Розділ 14. Інноваційна стратегія
Сутність,особливості та роль інноваційної стратегії в розвитку організації
Стратегічне управління інноваціями є складовою частиною стратегічного менеджменту організації, полягає у вирішенні питань планування і реалізації інноваційних проектів у підприємницькій, виробничій чи соціальній сфері підприємства.
Загальні завдання стратегічного управління інноваціями полягають у тому, щоб відповісти на питання:
1. Якою продукцією і на яких ринках підприємство буде розвивати свою активність?
2. Використанням яких нововведень, якими методами ( програмами, проектами) будуть досягнуті стратегічні цілі?
3. В якій кількості та із яких джерел відбудеться виділення ресурсів під стратегічні цілі?
4. В межах яких організаційних форм буде здійснюватися інноваційний процес на підприємстві?
5. З використанням якого стилю управління, з яким складом співробітників, за допомогою яких методів буде забезпечено регулювання і контроль стратегічного інноваційного процесу?
По своїй суті всі стратегічні заходи, що здійснюються на підприємстві, мають інноваційний характер, тому що вони ґрунтуються на нововведеннях в його економічному, виробничому чи збутовому потенціалах. Але для більш ефективного планування і організації інноваційних процесів доцільне їх уособлення в межах спеціально виділеної інноваційної стратегії.
Інноваційна стратегія — це:
• стратегія створення та використання нововведень різних типів для забезпечення розвитку підприємства;
• комплексний план проведення досліджень щодо нової продукції, техніки, технології, організації тощо, а також розвитку та ефективного використання існуючих продуктів, процесів, методів виготовлення та ін. [93];
• комплекс інноваційних планів, узгоджених за ресурсами, виконавцями , термінами їх здійснення і забезпечуючих ефективне вирішення завдань по опануванню і розповсюдженню принципово нових видів продукції (технології);
• комплекс правил, методів і засобів пошуку перспективних для організації напрямів розвитку науково-технічних досліджень, ресурсної політики для їх реалізації.
Значення даної функціональної стратегії зростає в наукомістких сферах бізнесу, в її основі знаходиться управління дослідженнями, розробками і розвитком підприємства, створенням і використанням нововведень різних типів.
В межах інноваційної стратегії приймаються рішення щодо розвитку власної наукової, науково-технічної і експериментальної бази; проведення досліджень самостійно чи в кооперації з іншими організаціями; оформлення замовлень на проведення наукових досліджень чи експериментальних робіт зовнішніми організаціями; придбання ліцензій на право виробництва товарів та послуг; управління новими проектами, програмами.
При розробці інноваційних стратегій необхідно врахувати їх наступні особливості:
1. Інноваційні стратегії підприємства знаходяться під впливом змін ділового середовища. Вони можуть самі формувати ці зміни своїм активним впливом чи виступати як реакція на існуючі чи потенційні зміни.
2. Стратегії дають можливість визначити, яким чином можливо ввести в дію інноваційний потенціал з урахуванням існуючих і очікуваних у майбутньому сильних і слабких сторін для того, щоб забезпечити розвиток підприємства.
3. Інноваційна стратегія ґрунтується на науково-технічних прогнозах, формується з урахуванням технологічних винаходів і проривів. Тому при формуванні інноваційної стратегії потрібно враховувати взаємозв'язок етапів життєвих циклів продукту, ринку та технології, оскільки вони значно впливають на тривалість життєвого циклу організації.
4. Зміст інноваційної стратегії підприємства залежить від життєвого циклу його продукції, він змінюється у відповідності з проходженням продукції через послідовні фази: зародження ідеї нового продукту; народження нового продукту;затвердження; стабілізації; зрілості; падіння попиту.
5. Інноваційна стратегія має циклічний характер, тому що в будь-який конкретний відрізок часу конкурентоспроможна організація, яка виробляє продукцію, вимушена одночасно працювати над трьома поколіннями товару (техніки): неперспективним (А), основним (Б), новим (В), які послідовно міняють один одного. Кожне покоління товару (техніки) проходить у власному розвитку описаний раніше життєвий цикл (рис 14.1).
А Б В
Обсяги
випуску
продукції
Час
Рис.14.1. Фази і цикли випуску продуктів А, Б, В.
Стабільний сукупний дохід організації забезпечується правильним розподілом зусиль і засобів при розробці та випуску неперспективних, основних і нових товарів. Розробка ефективної інноваційної стратегії потребує знань про технічні та технологічні можливості кожного із поколінь продукції (техніки).
6. Визначальною умовою формування конкурентоспроможної інноваційної стратегії організації є випереджуюче інвестування ресурсів у освоєння нового продукту. Засоби потрібно вкладати раніше, чим буде одержаний реальний ефект у вигляді міцних позицій на ринку збуту основного товару.
Застосування підприємством інноваційних стратегій забезпечує:
• прискорення розвитку організації в умовах ринку;
• одержання конкурентних переваг на основу лідерства в якості продукції (послуг), використання новітніх технологій, раннього виходу на ринок;
• шанси стати монопольним власником нових технологічних розробок і одержувати надприбутки у випадку комерційного успіху;
• основу для суспільного визнання організації.
З іншого боку, застосування підприємством інноваційних стратегій ускладнює процеси управління.
До основних ускладнень відносяться:
• підвищений рівень невизначеності кінцевих результатів за термінами, витратами, якістю, ефективністю, що потребує удосконалення управління інноваційними ризиками;
• зростання інвестиційних ризиків проектів, особливо довгострокових, що потребує пошуку більш ризикованих інвесторів;
• збільшення потоку змін в організації, тому що реалізація будь-якої інноваційної стратегії пов'язана з неминучістю реструктуризації, оскільки заміна в системі будь-якого елементу веде до змін стану всіх інших.