3.14.1. Розрахунок устаткування для холодильних камер закладів ресторанного господарства

Холодильні камери закладів ресторанного господарства осна­щують холодильними машинами з автоматичним керуванням. Робота таких компресійних машин циклічна. Холодопродуктивність компре­сора приймається з урахуванням відведення холодильною машиною добового теплопритоку за 12 – 18 год.

Розрахунок і вибір холодильного устаткування здійснюється в такій послідовності.

1. Вибирається система охолодження камер і режим роботи холодильної машини, виходячи з таких умов:

а) температура кипіння холодильного агента в батареї нижча за температуру камери на 14– 16°С:

t_о = t_кам – (14 – 16); (3.67)

б) температура води нижча за температуру зовнішнього повітря на 10°С:

t_води= t_з.п.-10С; (3.68)

в) температура конденсації при водяному охолодженні кон­денсатора вища за температуру води на 6 – 8°С, при повітряному охолодженні  на 10 – 12°С;

г) температура рідкого фреону після переохолодження на 8 – 10°С нижча за температуру конденсації;

t_п = t_к – (8 – 10). (3.69)

2. Визначається годинне теплове навантаження на компресор, виходячи з теплових навантажень камер, втрат холоду трубопрово­дами і коефіцієнта робочого часу;

Вт, (3.70)

де Q_кам – теплопритоки камер, Вт; Q_вт. – втрати в системі, Вт; в – коефіцієнт робочого часу; в = 0,45– 0,75.

Перераховується робоча холодопродуктивність агрегату в стандартну:

Вт, (3.71)

де q_{v роб} і q_{v ст}  об’ємна холодопродуктивність холодильного агента при робочих і стандартних умовах, кДж/м³; λ_роб і λ_ст  коефіцієнти подачі при робочих і стандартних умовах; Q_роб  холодопро­дуктивність при робочих умовах, Вт.

4. Визначається кількість годин роботи агрегату на добу для забезпечення камер холодом, виходячи з коефіцієнта робочого часу:

z = 2в , год, (3.72)

де z – кількість годин роботи агрегату, год; в – коефіцієнт робочого часу.

5. Здійснюється перевірний розрахунок температур у кожній камері за формулою

, (3.73)

де t_кам  температура в камері, °С; t₀ — температура кипіння холодильного агента, °С; Q_кам – теплове навантаження камери, Вт; F_б – площа поверхні батарей, встановлених у камері, м²; К_б – коефіцієнт теплопередачі охолоджувальних батарей, Вт/(м²°К); м – кількість годин роботи установки на добу.

Для закладів ресторанного господарства надходження теплопри­токів у камери можна визначити за укрупненими показниками, виходячи з теплового навантаження на 1 м² підлоги камери.

Теплопритоки визначаються за такою формулою:

Вт/м², (3.74)

де q – теплове навантаження на 1м² підлоги камери за год, Вт/м²;

F – площа камери, м².

Теплове навантаження приймається 80 – 120 Вт на 1м² підлоги камери.