Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
metodichka_Istoriya_ukrayinskoyi_kulturi_2011_l...docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
26.08.2019
Размер:
637.72 Кб
Скачать

Питання для контролю знань

1.Що означає поняття «національна самосвідомість»?

2.Яких визначних діячів української науки 19ст., ви знаїте?

3.Чому ми вважаємо Тараса Шевченка засновником сучасної культури українського народу?

4.Охарактеризуйте здобутки української суспільної думки 19ст?

Лекція 7

Тема: Специфіка національно-культурного процесу в Україні XX ст.

План

1. Загальна характеристика

2. Початок ХХ сторіччя

3. 1920-ті роки .

3.1 Політика «українізації»

3.2 Освіта

3.3 Наука

3.4 Література

3.5 Образотворче мистецтво

3.6 Скульптура

3.7 Музика

3.8 Архітектура

4 Українська культура у період сталінізму

4.1 Репресії проти митців

4.2 Роки війни

4.3 Повоєнні роки

5 1960—1980-і роки

5.1 Малярство

5.2 Музика

5.3 Кінематограф

6 Культура незалежної України

6.1 Культура національних меншин України

Література

  1. Бокань В., Польовий Л. Історія культури України. – К.: МАУП, 2002. – 256 с.

  2. Греченко В.А., Чорний І.В. та ін. Історія світової та української культури. – К.: Літера, 2000. – 464 с.

  3. Історія української культури / за ред. І. Крип'якевича. - К.: Либідь, 1994. – 656 с.

  4. Культурология /под ред. А.А.Радугина. М.: Центр, 1996. - 400 с.

  5. Левяш И.Я. Культурология: Курс лекций. – Минск: НТООО «ТетраСистемс», 1998. – 544 с.

  6. Попович М.В. Нарис історії культури України. – К.: Артек, 1999. – 728 с.

  7. Теорія та історія світової і вітчизняної культури / Горбач Н.Я., Гелей С.Д., Російська З.П. та ін. – Львів: Каменяр, 1992. – 166 с.

  8. Українська культура: історія і сучасність / за ред. С.О. Черепанової. – Львів: Світ, 1994. – 456 с.

  9. Чорненький Я.Я. Культурологія. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 392 с.

Мета: ознайомити студента з головними особливостями розвитку української культури на межі ХХ ст, звернути увагу на проблеми взіємовідносин особистості та світу в модерністській концепції культури, проаналізувати особливості українського неоромантизм.

Студент повинен знати: суспільно-політичні умови, які обумовили відродженння української культури та нації, представників українського неоромантизму та особивості відображення принципів цього стилю в різних видах мистецтва

Студент повинет вміти: аналізувати особливості культурного розвитку України ХХ ст, вплив авангардизма на всі види мистецтва, специфічні ризи українського експресіонізма.

Загальна характеристика

Однією з принципових особливостей української культури ХХ століття є визначальна роль політичного чинника. При цьому переважав не еволюційний характер динаміки, а різкі зміни, які чітко розмежовують основні етапи розвитку української культури. Поворотне значення мали Перша світова війна,Лютнева і Жовтнева революції, боротьба за українську державність 1917—1920 рр., створення СРСР, Друга світова війна, криза соціалізму і розпад радянської системи, отримання Україною незалежності. У радянський період, який зайняв більшу частину сторіччя, українська культура пройшла складний шлях, який поєднує досягнення і втрати, духовні злети і трагедії: національне піднесення 20-х років, трагедію у роки сталінської диктатури, хрущовську «відлигу», брежнєвський «застій», горбачовську перебудову. Внаслідок одержавлення всіх сторін життя суспільства, його бюрократизації, централізації влади провідну роль відігравала особа першого керівника комуністичної партії і, відповідно, всієї держави.

У 1991 відбулося не тільки проголошення незалежності України, але й почалися докорінні зміни суспільного ладу.

Говорячи про роль геополітичного чинника у розвитку української культури, необхідно підкреслити, що до середини сторіччя територія України входила до складу різних держав: СРСР, Польщі, Румунії, Чехословаччини. Лише після Другої світової війни сталося об'єднання українських земель. У 1954 р. до складу Української РСР було включено Крим.

Неприйняття більшовизму, радянської влади викликали у 20-і роки значну еміграцію діячів науки, літератури і мистецтва. Їх творчість продовжувалася, але залишалася невідомою на батьківщині. 40-ві і 70-ті роки відмічені новими хвилями еміграції. Тому характерними для української культури є два потоки розвитку — в Україні і в діаспорі. В діаспорі було утворено ряд інституцій (державні — Українська Національна Рада на чолі з Президентом УНР, Уряд УНР; наукові — Вільна академія наук, ряд наукових товариств, зокрема в діаспорі діяло Наукове Товариство імені Шевченка, товариство українських інженерів, лікарів тощо; церковні — православна та греко-католицька гілки української церкви; мистецькі, наприклад, капела бандуристів у США і Канаді, численні народні хори у ряді країн світу; книгозбірні, видавництва, система національних недільних шкіл та ін.). Сьогодні завдяки політичним змінам відновлено єдиний культурний потік, повернено багато імен.

Участь інтелігенції в політичному житті країни особливо активною була в переломні моменти. Досить пригадати імена визначного українського історика, Голови Центральної Ради М.Грушевського, талановитого письменника, Голову Генерального секретаріату В. Винниченка, учасників дисидентського руху І. Світличного, В. Симоненка, В. Стуса, сучасних політиків-поетів І. Драча, Д. Павличка, письменника В. Яворівського.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]