3. Характеристика соціальних послуг у разі настання нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань

У разі настання страхового випадку ФСС НВВ зобов'язаний у встановленому законодавством порядку:

1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну пра-

цівникові, внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні:

- допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

- одноразову допомогу у разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;

- щомісячну грошову суму у разі часткової або повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

- пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або

професійного захворювання;

- пенсію у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому;

- допомогу дитині;

2) організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг;

3) сприяти створенню умов для своєчасного надання кваліфікованої першої невідкладної допомоги потерпілому в разі настання нещасного випадку, швидкої допомоги у разі потреби його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання;

4) організувати ефективне лікування потерпілого з метою якнайшвидшого відновлення здоров’я застрахованого;

5) забезпечити потерпілому повний обсяг постійно доступної медичної допомоги;

6) вжити заходів для підтримання, підвищення та відновлення працездатності потерпілого;

7) забезпечити домашній догляд за потерпілим, допомогу у веденні домашнього господарства;

8) проводити навчання та перекваліфікацію потерпілого, працевлаштовувати осіб із зниженою працездатністю;

9) організовувати робочі місця для інвалідів самостійно або разом із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;

10) у разі невідкладної потреби надавати інвалідам разову грошову допомогу;

11) сплачувати за потерпілого внески на медичне та пенсійне страху-вання;

12) організовувати залучення інвалідів до участі у громадському житті.

Направляють хворого на огляд МСЕК лікарсько-консультаційні комісії відповідної лікувально-профілактичної установи за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров’я (ф. 88-у), після клінічних досліджень, що підтверджують стійкий або безповоротний характер захворювання, а також у тому випадку, коли хворий був звільнений від роботи протягом чотирьох місяців з дня тимчасової втрати працездатності або протягом п’яти місяців у зв’язку з од-ним і тим самим захворюванням за останніх дванадцять місяців, а хворий на ту-

беркульоз - протягом десяти місяців з дня втрати працездатності.

4. Управління соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань та перспективи його розвитку в сучасних умовах.

Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

ФСС НВВ є юридичною особою з дня реєстрації статуту у спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади.

Безпосереднє управління ФСС НВВ здійснюють його правління та виконавча дирекція. До складу правління включаються представники держави, застрахованих осіб і роботодавців. Представники держави призначаються Кабінетом Міністрів України, а представники застрахованих осіб і роботодавців обираються об’єднаннями профспілок та роботодавців.

Правління ФСС НВВ:

1) обирає із своїх членів строком на два роки голову правління та двох його заступників;

2) спрямовує та контролює діяльність виконавчої дирекції та її робочих

органів;

3) створює комісії з питань профілактики нещасних випадків, виконання бюджету, призначення пенсій тощо;

4) щорічно готує та подає пропозиції щодо галузевих тарифів внесків на соціальне страхування від нещасних випадків;

5) визначає кадрову політику;

6) призначає директора виконавчої дирекції та його заступників;

7) затверджує: статут ФСС НВВ, річні бюджети ФСС НВВ та звіти про їх виконання, порядок використання коштів бюджету та коштів резерву, Положення про виконавчу дирекцію та її структуру;

8) розпоряджається майном, яке перебуває у власності;

9) створює резерв коштів для забезпечення виконання завдань страху-вання від нещасного випадку;

10) готує подання щорічних звітів.

Виконавча дирекція ФСС НВВ є постійно діючим виконавчим органом правління.

Робочими органами виконавчої дирекції є її управління в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах та містах обласного підпорядкування.

Соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на сьогоднішній день характеризується не відкладною проблемою, що потребує уваги на державному рівні - запобігання росту інва-лідності та зниження професійної захворюваності в контексті збереження трудового потенціалу держави і, не в останню, чергу працівників аграрних підприємств.

Незважаючи на тенденцію зменшення за останні роки, рівня загального і

смертельного травматизму він до цих пір залишається одним з найвищих у світі. Так, зокрема у Великобританії ризик загибелі працівників на виробництві у 8,5 рази нижчий, у Японії в 3 рази, в країнах європейського союзу - більш, як у 2 рази. При цьому однією з основних проблем залишаються фінансові труднощі даного виду соціального страхування, що виражаються у дефіциті бюджету Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Враховуючи дану ситуацію, особливого значення набуває політика державного регулювання в зазначеній сфері, адже законодавчий орган і виконавчі структури здійснюють вплив лише на тенденції та ефективність розвитку соціального страхування. В зв’язку з цим вважаємо за необхідне посилення роботи в напрямку вивчення природи професійних ризиків і визначення на цій основі оптимальних розмірів страхових тарифів.

Поряд з цим, актуальним залишається питання вирішення проблеми професійної працездатності. Наявність на підприємствах різних форм власності значної кількості робочих місць із важкими та шкідливими умовами праці, а також виробництв з несприятливими технологічними режимами і наднормовими роботами в поєднанні з низьким рівнем медичного обслуговування, обумовлює зниження професійної кваліфікації трудових ресурсів. У цьому напрямку, вважаємо за доцільне активізацію використання потенціалу законодавчої бази в даній сфері, що не реалізується повною мірою через дефіцит робочих місць для раціонального працевлаштування хворих на професійні захворювання. Адже без створення додаткових робочих місць для такого контингенту працівників неможлива повномасштабна реалізація означеного закону.