4.2 Тема 2. Вимоги до території харчових і переробних підприємств, будівель, споруд та виробничих приміщень.

З цієї теми розглядаються такі питання: територія підприємства. Виробничі і складські будівлі. Санітарно-побутові приміщення.

4.2.1. Загальні вимоги до території підприємств. Викладені в праці [2], с. 87-93, а особливі вимоги відповідно галузі у джерелах [3-15].

Виробничі й складські будівлі повинні задовольняти вимогам СН245 – 71, СНиП 2.01.02 – 85, СНиП 2.09.02 – 85, СНиП 2.10.05 – 85, СНиП 2.09.04 – 87, [2 с. 93-96], а також галузевим нормам [3-15].

4.2.2. Санітарно-побутові приміщення. Нормуються відповідно до СНиП ІІ – МЗ – 68 і СН245 – 71 [2 с. 96-103], і залежать від групи виробничих процесів (за санітарною класифікацією) і кількості працівників у зміні, які користуються цими приміщеннями. Санітарна класифікація виробничого процесу і норми на побутові приміщення наводяться в додатках до галузевих нормативних актів з охорони праці [3-15].

Студент під час практики повинен ознайомитись з відповідними ДНАОП для своєї галузі та визначити які саме складські, загальні й спеціальні побутові приміщення обов’язково мають бути наявні на відповідних підприємствах галузі.

4.2.3. Нормування виробничого освітлення. Виробниче освітлення нормується за мінімальною нормою освітленості для кожного робочого місця (кожної робочої професії) відповідно до галузевих норм [3-15], наведених у санітарному паспорті робочого місця. Освітленість робочого місця має періодично контролюватися і за потреби доводитися до нормованого значення відповідними заходами.

Теоретичні питання, методика визначення, фактичні значення, величина природного і штучного освітлення робочого місця (робочої зони) та розрахунки освітлення наведені у практикумі [16, с. 29-49] та підручнику [2, с. 159-179].

Студенти повинні ознайомитися з галузевими нормами освітленості основних робочих місць для підприємств відповідної галузі та вміти розраховувати природне і штучне освітлення для приміщень підприємств галузі.

4.2.4. Нормування шкідливих і небезпечних чинників на виробництві. Для людей, що працюють на виробництві, незалежно від роду їх діяльності, повинні бути створені умови виробничого середовища, які б не завдавали шкоди їх здоров’ю і були безпечними для людини. Ризики отруїтися, отримати наднормативну (шкідливу) дозу будь-якого опромінення або завдати іншої шкоди здоров’ю мають бути зведені до мінімуму або виключені зовсім.

Згідно із санітарними вимогами для кожного робочого місця нормуються:

1) повітря робочої зони:

а) мікроклімат;

б) загазованість;

в) запиленість;

2) шум;

3) вібрація;

4) Освітленість;

5) випромінювання (іонізуючі, радіаційні, лазерні, магнітні, інфразвукові, ультразвукові та ін., що негативно виливають на організм людини);

6) Забезпечення санітарно-побутовими приміщеннями.

Крім санітарних норм існують правила безпеки, які залежно від конкретних показників виробництва також нормуються. До них належить: електробезпека та пожежна безпека.

Примітка: Нормуються тільки ті шкідливі і небезпечні чинники, що існують або утворюються під час роботи і діють на робочому місці або у приміщенні, де працюють люди. Наприклад: якщо у приміщенні немає обладнання, що виділяє пил, то запиленість не нормується; якщо немає джерел якогось випромінювання, то воно не нормується для робочого місця.

5. Приклад аналізу основних технологічних процесів

і обладнання з метою виявлення

найнебезпечних і шкідливих чинників

для працівників та їх нормування.

Для виявлення наявності шкідливих і небезпечних чинників виробництва треба проаналізувати роботу обладнання, як це зроблено на прикладі роботи цеху розливу рідин в скляні пляшки (див. рис.). Умовні позначення шкідливих і небезпечних чинників нанесені на спрощену апаратурно-технологічну схему.

У цеху працюють дев’ять спеціалістів, що обслуговують лінію розливу:

машиніст машини по вийманню пляшок, він же обслуговує рольганг – 1 чол.

машиніст пляшкомийної машини – 1 чол.

контролер-бракеражник на світловому екрані – 2 чол.

контролер бракеражної машини – 2 чол.

машиніст розфасувально-укладальної машини – 1 чол.

черговий слюсар-наладчик – 1 чол.

нейтралізаторник лугу і він же клеєвар – 1 чол.

Наведемо для прикладу санітарні норми для найнесприятливіших робочих місць: машиніста пляшкомийної машини, контролера бракеражної машини, машиніста розфасувально-укладальної машини.