою.

Lazursky підходить як для великого так і для маленького тексту, серйозного й не дуже.

Literaturnaya гарнітура використовується для будь-якого виду текстів завдяки світлому накресленню з невеликими засічками і легкості для читання.

New Zelek надасть оригінальності заголовкам матеріалів з комп'ютерної тематики.

Officina Sans - гротеск зі своєрідними «зрізаними» куточками штрихів і «напівзасічками». Чудово виглядає на папері й екрані.

Skazka for Serge повністю імітує старовинні написи.

Souvenir має округлі контури й може бути застосована для не- великих текстів.

Staccatto своїм малюнком передає швидкий рух.

Tahoma — пристосований для зручного читання на екрані та папері.

Torhok - майже рукописний, легко читається, поєднує стрункість традиційних друкованих знаків і завитки), псевдорукописні шрифти.

Traktir підійде для газетного заголовка, особливо якщо мова йде про події минулого.

University належить до акцидентних гарнітур, але текст, складений таким шрифтом, може стати яскравим елементом на фоні інших гарнітур.

В основі використання шрифтів лежать два принципи - подоби та контрасту. Для основного тексту завжди вибирають читабельніший шрифт - прямий світлий. Контрастний принцип оформлення полягає у протиставленні шрифту заголовка та рубрики, тексту та врізу і виражається в щільності літер, накресленні та розмірах. Якщо в основному тексті, складеному гарнітурою із засічками, для виділення застосовується рубаний шрифт, його зменшують на один пункт, щоб він видавався однаковим за розміром із шрифтом із засічками.

З одного боку, тексти відмежовуються один від одного заголовками, а з іншого - заголовки об'єднують матеріали. Контраст між заголовною частиною і текстом особливо важливий у періодичних виданнях з середніми і великими матеріалами. Сусідні матеріали мають контрастні кеглі заголовків, а матеріали добірки - однакові. Причому назви, розташовані поряд, мають бути контрастними, тобто з полярними характеристиками за кеглем та накресленням, одноманітність шрифтів може призвести до небажаного значеннєвого злиття заголовків, особливо якщо вони не розділені текстом, лінійками або рамкою.

Але, крім контрасту, гарнітури заголовка та основного тексту мають бути сумісними - вони можуть бути подібними, але неможливе застосування однієї гарнітури і для тексту, і для заголовка. Приміром, для основного тексту дитячої книги найкраще обрати чіткий шрифт, що добре читається, приміром, SchoolBook, а для заголовків можна підібрати цікаву гарнітуру, яка приверне увагу дитини, приміром, Comic sans. Для наукового звіту можна скористатися стандартним Times, але прикрасити його красивим заголовком гарнітури Pragmatica.

У видавничій справі існують правила поєднання гарнітур. Рубані шрифти найчастіше застосовуються для заголовків, із засічками - для текстів. Рубаний шрифт невеликого кегля може взагалі не читатися, але деякі з них розроблені спеціально для дрібних текстів, приміром Franklin Gothics. Стримані й зручні для читання гарнітури традиційно вживаються разом із менше уживаними і, відповідно, більш акцидентними накресленнями і гарнітурами, Що дає чіткий акцент. Стильні своєю строгістю шрифти Bodoni, Freeset, Futura, Gals, Garamond, Helvetica, Times.

Дві рубані гарнітури погано сполучаються, якщо розташовані поряд. Те саме стосується гарнітур із засічками, особливо гарнітур

старого стилю - вони мають багато стильових збігів, через що неминуче стилістично конфліктуватимуть. Таке поєднання можливе, якщо вибрати гарнітури з абсолютно різною структурою. Тобто поєднати можна, наприклад, гарнітуру старого стилю та єгипетського, або сучасного. Але контраст у штрихах літер має чітко вирізнятися, тоді його можна буде підсилити.

Декоративні і стилізовані шрифти застосовують лише для передання настрою історичної епохи чи створення стилізації конкретної тематики. Декоративна гарнітура - довершена композиція, вона сама є складовою частиною дизайну видання. При застосуванні таких шрифтів важко досягти гармонійного поєднання всіх елементів, що формують зовнішній вигляд твору друку, тому що гарнітура завжди буде першою привертати увагу читача. Розташовані на одній сторінці два декоративних шрифти (акцидентні чи рукописні) привертатимуть до себе увагу одночасно, внаслідок чого контраст погіршується. Крім того, будь-який із декоративних шрифтів створює певний настрій, а поряд вони можуть протиставлятися один одному.

Курсивне накреслення застосовується для виділення окремих фрагментів. Але застосування на одній сторінці курсивного накреслення та рукописного шрифту зменшує видільні властивості обох шрифтів, оскільки й курсив, й рукописний шрифт мають похилу форму. Наприклад:

Загалом, не варто використовувати багато різних шрифтів. Цілком достатньо одного-двох, не більше трьох на сторінці.