Паро- і гідроізоляційні матеріали

Як пароізоляційні матеріали у холодильній техніці застосовують бітуми, бітумні емульсії, бітумні мастики, рулонні матеріали, оздоблювальні плитки.

Бітум  продукт перегонки нафти. Виготовляють п’ять марок з різною температурою розм’якшення. Для ізоляції холодильних камер застосовують бітум марок III, IV, V. Розплавлений бітум наносять на поверхню в один чи кілька шарів. Одночасно використовують як речовину, що склеює.

Рубероїд  це рулонний гідро- і пароізоляційний матеріал. Виготовляють його з цупкого картону, двічі просоченого бітумом і посипаного мінеральним порошком.

Толь  виготовляють з тонкого рулонного картону, просочують кам’яновугільною смолою і посипають з обох сторін піском.

Пергамін  толевий картон, просочений нафтовими смолами.

Технічні характеристики деяких ізоляційних матеріалів наведені у табл. 3.37.

Таблиця 3.37

Матеріал	Щільність, кг/м^2	Коефіцієнт теплопровідності, Вт/мград
Коркові плити	160–350	0,40–0,06
Торфоплити	200–250	0,08–0,09
Мінеральна пробка	250–350	0,07–0,09
Мінеральна вата	150–250	0,046–0,06
Піноскло	200–400	0,12–0,15
Пінопласт ПХВ-1	100–130	0,038–0,040
Пінопласт ПС-1	25–30	0,038–0,040
Керамзитобетон	700–800	0,18–0,020
Керамзитовий гравій	300–400	0,10–0,12
Міпора	15–25	0,046–0,060
Деревні обпилювання	250–300	0,09–0,12
Шлак казановий	800–1000	0,23–0,3
Бітуми	950–1000	0,29–0,35

3.14. КОлориСтИчний розрахунок і вибір холодильного устаткування

Теплопритоки в холодильні камери визначають шляхом колористичного розрахунку у найбільш спекотну пору року при максимальному добовому надходженні продуктів.

При виконанні колористичного розрахунку враховують: приплив тепла через зовнішні будівельні загорожі Q₁; теплопритоки від продуктів при їхньому охолодженні Q₂; теплопритоки при вентиляції камер Q₃; теплопритоки при експлуатації камер Q_4.

Теплове навантаження на устаткування камер визначається як сума окремих теплопритоків

Q_загал. = Q ₁+ Q₂ + Q₃ +Q₄, Вт. (3.62)

Теплове навантаження на компресор – це сума теплопритоків, що надходять у камери, і теплопритоків, що надходять до трубопроводу, який з’єднує випарник з компресором

Q_{ком. =} Q_заг + Q_вт ,Вт, (3.63)

де Q_вт.  втрати в системі, приймаються у розмірі 5– 7% від Q_заг. при безпосередньому охолодженні камер.

Теплопритоки через зовнішні будівельні загорожі визначаються за формулою

Q₁=FK(t_з– t_кам) Вт, (3.64)

де F – поверхня, через яку відбувається теплопередача, м²; К – коефіцієнт теплопередачі загорожі, Вт/м²град; t_з – температура зовнішнього повітря, ^оС; t_кам – температура камери, ^оС.

Розміри кожного розрахункового елемента камери визначаються за їхньою довжиною, висотою, шириною, за будівельними креслен­нями.

Коефіцієнт теплопередачі залежить від конструкції загорожі (стіни, підлоги, перегородки), її матеріалу і товщини кожного шару.

Температура зовнішнього повітря – це температура найбільш спекотливого місяця року за кліматичним довідником.

Теплопритоки від продуктів визначаються за формулою

, Вт, (3.65)

де G_пр. – добове надходження продукту, кг/доба; с_пр – теплоємність продукту, кДж/кгград.; G_т – вага тари, кг/доба; с_т – теплоємність тари, кДж/кгград; t₁ температура продуктів, що надходять, ^ос; t₂  температура охолоджених продуктів ^ос; 3,6 – коефіцієнт переведення Дж/год у Вт.

Маса металевої і дерев’яної тари приймається рівною 10% від маси упакованих продуктів, а скляної тари – 100%.

Теплоприток при вентиляції камер визначається за формулою

, Вт, (3.66)

де V – об’єм камери, м³; α – кратність вентиляції камер (від одного до трьох обмінів на добу); ρ – щільність повітря в охолоджуваному приміщенні, кг/м³; i_з – теплоємність зовнішнього повітря, кДж/кг; i_кам– теплоємність повітря в камері, кДж/кг.

Щільність і теплоємність повітря визначаються за діаграмою вологого повітря відповідно до заданих температур і відносної вологості повітря в камері.

Під час обслуговування камер у них надходить тепло при відкриванні дверей. У малих і середніх закладах ресторанного господарства всі теплопритоки вважають рівними 30%, на великих – 10% теплопритоку через зовнішні загорожі.

Результати колористичного розрахунку заносять у таблицю теплопритоків по окремих камерах і установці в цілому.