- •1.Структура підприємства та її види
- •2. Система внутрішнього економічного механізму підприємства
- •3. Умови ефенктивного функціонування вем
- •4. Форми функціонування вем
- •5. Підприємство як система
- •6. Сутність та передумови аналізу системи "витрати — випуск - прибуток"
- •7. Зміст і порядок розробки виробничої програми
- •8. Роль, форми та джерела стимулювання праці
- •9.Виробнича структуризація підприємства
- •10. Планування собівартості продукції
- •11. Контроль і оцінювання діяльності
- •12. Організаційно-економічна структуризація підприємства
- •13.Контроль як функція управління
- •14.Структура внутрішнього економічного механізму та принципи його побудови
- •15.Сутність та форми адаптації операційної системи
- •16. Планування витрат і прибутку
- •17.Методи ціноутворення
- •18.Внутрішні ціни на продукцію підрозділів
- •19.Обгрунтування виробничої програми виробничою потужністю
- •2. Фактори, які впливають на підвищення продуктивності технологічного устаткування:
- •20.Функції та система внутрішніх цін
- •21.Оцінювання руху виробничих запасів і його вплив на собівартість продукції
- •22. Методи обчислення збитків та економічних санкцій
- •23. Оцінювання виробничої діяльності
- •26. Форми та зміст матеріальної відповідальності
- •27. Оптимізація запасів та інтервалів поставки матеріалів
- •28. Критерії оцінювання діяльності
- •29. Система та порядок планування
7. Зміст і порядок розробки виробничої програми
Виробнича програма – це конкретна сукупність завдань з виробництва продукції визначеної номенклатури та асортименту належної якості та за певний календарний період у визначених обсягах згідно із спеціалізацією та виробничою потужністю п-ва.
Плановий випуск продукції підрозділу розподіляється між його дільницями згідно з їх спеціалізацією. При цьому повинні бути забезпечені комплексність виготовлення продукції і рівномірне виробництво. Для дільниць з товарною спеціалізацією видаються завдання з виготовлення закріплених за ними видів продукції. Дільницям з технологічною спеціалізацією виробництво продукції планується у групах продуктів на основі плану цеху і технології їх виготовлення.
Крім планування випуску продукції у натуральному виразі, при формуванні виробничої програми, визначається загальний її обсяг у межах певного підрозділу. Цей показник виконує ряд функцій залежно від специфіки підрозділу. Він використовується для визначення частки підрозділу в загальному обсязі продукції підприємства, динаміки обсягу виробництва, продуктивності праці, оцінки діяльності, а в підрозділах, що виготовляють готову продукцію на ринок, — для обчислення обсягу продажу і прибутку.
Плановий випуск продукції підрозділу розподіляється між його дільницями згідно з їх спеціалізацією. При цьому повинні бути забезпечені комплексність виготовлення продукції і рівномірне виробництво. Для дільниць з товарною спеціалізацією видаються завдання з виготовлення закріплених за ними видів продукції. Дільницям з технологічною спеціалізацією виробництво продукції планується у групах продуктів на основі плану цеху і технології їх виготовлення.
Основним показником обсягу продукції підрозділу є його кінцева (готова) продукція. У неї входять всі види продукції, напівфабрикати, роботи, послуги, які пройшли виробничий процес у даному підрозділі, відповідають стандартам чи технічним умовам і надходять в інші підрозділи або на склад готової продукції.
Розробка виробничої програми здійснюється на більшості промислових підприємств у три етапи:
1) складання річного виробничого плану для всього підприємства;
2) визначення або уточнення на основі виробничої програми пріоритетних цілей на плановий період;
3) розподіл річного плану виробництва по окремим структурним підрозділам підприємства або виконавцям.
Залежно від таких факторів, як форма власності та рівень управління, розміри та структура підприємства, місце створення і виконання планової стратегії і інших, можуть застосовуватися три основні схеми планування виробничої програми: «знизу вгору», або децентралізовано, «зверху вниз», або централізовано, і у взаємодії, або інтерактивно. Планування знизу вгору означає, що виробничий план складається на нижньому рівні управління, у підрозділах і цехах підприємства. При плануванні зверху вниз плани розробляються на рівні корпорації в цілому і служать для господарських підрозділів основою оперативного планування. Інтерактивне планування передбачає тісну взаємодію між вищим керівництвом фірми, плановим відділом і всіма оперативними підрозділами і функціональними службами.
Виробнича програма підприємства (план виробництва і реалізації продукції) — це система адресних завдань з виробництва і доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості і у встановлені терміни згідно договорів поставок.
Виробнича програма підприємства є:
- планом виробництва та реалізації продукції;
- основним та вихідним розділом плану господарсько-фінансової діяльності підприємства.
Вона визначає:
обсяг випуску продукції; номенклатуру; асортимент; кількість; якість; строки; вартість
Виробнича програма підприємства має включати в себе конкретні пункти дій:
- отримання, придбання сировини для виробництва продукції (надання послуг);
- створення умов для виготовлення (надання) товарного продукту;
- підтримування зв’язків із підприємствами партнерами;
- ведення кадрової політики;
- питань стимулювання;
- подальшого розширення виробництва;
- захоплення нових і утримання старих сфер впливу тощо.
Для того, щоб вірно сформувати виробничу програму підприємства, у його бізнес-плані повинна бути представлена така важлива інформація, як характеристика пропонованої продукції, оцінка можливих ринків збуту та конкурентів, стратегія маркетингу. В основу планування виробничої програми покладена система показників обсягу виробництва, яка включає натуральні і вартісні показники. Натуральними показниками виробничої програми є обсяг продукції в натуральних одиницях по номенклатурі і асортименту.
Вартісними показниками виробничої програми є обсяги товарної, валової, реалізованої, чистої, умовно-чистої продукції, нормативної вартості обробітку, валового і внутрізаводського обороту, обсяг незавершеного виробництва.